Справа № 580/354/13-к
Номер провадження 1-кп/580/113/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 серпня 2013 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого Стеценка В. А.
з участю секретаря Кальченко О. В.,
з участю: прокурора - Глущенко І.Л.,
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
законних представників: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження про обвинувачення:
неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянинаУкраїни; невійськовозобов»язаного,
інваліда дитинства 2 групи; учня 1 курсу ДПТН «Синівський ПАЛ», раніше судимого:
- 15.08.2012 року Липоводолинським райсудом за 1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік з визначенням іспитового строку 1 рік та покладенням зобов»язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої системи, періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання або роботи;
за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.2 ст. 289 КК України;
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_6, будучи неповнолітнім, о 20 год. 30 хв. одного з днів в першій декаді серпня 2012 року з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна прийшов до огороженого домогосподарства ОСОБА_7, розташованого по АДРЕСА_2, через незамкнену хвіртку зайшов на його подвір'я, де умисно, повторно, таємно, у відсутності інших громадян відкрутив кришку від паливного баку трактора МТЗ та за допомогою шлангу наповнив принесену з собою 20-літрову пластикову каністру дизельним паливом, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 4 від 14.01.2013 року становить 196 грн., виніс його за межі господарства, а в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 о 20 год. в листопаді 2012 року з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна знову прийшов до домогосподарства ОСОБА_7, розташованого по АДРЕСА_2, відчинивши вхідну хвіртку зайшов на подвір»я, витігши з воріт прибоєць проник до гаража, де умисно, повторно, таємно, у відсутності інших осіб взяв пластикову каністру, вартість якої згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 525 від 29.12.2012 року становить 40 грн. 00 коп., в якій знаходились 30 літрів дизельного палива, вартість якого згідно висновку тієї ж судової товарознавчої експертизи 294 грн. 00 коп., виніс їх з гаража та подвір»я і відніс до себе додому, в домогосподарство розташоване по АДРЕСА_1 а в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Після цього він, продовжуючи діяти таємно повернувся до гаража ОСОБА_8, де умисно, повторно, у відсутності інших осіб взяв та перфоратор марки «Bochhammer», вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 525 від 29.12.2012 року становить 1 287 грн. 00 коп., 6 свердл вартість яких згідно висновку тієї ж судової товарознавчої експертизи становить 90 грн., та 2 долота, вартість яких згідно висновку тієї ж судової товарознавчої експертизи становить 30 грн. та виніс викрадене за межі господарства, а в подальшому теж розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми діями в листопаді 2012 року обвинувачений ОСОБА_6 завдав ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1741 грн.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 разом з неповнолітнім ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, якого вже засуджено за вчинення даного злочину, о 20 год. 30 хв. 14 грудня 2012 року перебували в жилому будинку по АДРЕСА_3, за місцем проживання їхнього знайомого ОСОБА_10, де після спільного вживання спиртних напоїв, діючи повторно, з метою незаконного збагачення, шляхом відкритого заволодіння чужим майном, погрожуючи спричинити йому побої та фізичний біль, вимагали в ОСОБА_10 негайно позичити їм грошові кошти. Після того, як потерпілий, злякавшись погодився позичити власні кошти ОСОБА_9 та повідомив, що гроші зберігаються в гаманці на печі житлового будинку, ОСОБА_9 дістав з верху печі гаманець і взяв собі з нього гроші в сумі 170 грн. ОСОБА_6 теж послався на те, що і йому потрібні гроші і взяв собі 70 грн. Заволодівши грошима ОСОБА_10 обвинувачений та ОСОБА_9 покинули місце вчинення злочину, а грошима в подальшому розпорядилися на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на суму 240 грн.