Рішення № 33123962, 20.08.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 р. Справа №917/1107/13

за позовом Прокурора м. Нетішина, пр-кт Незалежності,10а, м. Нетішин, Хмельницька обл., 30100 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Нетішинської міської ради ( вул. Шевченка,1, м. Нетішин, Хмельницької області, код 05399231) в інтересах Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання", проспект Незалежності,31, м. Нетішин, 30100

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Влів", вул. Київська, 64 А, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631

про стягнення 69 055,7 грн.

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін, які були присутні в судовому засіданні 13.08.2013р.:

від позивача: Шпарук Н.П. дор. №01-09/703 від 24.04.2013 року

від відповідача: Карагічев А.Ю. дор. б/н від 17.06.2013 року

від прокуратури: Саранча О.Ю. посвідчення №010469 від 20.10.2012р.

Представники сторін, які були присутні в судовому засіданні 20.08.2013р.:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Саранча О.Ю. посвідчення №010469 від 20.10.2012р.

Склад суду по справі змінено за результатами автоматичного розподілу, проведеного 26.07.2013 року, в зв'язку з перебуванням судді Сіроша Д.М. на лікарняному.

Рішення приймається після оголошеної перерви в судовому засіданні 13.08.2013 року на підставі статті 77 ГПК України.

У судовому засіданні 20.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ : розглядається позовна заява про стягнення з позивача на користь відповідача 69 055,70 гривень за невиконання договору про закупівлю сміттєвозів №33/274 від 31.08.2012 року, з яких: 29 755,70 гривень пеня, 39 300,00 гривень штраф.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбувалось 13.08.2013 року, виклала зміст позовних вимог та наполягала на їх задоволенні.

Представник прокуратури підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що прокурор міста Нетішина не мав права звертатися до суду з даним позовом, оскільки позов подано в інтересах Нетішинської міської ради, в той час як фактичним позивачем зазначено Комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання", яке не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, якому відповідно до закону надано повноваження органу виконавчої влади. Також у своїх запереченнях відповідач посилається на те, що договір на закупівлю сміттєвозів №33/274 від 31.08.2012 року є неукладеним, оскільки в пункті 4.1. договору обов'язок з оплати товару покладено на третю особу (державне казначейство), яка не є стороною договору. Крім того додатковою угодою №1 від 29.10.2012 року сторонами було розірвано договір на закупівлю сміттєвозів №33/274 від 31.08.2012 року, тому відповідно до статті 653 ЦК України зобов'язання сторін за даним договором припинилися з моменту його розірвання.

В судове засідання призначене на 20.08.2013 року позивач та відповідач не з'явилися, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином (розписка в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Комунальним підприємством Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання" (надалі позивач) відповідно до ЗУ "Про здійснення державних закупівель" було проведено закупівлю товару - автомобілі вантажні (34.10.4) 2012 року виробництва без експлуатації: сміттєвоз СБЗ - 7.7 з боковим завантаженням на базі ГАЗ-33-09 (КО-413) „ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309" у кількості 1 (одна) одиниця та сміттєвоз заднього ручного завантаження на базі ГАЗ-3309 (КО-433) „ВЛІВ МІКРО 9-8 GZ 3309" - 1 (одна) одиниця за процедурою "відкриті торги". Згідно протоколу засідання комітету з конкурсних торгів з питань організації та проведення закупівель № 16 від 02.08.2012р.переможцем даної процедури по закупівлі вищевказаного товару визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Влів" (арк.с.15).

31 серпня 2012 року між Комунальним підприємством Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання" (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Влів" (відповідач, учасник) було укладено договір про закупівлю сміттєвозів № 33/274 (далі договір) (арк.с.8-10).

Відповідно до п. 1.1. договору учасник зобов'язувався протягом п'яти днів з дати підписання договору поставити та передати у власність замовнику автомобілі вантажні (34.10.4) 2012 року виробництва без експлуатації: сміттєвоз СБЗ - 7.7 з боковим завантаженням на базі ГАЗ-33-09 (КО-413) "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309" у кількості 1 (одна) одиниця та сміттєвоз заднього ручного завантаження на базі ГАЗ-3309 (КО-433) "ВЛІВ МІКРО 9-8 GZ 3309" - 1 (одна) одиниця згідно технічної пропозиції учасника та технічного паспорту на сміттєвоз (далі товар), а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування, кількість, комплектність та асортимент товару зазначено у специфікації (додаток №1), що додається до договору та є його невід'ємною частиною.

31.08.2012 року сторонами на виконання умов п.1.2. договору було також підписано специфікацію (акр.с.11).

Розділом V договору сторони погодили умови поставки товару.

- строк (термін) поставки товару: протягом п'яти календарних днів з дати підписання даного договору (п.5.1.).

