Постанова № 33123199, 15.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2013 р.

Справа №801/7620/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючої судді Кащеєвой Г.В., суддів Ольшанськой Т.С., Пакет Т.В., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дії та спонукання до виконання певних дій,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій Державної податкової служби України ГУ Міндоходів в АР Крим, Міндоходів і зборів України стосовно неприйняття як податкового звіту декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777» з податку на додану вартість за червень 2013 року, зобов'язання Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим в м. Сімферополі АР Крим, Міністерство доходів і зборів України прийняти податкову декларацію ТОВ «Нові технології № 777» за червень 2013 року, зобов’язання Державної податкової інспекції в м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим, Міністерства доходів і зборів України відобразити показники декларації ТОВ «Нові технології № 777» з податку на додану вартість за червень 2013 року в картці особового рахунку, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення органами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим, Міністерства доходів і зборів України.

Адміністративний позов мотивований тим, що ТОВ «Нові технології № 777» була надана в електронному вигляді податкова декларація з ПДВ за червень 2013 року з додатками до ДПІ в м. Сімферополі.

Позивач зазначає, що декларація за червень 2013 року була надана своєчасно, у термін, передбачений п.49.18.1 ст.49 Податкового кодексу України та була заповнена з урахуванням вимог ст.48 Податкового кодексу України.

Але, згідно з повідомленням Державної податкової служби України, позивачу відмовлено в прийнятті декларації, оскільки він не є платником податку на додану вартість.

Позивач підкреслює, що дії відповідачів не відповідають вимогам діючого законодавства.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неявки не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представників обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Нові технології № 777» 17.04.2006 року зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 438438 (а.с. 13), Виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 458618 (а.с. 7-8), Довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ГУ статистики в АРК серії АА №462830 (а.с. 9).

Згідно з Довідкою ДПІ у м. Сімферополі від 01.06.2011 року № 1875/29-0 ТОВ «Нові технології №777» взято на облік в органах державної податкової служби 28.04.2006 року за № 2919, тобто зареєстровано платником ПДВ (а.с. 12).

Судом встановлено, що 12.01.2012 року між ДПІ в м. Сімферополі та ТОВ «Нові технології № 777» укладений договір про визнання електронних документів, згідно якого орган податкової служби визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису (а.с. 51-52), прийняття якого ДПІ підтверджується квітанцією № 2 (а.с. 53).

Судом встановлено, що 18.07.2013 року ТОВ «Нові технології № 777» на адресу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі електронною поштою направлено декларацію з ПДВ із розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2013 року, підтвердженням чого є електронна квитанція № 1 від 18.07.2013 року (а.с. 47).

Квитанцією №1 від 18.07.2013 року ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за червень 2013 року в зв'язку з тим, що позивач не значиться в Реєстрі платників ПДВ, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд зазначає, що подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. З прийняттям Податкового кодексу України Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 N 41 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N 197/18935 (надалі - Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість).

Згідно з п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі -Порядок №1492).

Надана позивачем декларація із ПДВ за червень 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм законодавства.

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків, ТОВ «Нові технології № 777» перебуває на обліку в ДПІ в. Сімферополі з 28.04.2006 року за № 2919 (а.с.12).

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку№1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі -згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що договір № 120120121 від 12.01.2012 року про визнання електронних документів позивачем було підписано із ДПІ в м. Сімферополі (а.с. 51-52).

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державної податкової адміністрації України, від 06.04.2009, № 168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Відповідно п.9 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за N 320/15011.

Згідно з Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року N 233 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідачем доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації за червень 2013 року 18.07.2013 року, що підтверджується квитанціями № 1, які є в матеріалах справи (а.с. 47, 48,49,50).

Повноваження податкового органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, який набрав чинності на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до п.22 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що повідомляється платник у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.

Згідно з п.23 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Відповідно до Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року №141/2013, Міністерство доходів і зборів України (Міндоходів України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міндоходів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань, зокрема, забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної податкової, державної митної політики

Крім того, згідно з п.2.4.3 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

- оприлюднення даних з Реєстру.

Таким чином, до обов'язків Міндоходів України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК безпосередньо прийом декларацій. Отже, до повноважень Міндоходів України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Судом встановлено, що відмову в прийнятті податкової декларації ТОВ «Нові технології № 777» з ПДВ за червень 2013 року, було направлено саме від ДПС України, правоприємником якого є Міндоходів України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України (Міндоходів України), відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною відмови Міндоходів України в прийнятті податкової декларації ТОВ «Нові технології № 777» з податку на додану вартість за червень 2013 року.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову в іншій частині, суд зазначає наступне.

Виходячи з аналізу наведених норм законодавства, підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з матеріалів справи, неприйняття відповідачами наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим як платник податку на додану вартість.

Однак, наявними в матеріалах справи документами спростовуються доводи відповідача. Так, згідно з актом № 261/15-2 від 22.10.2009 року анульовано реєстрацію ТОВ «Нові технології № 777», як платника податку на додану вартість.

Не погодившись з рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим за його скасуванням.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.01.2010 року по справі № 2а-12853/09/13/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «Нові технології № 777», оформлене актом № 261/15-2 від 22.10.2009 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.01.2010 року по справі № 2а-12853/09/13/0170 залишена без змін, у зв'язку з чим вона набрала чинності (а.с. 32-35).

На підставі зазначеного, позивач неодноразово звертався до ДПІ у м. Сімферополі про поновлення реєстрації платника ПДВ, що підтверджується відповідними заявами, наявними у матеріалах справи (а.с. 36, 37).

Однак, позивачу було відмовлено у внесенні до Реєстру платників податків на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ на підставі того, що судові рішення по вищевказаним адміністративним справам оскаржуються (а.с.39-40).

Оцінюючи дії відповідача у частині відмови у внесені до Реєстру платників податків на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ, суд дійшов до висновку про безпідставність такої відмови.

Так, відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судом встановлено, що судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ТОВ «Нові технології № 777», набрало законної сили 20.07.2010 року.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року № 1172/11/13-10.

Таким чином, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за червень 2013 року у відповідача були відсутні.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі -Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123, яка діє на час вирішення спору по суті, встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з ПДВ за червень 2013 року.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачами правомірності своїх дій суду не доведено,а відтак обґрунтованості позовних вимог відповідачами не спростовано.

Виходячи з встановлених судом обставин та зазначених норм законодавства, суд вважає, що належним способом захисту права позивача у даному випадку є визнання протиправною відмови Міндоходів України, оформленою квитанцією № 1 від 18.07.2013 року в прийнятті податкової декларації ТОВ «Нові технології № 777» з податку на додану вартість за червень 2013 року та зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Міндоходів в АР Крим відобразити в особовому рахунку ТОВ «Нові технології № 777» показники поданої декларації з ПДВ за червень 2013 року.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки позивач в позові заявив клопотання про встановлення судового контролю суд вважає за можливе зобов'язати ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим надати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 34,41грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України, оформлену квитанцією № 1 від 18.07.2013 року, в прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777» з податку на додану вартість за червень 2013 року.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальність «Нові технології № 777» за червень 2013 року.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим відобразити в особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777» показники поданої декларації з ПДВ за червень 2013 року.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777» (ЄДРПОУ 34371499) 34,41 гривень судового збору.

6. Зобов'язати ДПІ в м. Сімферополі АР Крим Головного Управління Міндоходів в АР Крим у місячний строк з дня набрання судовим рішенням по справі № 801/7620/13-а надати звіт про виконання постанови.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.

Суддя Ольшанська Т.С.

Суддя Пакет Т.В.