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 о 19 год. 15 грудня 2012 року знову прийшли до домогосподарства ОСОБА_10 по АДРЕСА_3, де змовились заволодіти грошима, які залишились у власника господарства і діючи за попередньою змовою між собою, повторно, з метою незаконного збагачення, шляхом відкритого заволодіння чужим майном, нанесли йому декілька ударів в область грудної клітки та обличчя, спричинивши фізичний біль і погрожуючи подальшим спричиненням побоїв, вимагали віддати їм гроші, що у нього залишилися. Злякавшись, ОСОБА_10 передав їм гроші в сумі 40 грн., якими обвинувачений та ОСОБА_9 в подальшому розпорядилися на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 о 2 год. 00 хв. 2 січня 2013 року, перебували в господарстві ОСОБА_12 по АДРЕСА_4, де ОСОБА_9 вжив спиртні напої та відчувши алкогольне сп»яніння, вийшов з будинку і без дозволу власника транспортного засобу пішов відпочивати до автомобіля ЗАЗ 1102, р/н НОМЕР_1, вартість якого згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 5 від 11.01.2013 року становить 7 671 грн. 36 коп., який належить ОСОБА_13 і був припаркований біля домогосподарства ОСОБА_12 Коли ОСОБА_13 помітив ОСОБА_9 в своєму автомобілі і став витягати його з машини, між ними виникла фізична сутичка, під час якої у ОСОБА_13 з кишені випали ключі від транспортного засобу, які ОСОБА_6 підібрав і передав ОСОБА_9
Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_9 змовились незаконно заволодіти транспортним засобом і діючи за попередньою змовою групою осіб, повторно, таємно, повернулися до будинку, умисно стали пригощати ОСОБА_13 спиртними напоями, а коли він втратив пильність вийшли з домогосподарства, відкотили автомобіль на відстань 100 м. від місця паркування, сіли на його передні сидіння та запустивши двигун автомобіля за допомогою ключа запалення, поїхали з місця вчинення злочину до с. Московське Липоводолинського району Сумської області, де розпорядилися машиною на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочинів спочатку визнавав частково, посилаючись на те, що 14.12.2012 року ОСОБА_10 добровільно позичив йому свої гроші, а в подальшому визнав повністю і у вчиненому розкаявся.
При цьому він показав, що ввечері одного з днів серпня 2012 року з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна прийшов до домогосподарства свого дядька ОСОБА_7, розташованого по АДРЕСА_2, через незачинену хвіртку зайшов на його подвір'я, де умисно, повторно, таємно, у відсутності інших громадян відкрутив кришку від баку трактора МТЗ та за допомогою шлангу наповнив принесену з собою 20-літрову пластикову каністру дизельним паливом, виніс його за межі господарства, а в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 показав що ввечері одного з днів в листопаді 2012 року з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна знову прийшов до домогосподарства ОСОБА_7, розташованого по АДРЕСА_2, відчинивши вхідну хвіртку зайшов на подвір»я, витіг з воріт гаража пробоєць і проник до гаража, де умисно, повторно, таємно, у відсутності інших осіб взяв пластикову каністру, в якій знаходились 30 літрів дизельного палива, виніс їх з гаража та подвір»я і відніс до себе додому, в домогосподарство розташоване по АДРЕСА_1 а в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Після цього він, продовжуючи діяти таємно повернувся до гаража ОСОБА_8, де умисно, повторно, у відсутності інших осіб взяв перфоратор марки «Bochhammer» 6 свердл та 2 долота, виніс викрадене за межі господарства, а в подальшому теж розпорядився ним на власний розсуд.
Крім того, він пояснив суду, що ввечері 14.12.2012 року він разом із своїм товаришем - неповнолітнім ОСОБА_9 вирішили сходити до їхнього спільного знайомого ОСОБА_10 послухати музику і помінятись колонками до ДВД програвача. Маючи з собою програвач та колонки вони прийшли до жилого будинку по АДРЕСА_3, де підключили програвач до телевізора і стали слухати записи та вживати разом з господарем спиртні напої. Під час розмови обвинувачений та ОСОБА_9 дізнались, що ОСОБА_10 отримав заробітну плату і попросили на кілька днів позичити їм грошей. Останній спочатку не погоджувався на їхні вмовляння а потім послався на те, що вони його все рівно не залишать в спокої і сказав, що гаманець з грошима знаходиться на печі і ОСОБА_9 дістав з печі гаманець, витіг з нього 170 грн., які взяв собі та 70 грн., які передав ОСОБА_6 а гаманець повернув власнику. Після цього вони залишили будинок ОСОБА_10 і розпорядилися грошима на власний розсуд.