- місце поставки товару: Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Ринкова, виробнича база Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання" (п.5.2).

В порушення вимог договору відповідач не здійснив поставку товару позивачу.

Позивач листами від 02.04.2012 року та від 25.09.2012 року просив відповідача виконати вимоги договору щодо поставки товару, які залишені відповідачем без відповіді (арк. с. 15,17).

29.10.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору №33/274 від 31.08.2012 року, в якій сторони дійшли згоди про розірвання договору № 33/274 від 31.08.2012р. у зв'язку з порушенням зобов'язань відповідача за договором №33/274 від 31.08.2012р. щодо поставки товару, що є предметом даного договору (арк. с. 13).

За порушення строків виконання зобов'язань п.7.2. договору передбачена відповідальність сторін у вигляді пені в розмірі в розмірі 0,1% від вартості товарів за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

На підставі викладеного вище позивачем заявлено до стягнення з відповідача 29 755,70 гривень пені та 39 300, 00 гривень штрафу за порушення строків виконання зобов'язання з поставки товару за договором.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції, які просить стягнути позивач, нараховані не за порушення грошового зобов'язання, а за порушення строків поставки.

В частині 4 ст. 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В п. 7.2. договору сторони визначили відповідальність учасника (відповідача) за порушення строків виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені в розмірі 0,1% від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Отже, з вище викладеного вбачається, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 29 755,70 гривень пені та 39 300,00 гривень штрафу, дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданому розрахунку і підлягають задоволенню.

Жодних клопотань щодо зменшення розміру нарахованих та заявлених позивачем штрафних санкцій від відповідача до суду не надходило.

Заперечення відповідача щодо права подачі позову прокурором суд не приймає до уваги враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

У відповідності зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. в справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств тощо.

Із врахуванням того, що „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Як зазначено в Статуті Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання", дане підприємство створене на основі комунальної власності територіальної громади міста Нетішина і входить до сфери управління міської ради. Засновником підприємства є Нетішинська міська рада.

Прокурор району звернувся з даною позовною заявою на захист інтересів територіальної громади міста в особі Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання" внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

З огляду на викладене, пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради та Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання" є правомірним.

Стосовно заперечень відповідача, де він зазначає, що договір на закупівлю сміттєвозів №33/274 від 31.08.2012 року є неукладеним, оскільки в пункті 4.1. договору обов'язок з оплати товару покладено на третю особу (державне казначейство), яка не є стороною договору та, що зобов'язання сторін за договором припинилися з моменту його розірвання згідно статті 653 ЦК України, суд зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що сторонами при укладанні даного договору було досягнуто всіх істотних умов, тому посилання відповідача про його неукладеність є безпідставними.

Умовами договору ( розділ IV договору) сторони визначили, що розрахунки проводяться замовником , тобто позивачем, після пред'явлення відповідачем рахунку на оплату товару, а самі платежі - здійснюються органами державного казначейства.

Відповідно до частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, відповідно до статті 43 Кодексу.

Частиною першою статті 43 Кодексу визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:

1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;

3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, фінансовими органами та/або Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, районними, міськими, районними у містах, сільськими, селищними радами або їх виконавчими органами чи міськими, селищними, сільськими головами (в разі, якщо відповідні органи не створені), платниками податків, розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів регламентуються Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 р. № 938, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 р. за № 1569/21881.

Отже, заперечення відповідача щодо здійснення розрахунків за договором через органи державного казначейства є неправомірними, та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення взятих на себе за договором зобов'язань.

Крім того, в пункті 7 ст. 180 ГК України визначено, що закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Тобто, закінчення строку не означає автоматичного припинення усіх обов'язків між контрагентами, що виникли у зв'язку з договірними відносинами і якщо господарське договірне зобов'язання не було виконано чи виконано неналежним чином, то відповідальність сторін - стягнення штрафних санкцій та відшкодування збитків за порушення умов договору настає незалежно від закінчення строку його дії.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 33-34,43,49,82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Влів" (вул. Київська, 64 А, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631, р/р 26000055234428 у відділенні "Кременчуцька філія" ПГРУ ПАТ КБ "Приват банк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 33180598) на користь Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання" (проспект Незалежності,31, м. Нетішин, 30100, р/р 26005019114219 в АТ "Укрексімбанк" ЗКПО 31345419, МФО 315609, код ЄДРПОУ 31345419) 29 755,70 гривень пені, 39 300,00 гривень штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Влів" (вул. Київська, 64 А, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631, р/р 26000055234428 у відділенні "Кременчуцька філія" ПГРУ ПАТ КБ "Приват банк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 33180598) в доход Державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.

Видати накази із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.08.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.