Постанова № 33123355, 31.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2013 року Справа №827/1783/13-а

Окружний адміністративний суд м. Севастополя у складі:

головуючого - судді: Куімова М.В.

за участю секретаря: Євтушенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації, треті особи - Комунальне підприємство «Житлосервіс-15» та ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування розпорядження «Про зміну статусу гуртожитку по АДРЕСА_1» від 22 липня 2009 року №580-р, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, звернулась до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження «Про зміну статусу гуртожитку по АДРЕСА_1» від 22 липня 2009 року №580-р. Позовні вимоги мотивовані тим, що в листопаді 2008 року мешканці гуртожитку по АДРЕСА_1 звернулись до КП «Житлосервіс - 15» із заявами про звернення з клопотанням до Севастопольської міської державної адміністрації про зміну статусу їх гуртожитку на статус житлового будинку. 22 липня 2009 року Севастопольська міська державна адміністрація прийняла розпорядження № 580-р, яким змінила статус гуртожитку по АДРЕСА_1 на житловий будинок і зобов'язала відділ обліку та розподілу житлової площі Севастопольської міської державної адміністрації видати громадянам ордери, а КП «БТІ та ДРОНМ» СМР внести зміни до інвентарної справи на вказаний житловий будинок. На думку позивача, Севастопольська міська державна адміністрація не мала повноважень на видачу розпорядження «Про зміну статусу гуртожитку по АДРЕСА_1» від 22 липня 2009 року №580-р, оскільки не є виконавчим органом Севастопольської міської Ради. Позивач також зазначає, що перед видачею розпорядження про надання гуртожитку статусу житлового будинку, не було проведено його попереднього обов'язкового переобладнання в житловий будинок шляхом реконструкції згідно вимог ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали.

У судовому засіданні представник відповідача Доденков А.Ю. проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову.

У судове засідання представник третьої особи КП «Житлосервіс - 15» та третя особа ОСОБА_2 не з'явилися, проте про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки до суду не повідомили.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третіх осіб.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_4, представника відповідача Доденкова А.Ю., дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 діючого на даний час Житлового кодексу Української РСР, виконавчі комітети районних, міських, районних в містах Рад народних депутатів на території району, міста, району в місті здійснюють державний контроль за використанням і збереженням житлового фонду, здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад, здійснюють облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов, приймають рішення про надання житлових приміщень в будинках житлового фонду місцевої Ради, видають ордери на житлові приміщення, вирішують і інші питання в області використання і забезпечення збереження житлового фонду, віднесені до їх ведення законодавством Союзу РСР і Українською РСР.

Частиною 1 ст. 118 Конституції України і ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві і Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Згідно з п. 10 Розділу XV «Перехідних положень» Конституції України до ухвалення законів, які визначають особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві і Севастополі, відповідно до ст.118 Конституції, виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації.

Частиною 2 ст. 140 Конституції України та ч. 4 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві і Севастополі визначаються окремими законами України.

Однак, до теперішнього часу Верховною Радою України не прийнятий спеціальний Закон України «Про статус міста - героя Севастополя», яким повинні були бути передбачені особливості здійснення в м. Севастополі виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Також, указами Президента України «Про Положення про місцеву державну адміністрацію» від 14.04.92 року № 252 і «Про обласні, Київську і Севастопольську міські, районні, районні в містах Києві і Севастополі державні адміністрації» від 24.07.95 року №640/95 передбачено, що місцева державна адміністрація є правонаступником виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів щодо ухвалених ними рішень та узятих зобов'язань.

За таких обставин, до безпосередніх повноважень Севастопольської міської Ради не відносяться питання використання, збереження та управління житловим фондом, а також питання, що стосуються порядку розподілу і надання житлових приміщень комунальної форми власності, оформлення і видачі ордерів громадянам, що перебувають на відповідному обліку.

Отже, суд вважає, що Севастопольська міська Рада не має передбачених законом правових підстав для розгляду і вирішення вказаних вище житлових питань, оскільки вони відносяться до компетенції Севастопольської міської державної адміністрації.

Статтею 127 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Відповідно до пунктів 2, 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 03 червня 1986 №208, гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки. Переобладнання жилих будинків під гуртожитки провадиться з дозволу виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Пунктом 4 Примірного положення про гуртожитки передбачено, що гуртожитки підрозділяються на два види: для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках); для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей).

Згідно із статтею 30 Цивільного кодексу України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

У судовому засіданні встановлено, що в листопаді 2008 року мешканці гуртожитку по АДРЕСА_1 звернулись до КП «Житлосервіс - 15» із заявами про звернення з клопотанням до Севастопольської міської державної адміністрації про зміну статусу їх гуртожитку на статус житлового будинку. На підставі заяв мешканців вказаного гуртожитку, КП «Жилсервіс-15» звернулось до Севастопольської міської державної адміністрації з відповідним клопотанням. При, цьому Севастопольська міська рада та Фонд комунального майна Севастопольської міської ради також розглянули це питання і висловили згоду на зміну статусу гуртожитку.

22 липня 2009 року Севастопольською міською державною адміністрацією, на підставі розробленої та узгодженої технічної документації, було прийнято розпорядження № 580-р «Про зміну статусу гуртожитку по АДРЕСА_1», яким змінено статус гуртожитку на житловий будинок і зобов'язано відділ обліку та розподілу житлової площі Севастопольської міської державної адміністрації видати громадянам ордери, а КП «БТІ та ДРОНМ» СМР внести зміни до інвентарної справи на вказаний житловий будинок.

Також встановлено, що перед наданням відповідачем вказаного гуртожитку по АДРЕСА_1 статусу житлового будинку не було проведено його переобладнання в житловий будинок шляхом реконструкції згідно вимог ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». Однак, суд вважає, що вказаний факт не породжує наслідків у вигляді скасування розпорядження від 22 липня 2009 року №580-р.

Суд вважає, що вказане розпорядження не порушує прав позивача ОСОБА_1 та фактично є виконаним. Після зміни статусу гуртожитку на житловий будинок усі його мешканці, в тому числі і позивач, звернулися до Севастопольської міської державної адміністрації з заявами про видачу ордерів на займані приміщення і отримали такі ордери у встановленому порядку. Деякі мешканці приватизували та розпорядилися своїм житлом на свій розсуд. Позивач ОСОБА_1, отримавши ордер, продовжує займати 4-х кімнатний блок на сім'ю з чоловіком та 6 дітьми і залишається з 2002 року на пільговому обліку у відділі обліку та розподілу житлової площі Севастопольської міської державної адміністрації.

Суд вважає, що прийняте за ініціативою мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 22 липня 2009 року № 580-р є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, а на підставі приписів цього розпорядження у мешканців гуртожитку виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією їх певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і вони ці права вже реалізували.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне судові витрати у справі віднести на рахунок позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 05 серпня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження «Про зміну статусу гуртожитку по АДРЕСА_1» від 22 липня 2009 року №580-р,- відмовити.

Судові витрати у справі віднести на рахунок ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги.

Суддя М.В. Куімов