Також він пояснив суду, що наступного дня - 15.12.2012 року дізнався від односельчан, що ОСОБА_10 розповів іншим особам, як у нього відкрито викрали майно і ввечері прийшов додому до ОСОБА_9 та запропонував йому сходити до ОСОБА_10 залагодити конфлікт і домовитись, щоб він забрав свою заяву з міліції. Після цього вони знову прийшли до господарства ОСОБА_10 по АДРЕСА_3. Але, коли вони зайшли на подвір»я та до будинку потерпілого у них змінилися наміри і вони змовились ще раз відібрати гроші в ОСОБА_10 Тому, зайшовши разом з ОСОБА_9 в кімнату ОСОБА_6 кілька раз штовхнув потерпілого руками в груди, висловив своє невдоволення фактом розголошення подій, які мали місце напередодні і запропонував ОСОБА_10 віддати їм грошові кошти, які в нього залишились. Спочатку ОСОБА_10 заперечував, а потім злякався і передав ОСОБА_6 40 грн., які останній та ОСОБА_9 поділили між собою, по 20 грн. кожному і подальшому розпорядилися ними на власний розсуд.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 пояснив суду, що в ніч на 02.01.2013 року він разом з ОСОБА_9, перебував в господарстві ОСОБА_12 по АДРЕСА_4 і разом з іншими особами, серед яких був ОСОБА_13 вживав спиртні напої. Сп»янівши ОСОБА_9 вийшов з будинку і без дозволу власника заліз спати до припаркованого неподалік будинку автомобіля ЗАЗ 1102. Власником цього автомобіля був ОСОБА_13, який помітивши ОСОБА_9 в машині став витягати його звідти. Між ними зав»язалася сутичка, під час якої у ОСОБА_15 випали з кишені ключі від автомобіля а ОСОБА_6 підняв їх і передав ОСОБА_9
Після цього вони з ОСОБА_9 змовились покататись на автомобілі ОСОБА_13 і повернувшись до будинку, стали разом з іншими особами, серед яких був і ОСОБА_13 спиртні напої, а коли він сп»янів вийшли з домогосподарства, умисно і таємно відкотили автомобіль на відстань близько 100 м. від місця паркування, залізли в нього. ОСОБА_6 сів за кермо і запустивши двигун автомобіля за допомогою ключа запалення, вони поїхали з місця вчинення злочину до с. Московське Липоводолинського району, де побачили іншу машину і сприйнявши її за автомобіль співробітників міліції покинули автомобіль ЗАЗ та втекли з місця де він залишився.
Крім визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому злочині, його вина повністю підтверджується показаннями ОСОБА_9, даними в судовому засіданні показами потерпілих та матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 пояснив, що ввечері 14.12.2012 року він разом із своїм товаришем - неповнолітнім ОСОБА_6 вирішили сходити до їхнього спільного знайомого ОСОБА_10 помінятись колонками до ДВД програвача. Маючи з собою програвач та колонки вони прийшли до жилого будинку по АДРЕСА_3, де підключили програвач до телевізора і стали слухати записи та вживати разом з господарем спиртні напої. Під час розмови він дізнався, що ОСОБА_10 отримав заробітну плату і попросив на кілька днів позичити грошей, не оговорюючи їх суму. ОСОБА_10 не заперечував. Тоді ОСОБА_6 теж став просити в господаря позичити грошей, а коли останній відмовив то пригрозив йому нанести побої та кілька раз штовхнув, після чого ОСОБА_10 признався, що гаманець з грошима зберігається на печі і ОСОБА_9 дістав з печі гаманець, витіг з нього 170 грн., які взяв собі та 70 грн., які передав ОСОБА_6 а гаманець повернув власнику. Після цього вони разом із ОСОБА_6 залишили будинок ОСОБА_10 і розпорядилися грошима на власний розсуд.
Також він пояснив суду, що ввечері наступного дня - 15.12.2012 року ОСОБА_6 запропонував йому сходити до ОСОБА_10 та побити його за те, що він повідомив односельцям, яким чином напередодні позбувся 240 гривень і вони знову прийшли до господарства ОСОБА_10 по АДРЕСА_3, де зайшли в його будинок і там ОСОБА_6 наніс декілька ударів руками та ногами в область грудної клітки та обличчя ОСОБА_10 та погрожуючи завдати йому тілесних ушкоджень вимагав гроші, що у нього залишилися. Спочатку ОСОБА_10 заперечував, посилаючись на те, що гроші йому потрібні для оплати електричної енергії а потім злякавшись передав ОСОБА_6 40 грн., які останній та ОСОБА_9 поділили між собою по 20 грн. кожному і подальшому розпорядилися ними на власний розсуд.
Також ОСОБА_9 пояснив суду, що в ніч на 02.01.2013 року він разом з ОСОБА_6, перебував в господарстві ОСОБА_12 по АДРЕСА_4 і разом з іншими особами, серед яких був ОСОБА_13 вживав спиртні напої. Відчуваючи, що сп»янів обвинувачений вийшов з будинку і без дозволу власника заліз спати до припаркованого неподалік будинку автомобіля ЗАЗ 1102. Власником цього автомобіля був ОСОБА_13, який помітивши ОСОБА_9 в машині став витягати його звідти. Між ними зав»язалася сутичка, під час якої ОСОБА_6 витіг у ОСОБА_13 з кишені ключі від машини і передав їх ОСОБА_9
Після цього він з ОСОБА_6 змовились покататись на автомобілі ОСОБА_13 повернувшись до будинку, стали пригощати ОСОБА_13 спиртними напоями, а коли він втратив пильність вийшли з домогосподарства, умисно і таємно відкотили автомобіль на відстань близько 100 м. від місця паркування, залізли в нього та запустивши двигун автомобіля за допомогою ключа запалення, поїхали з місця вчинення злочину до с. Московське Липоводолинського району, де побачили іншу машину і сприйнявши її за автомобіль співробітників міліції покинули автомобіль ЗАЗ та втекли з місця де він залишився.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав суду, що є мешканцем домогосподарства по АДРЕСА_2 і 4 чи 5 серпня 2012 року виявив на своєму подвір»ї пляму від розлитого дизпалива, а перевіривши розташований на тому місці трактор виявив, що з нього викрадено 20 л. солярки, про що повідомив співробітників міліції, а в подальшому дізнався від них, що крадіжку вчинив обвинувачений.
Також він повідомив суду, що в листопаді 2012 року виявив пропажу з гаража свого домогосподарства каністри з 30 л. дизпалива, перфоратора, 6 свердл до нього та 2 долот, про що теж повідомив співробітників міліції і як йому стало відомо цю крадіжку теж вчинив ОСОБА_6 На час розгляду справи збитки йому не відшкодовані, проте він не має до обвинуваченого вимог про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, так як той є сиротою і племінником промерлої дружини ОСОБА_7
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 показав суду, що є мешканцем домогосподарства по АДРЕСА_3 і ввечері 14.12.2012 року до його будинку з»явилися односельці ОСОБА_9 та ОСОБА_6, які принесли з собою ДВД програвач з колонками, підключили їх до телевізора і стали слухати записи, вживати принесені з собою спиртні напої і під час розмови спитали чи є в нього гроші. Коли ж він сказав, що не має грошей, ОСОБА_9 звинуватив його у брехні, послався на те, що потерпілий отримав зарплату і гості стали лякати його розправою, шарпати за одяг і вимагати, щоб він позичив їм грошей, не оговорюючи ні суми коштів, ні терміну повернення. Поскільки їх вимагання носили грубий та нав»язливий характер і ОСОБА_10 боявся, що вони його поб»ють він спочатку погодився позичити гроші ОСОБА_9 а в подальшому і ОСОБА_6 та признався, що вони знаходяться в гаманці, який лежить на грубі. Тоді ОСОБА_9 рукою відсунув його від печі, дістав звідти гаманець в якому зберігалося гроші і забрав з нього 240 грн., після чого вони покинули будинок.
Також він пояснив суду, що ввечері наступного дня ОСОБА_9 та ОСОБА_6 знову прийшли в його будинок, і під приводом того, що він повідомив односельцям про те як у нього викрали 240 грн. ОСОБА_6 наніс йому декілька ударів в область грудної клітки та обличчя, спричинивши фізичний біль і погрожуючи завдати йому тілесних ушкоджень вимагав віддати гроші, що у нього залишилися. Спочатку ОСОБА_10 заперечував, посилаючись на те, що гроші йому потрібні для оплати електричної енергії а потім злякавшись погроз ОСОБА_9 та ОСОБА_6 передав останньому 40 грн., після чого вони пішли з будинку.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 показав суду, що є мешканцем с. Колядинець Липоводолинського району і 01.01.2013 року автомобілем ЗАЗ 1102, р/н НОМЕР_1, приїхав в с. Беєве до знайомих святкувати Новий рік. Автомобіль він залишив на вулиці і в нічний час, коли він приймав участь в святкуванні йому повідомили, що з його машини хтось знімає колеса. Коли він вийшов на вулицю, то побачив біля автомобіля ОСОБА_6 а в салоні машини ОСОБА_9, який влаштовувався там спати. На його пропозицію вийти з машини останній відповів відмовою, внаслідок чого між ними виник конфлікт і фізична сутичка, після якої вони помирились і разом пішли в будинок продовжувати святкування.
Через деякий час, цієї ж ночі він вийшов на вулицю оглянути машину, але її на місці стоянки не виявив і по телефону повідомив про це працівників міліції. Яким чином інші особи заволоділи ключами запалювання йому невідомо. Через кілька днів ці ключі і автомобіль йому повернули працівники міліції, а під час судового розгляду справи збитки, завдані злочином відшкодували родичі ОСОБА_9
З протоколу огляду місця події, фототаблиць (а.с. 31-35 т.2), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 02.01.2013 року в домогосподарстві ОСОБА_16 по АДРЕСА_5 співробітниками міліції були виявлені перфоратор «Bochhammer», 6 свердл та 2 долота.
З висновків судової товарознавчої експертизи (а.с. 49-53, 118-120 т.2), досліджених в судовому засіданні вбачається, що вартість на час скоєння злочину 1 л. дизельного палива складає 9 грн. 80 коп, каністри об»ємом 30 л - 40 грн.00 коп., перфоратора марки «Bochhammer» - 1 287 грн. 00 коп., свердла - 15 грн. 00 коп., долота - 15 грн. 00 коп.
З протоколу огляду місця події, фототаблиць (а.с. 66-69 т.2), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 02.01.2013 року на узбіччі вул. Весела Долина - 19 с. Московське Липоводолинського району Сумської області було виявлено і оглянуто автомобіль «ЗАЗ-1102» білого кольору, р/н НОМЕР_1, на сидінні якого знаходився ДВД програвач «Меридіан».
З довіреності, полісу, технічного паспорту і витягу (а.с. 73-77 т.2), досліджених в судовому засіданні вбачається, що автомобілем «ЗАЗ-1102» р/н НОМЕР_1 має право управляти і розпоряджатись ОСОБА_13
З висновку судової автотоварознавчої експертизи (а.с. 92-95 т.2), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ринкова вартість автомобіля «ЗАЗ-1102» р/н НОМЕР_1 станом на 02.01.2013 року складає 7 671 грн. 36 коп.
З акту (а.с. 171 т.2), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_6 проживає разом з бабою, яка має підсобне господарство в одноповерховому газифікованому будинку в с. Беєво, отримує пенсію, навчається в ДПТН «Синівський ПАЛ» є матеріально забезпеченим.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина обвинуваченого
ОСОБА_6 у вчиненні злочинів доведена та знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Так, факт вчинення ним злочину стверджується показами потерпілого ОСОБА_7, з яких вбачається, що в першій декаді серпня 2012 року та в листопаді 2012 року з домогосподарства останнього було викрадено дизпаливо, перфоратор, свердла і долота.
Також факт вчинення ОСОБА_6 злочину стверджується показами обвинуваченого ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_10, з яких вбачається, що обвинувачені скориставшись тим, що ОСОБА_10 є їхнім знайомим 14 та 15 грудня 2012 року шляхом вільного доступу відвідували його будинок і спочатку під приводом позичання грошей а в подальшому під приводом невдоволення поведінкою потерпілого шляхом погроз застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров»я та шляхом застосування такого насильства відкрито викрали належні потерпілому грошові кошти на загальну суму 280 грн. і саме ОСОБА_6 був ініціатором відвідин потерпілого 15.12.2012 року.
Також факт вчинення ОСОБА_6 злочину стверджується показами обвинуваченого ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_13, з яких вбачається, що в ніч на 2 січня 2012 року обвинувачені скориставшись тим, що ОСОБА_13 втратив пильність внаслідок сп»яніння, незаконно заволоділи транспортним засобом останнього, здійснили на ньому поїздку до іншого населеного пункту і там покинули злякавшись переслідування.
Крім того, вчинення ОСОБА_6 злочину підтверджується показами самого обвинуваченого, з яких вбачається, що він особисто таємно викрав майно ОСОБА_7 шляхом проникнення до огороженого господарства останнього та до місця сховища його майна, що він приймав безпосередню участь у відкритому викраденні майна ОСОБА_10, у всіх подіях, які відбувалися в його присутності в будинку потерпілого і активно намагався досягти злочинного результату, особисто наносив поштовхи потерпілому.
Також вчинення ОСОБА_6 злочину підтверджується і його показами в тій частині, що він разом з ОСОБА_9 незаконно заволодів автомобілем «Таврія», управляв цією машиною під час поїздки і покинув її в іншому населеному пункті.
При цьому суд враховує і те, що вказані покази ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_9, потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 об»єктивно підтверджуються протоколами огляду місця знаходження перфоратора, свердел та долот, місця знаходження автомобіля «ЗАЗ-1102» р/н НОМЕР_1, в якому був виявлений ДВД програвач «Меридіан», що належить ОСОБА_9 та висновками товарознавчих експертиз.
В той же час суд не може взяти до уваги доводи захисника ОСОБА_3 в тій частині, що провадження в кримінальній справі за ч.3 ст. 185 КК України підлягає
закриттю, так як ОСОБА_7 не подавалося заяви про порушення справи в порядку приватного звинувачення, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 477 КПК України до справ приватного звинувачення відносяться крадіжки вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом його сім»ї або найманим працівником, а в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_6 не був найманим працівником ОСОБА_7, є племінником померлої дружини потерпілого і згідно п.1 ч.1 ст.3 КПК України не є ні близьким родичем, ні членом сім»ї останнього.
Також суд не може взяти до уваги доводи ОСОБА_6 в тій частині, що ОСОБА_10 добровільно позичив йому свої гроші, так як в судовому засіданні було встановлено, що останній дійсно ввечері 14.12.2012 року внаслідок наполегливих вимог та погроз обвинувачених погодився позичити їм свої гроші, але після цього між ними не було укладено ніяких цивільно-правових угод; не було обумовлено ні розміру коштів, які мають бути позиченими, ні терміну на які вони передаються; не було і самого факту передачі ОСОБА_10 грошей ОСОБА_6 чи ОСОБА_9, який дізнавшись місце зберігання цінностей самовільно дістав зз-за печі гаманець і витіг з нього стільки грошей, скільки вважав необхідним. Вказані кошти не були повернуті потерпілому ні ОСОБА_9 ні ОСОБА_6 і лише частина цих грошей під час судового розгляду була відшкодована родичами обвинувачених.
Крім того суд враховує і те, що ввечері 15.12.2012 року відкрито викрадаючи гроші ОСОБА_10 ні ОСОБА_9 ні ОСОБА_6 взагалі не вели мову про позичання грошей а мотивували свої дії тим, що потерпілий повідомив про вчинений ними злочин інших осіб.
Разом з тим, суд не може взяти до уваги доводи ОСОБА_6 в тій частині, що він не наносив ударів, а лише штовхав ОСОБА_10, так як в судовому засіданні ці покази були спростовані показами потерпілого та показами обвинуваченого ОСОБА_9, який весь час перебував на місці події та теж брав участь у вчиненні злочину.
Тому, суд вважає, що зазначені покази обвинуваченого не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, вважає їх даними з метою зменшити свою відповідальність за скоєне а оцінивши зібрані докази в їх сукупності вину обвинуваченого ОСОБА_6 вважає повністю доведеною в межах пред»явленого йому обвинувачення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 3 ст.185 КК України, так як він здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, з проникненням до сховища.
Також дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 2 ст.186 КК України, так як він здійснив грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я, з погрозою застосування такого насильства, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Також дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 2 ст. 289 КК України, так як він здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що злочином не завдано тяжких наслідків і великої матеріальної шкоди, матеріальний і сімейний стан обвинуваченого, стан його здоров'я та його характеристику.
При цьому суд приймає до уваги те, що обвинувачений у лікаря - психіатра та - нарколога на обліку не перебуває, проте є інвалідом дитинства, щомісячно отримував пенсію; на день вчинення злочину навчався, виховувався у неповній сім»ї, проживав з бабою в одноповерховому будинку в с. Беєво і був матеріально забезпеченим.
Обставинами, що негативно впливали на виховання обвинуваченого, суд вважає виховання його у неповній сім»ї. Наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність судом не встановлено.
Приймаючи до уваги наявність кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме - те що злочин вчинено
неповнолітньою особою, завдані злочином збитки частково відшкодовані, обвинувачений повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому злочині, з урахуванням особи винного, суд призначаючи покарання за ч. 3 ст. 185 за злочин, вчинений до попереднього вироку вважає необхідним примінити ч.1 ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не передбаченого в санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу, яка передбачає покарання за цей злочин - у виді штрафу.
Крім того, враховуючи обставини, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, призначаючи покарання за ч. 3 ст. 185 КК України за злочин, вчинений після попереднього вироку та за злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України суд вважає необхідним примінити ч.1 ст. 69 КК України і призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини Кримінального Кодексу, яка передбачає покарання за цей злочин.
При цьому суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, оскільки його неможливо виправити і перевиховати без ізоляції від суспільства.
Разом з тим, суд вважає необхідним не застосовувати до ОСОБА_6 додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки це покарання не передбачене ч.2 т. 98 КК України, в якій перелічені види покарань, що можуть бути застосованими до неповнолітніх.
Суд вважає необхідним призначивши покарання зо кожний злочин вчинений обвинуваченим окремо, застосувати ч. 1 ст. 70 КК України і визначити йому покарання за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Також суд вважає необхідним на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначених покарань визначити ОСОБА_6 покарання за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України і вчинений до винесення попереднього вироку Липоводолинського районного суду від 15.08.2012 року та за злочин, покарання за який призначене цим попереднім вироком і виконувати їх самостійно.
Крім того, суд вважає необхідним на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за ч.1 ст. 70 КК України за злочини, вчинені після попереднього вироку Липоводолинського районного суду від 15.08.2012 року частково приєднати покарання, не відбуте за цим попереднім вироком у виді 2 місяців позбавлення волі.
Суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області на позабюджетний розрахунковий рахунок 31256272210011 в ГУДКУ в Сумській області МФО-837013, код - 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100 кошти на відшкодування витрат на проведення судових товарознавчої та автотоварознавчої експертиз відповідно довідок, наданих експертами.
При цьому суд враховує, що вартість двох судових товарознавчих експертиз, які визнавали вартість майна, викраденого в ОСОБА_7 становить 196 грн., виходячи з розрахункуи 147 + 49 = 196 а вартість судової автотоварознавчої експертизи становить 392 грн. Поскільки викрадення автомобіля було вчинене двома особами суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_6 на відшкодування вартості даної експертизи 196 грн, виходячи з розрахунку 392 : 2 = 196.
Тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_6 кошти на відшкодування вартості експертизи автомобіля 196 грн. та вартості експертизи майна ОСОБА_7 196 грн. а всього 392 грн., виходячи з розрахунку 196 + 196 = 392.
Речові докази:
-перфоратор, свердла і долота, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Липоводолинського РВ УМВС України в Сумській області суд вважає необхідним повернути власнику.
Керуючись ст. ст. 368, 370-371, 374-376, 485-487 КПК України;
У Х В А Л И В:
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК України застосувавши ч.1 ст. 69 КК України у виді штрафу розміром 600 грн.
Застосувати ч.4 ст.70 КК України та за сукупністю злочинів, визначити ОСОБА_6 покарання призначене за ч.3 ст. 185 України за злочин, вчинений до ухвалення попереднього вироку та злочин, покарання за який призначене цим попереднім вироком Липоводолинського райсуду від 15.08.2012 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст.ст. 75, 76, 104 КК України шляхом повного складання призначених покарань і визначити йому покарання у виді штрафу розміром 600 грн.та у виді позбавлення волі на строк 1 рік з випробовуванням і встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладенням зобов»язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої системи, періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання або роботи і виконувати застосовані покарання самостійно.
- за ч. 3 ст. 185 КК України застосувавши ч.1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік;
- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
- за ч. 2 ст. 289 КК України застосувавши ч.1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.
Застосувати ч. 1 ст. 70 КК України і за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Липоводолинського районного суду від 15.08.2012 року у виді 2 місяців позбавлення волі і остаточно визначити ОСОБА_6 до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці без конфіскації майна та у виді штрафу розміром 600 (шістсот) грн. і виконувати застосовані покарання самостійно.
Строк покарання засудженому ОСОБА_6 вважати з 19 липня 2013 року.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 залишити тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області на позабюджетний розрахунковий рахунок 31256272210011 в ГУДКУ в Сумській області МФО-837013, код - 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100 кошти на відшкодування витрат на проведення судових товарознавчих та автотоварознавчої експертиз 393 грн.
Речові докази:
-перфоратор, свердла і долота, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Липоводолинського РВ УМВС України в Сумській області повернути ОСОБА_7
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_6 в той же строк з часу вручення йому копії вироку.
Суддя: В. А. Стеценко
Судове рішення № 33123781, Лебединський районний суд Сумської області було прийнято 23.08.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/354/13-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: