Рішення № 33123028, 21.08.2013, Кодимський районний суд Одеської області

Кодимський районний суду Одеської області

___________________

Справа № 503/713/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2013 року м. Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Сопільняка О.М.

при секретарі Вдовиченко В.О.

з участю представника позивача Осадчого А.М.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кодима Одеської області цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (надалі ПАТ «ПРОСТО-страхування») 16 квітня 2013 року звернулось до Кодимського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу 115000 грн., сплачених позивачем в якості страхового відшкодування.

В ході судового розгляду позивач, не змінюючи підстави та предмету позову, зменшив свої позовні вимоги до 108666 грн.24коп.

В судовому засіданні представники позивача за довіреностями Богуш М.Є. та Осадчий А.М. заявлені позовні вимоги підтримали, обґрунтувавши їх тим, що 28 листопада 2010 року в м.Суми на вулиці Другій залізничній сталася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого у позивача автомобіля «Nissan Qashqai», який належить ОСОБА_5, та вантажного автомобіля «Mercedes» під керуванням відповідача ОСОБА_3, якого постановою суду визнано винним у вказаній дорожній пригоді. В результаті ДТП автомобіль «Nissan Qashqai» було знищено з неможливістю його відновлення, у зв'язку з чим ПАТ «ПРОСТО-страхування» відповідно до договору страхування від 11 грудня 2009 року виплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування в сумі 115000 грн. З цих підстав, з врахуванням вимог ст.ст.993 та 1191 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», умов укладеного сторонами договору страхування відшкодуванню відповідачем позивачеві в порядку регресу підлягає 108666 грн.24 коп., визначених шляхом віднімання залишкової (утилізаційної) вартості автомобіля «Nissan Qashqai» після ДТП від його ринкової вартості (183666.24 грн.-75000 грн.).

Відповідач ОСОБА_3, а також його представники ОСОБА_6 та ОСОБА_2, заявленого позову не визнали, стверджуючи, що на момент зазначеної дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_7, якому належить автомобіль «Mercedes», працюючи в останнього в якості водія. У зв'язку з цим, вважають, що за шкоду, спричинену працівником під час виконання ним трудових обов'язків, має нести відповідальність його працедавець. Відтак, вважають безпідставним пред'явлення позивачем вимог до ОСОБА_3, а тому у задоволенні позову просять відмовити, позаяк порушене право позивача може бути відновлене шляхом відшкодування завданої йому шкоди працедавцем ОСОБА_7

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та його представників, дослідивши матеріали даної справи та справи про адміністративне правопорушення №3-1778/2010, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «ПРОСТО-страхування» та необхідність їх задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 грудня 2009 року між ПАТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_5 був укладений договір страхування №АТК 193694, за умовами якого ПАТ «ПРОСТО-страхування» застрахувало майнові інтереси ОСОБА_5, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням належним їй автомобілем «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1.

28 листопада 2010 року в м.Суми по вул.Другій Залізничній сталась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого у позивача автомобіля Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля «Mercedes» ,державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_3

Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 24 грудня 2010 року (справа №3-1778/2010) винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді визнано відповідача ОСОБА_3, а причиною її вчиненні - порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.16.14 Правил дорожнього руху України. Зазначене судове рішення не оскаржувалось і у встановленому порядку набуло чинності.

Відповідно до частини третьої ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відтак, винуватість відповідача ОСОБА_3 у зазначеній ДТП є доведеною і доказуванню в межах цієї цивільної справи не підлягає.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди легковий автомобіль «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1, отримав значні механічні пошкодження і відповідно до висновку незалежної експертної оцінки №460/2010 від 15 грудня 2010 року відновленню не підлягає, а його ринкова вартість склала 183666 грн.24 коп.

Відповідно до ст.1166 та ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На виконання умов договору страхування №АТК 193694від 11 грудня 2009 року ПАТ «ПРОСТО-страхування відповідно до касових ордерів №32 від 19 січня 2011 року, №34 від 24 січня 2011 року та №97 від 18 лютого 2011 року виплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування на загальну суму 115000 грн.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.ст.993, 1191 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, тобто до позивача ПАТ «ПРОСТО-страхування», перейшло регресне право вимоги (право зворотної вимоги) до відповідальної за завдані збитки особи, тобто до відповідача ОСОБА_3

При цьому, у відповідності до вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.11 та ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши про це відповідні докази. При цьому, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На виконання зазначених вимог закону представниками позивача у встановленому законом порядку, шляхом надання суду належних та допустимих доказів доведено:

- факт укладення 11 грудня 2009 року між ПАТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_5 договору страхування №АТК 193694, за умовами якого ПАТ «ПРОСТО-страхування» застрахувало майнові інтереси ОСОБА_5, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням належним їй автомобілем «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1;

- факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28 листопада 2010 року в м.Суми по вул.Другій Залізничній, за участі застрахованого у позивача автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля «Mercedes» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_3;

- винуватість відповідача ОСОБА_3 у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася внаслідок порушення ним вимог п.16.14 Правил дорожнього руху України;

- факт пошкодження внаслідок цієї ДТП застрахованого автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1;

- розмір спричиненої пошкодженням автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1, шкоди, який склав 183666 грн.24коп.;

- факт виплати позивачем власнику автомобіля «Nissan Qashqai» ОСОБА_5 страхового відшкодування в сумі 115000 грн. відповідно до умов договору страхування №АТК 193694 від 11 грудня 2009 року;

- наявність у позивача права регресу (права зворотної вимоги) до заподіювача шкоди - відповідача ОСОБА_3

Натомість відповідачем ОСОБА_3 та його представниками всупереч вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.11 та ст.60 Цивільного процесуального кодексу України у встановленому законом порядку, зокрема належними та допустимими доказами, не доведено своїх заперечень проти позову.

Так, заперечуючи проти позовних вимог ПАТ «ПРОСТО-страхування» відповідач посилався на факт його перебування на момент цієї ДТП у трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_7 і, як наслідок, обов'язок працедавця відшкодувати завдані ним - відповідачем, як працівником, збитки.

Доказом наявності між ним та підприємцем ОСОБА_7 вказаних трудових відносин, сторона відповідача зазначила постанову судді Кодимського районного суду Одеської області від 24 грудня 2010 року, винесену у справі №3-1778/2010, якою ОСОБА_3 було визнано винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді. При цьому, у розділі анкетних даних ОСОБА_3 є посилання на його роботу водієм у цього приватного підприємця.

Разом з цим, наявність у вказаному судовому рішенні зазначеного посилання не є належним підтвердження існування між відповідачем ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_7 відповідних трудових відносин, оскільки ці відомості містяться у вступній частині постанови суду та зазначені зі слів самого відповідача. Будь-яких належних письмових доказів існування між цими особами трудових відносин не міститься ні в адміністративній справі №3-1778/10, ні в даній цивільній справі. Відтак, відповідачем не доведено цього юридичного факту.

Натомість, об'єктивно доведено факт керування відповідачем ОСОБА_3В вантажним автомобілем «Мерседес»; відсутність жодних (окрім тверджень позивача) доказів його перебування у трудових відносинах з ПП ОСОБА_7; його участь у ДТП, яка мала місце 28 листопада 2010 року в м.Суми по вул.Другій Залізничній, внаслідок якої був пошкоджений застрахований у позивача автомобіль «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1; його винуватість у цій ДТП.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність заявлення позивачем вимоги до відповідача ОСОБА_3 з приводу відшкодування останнім в порядку зворотної вимоги шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 108666 грн.24 коп., що є страховим відшкодування, сплаченим позивачем за наслідками зазначеної ДТП. Розмір вказаної шкоди визначено шляхом віднімання залишкової (утилізаційної) вартості автомобіля «Nissan Qashqai» після ДТП від його ринкової вартості: 183666.24 грн.-75000 грн. = 108666 грн.24коп.

Крім цього, у зв'язку з задоволенням вимог позивача, у відповідності до вимог ст.88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1086 грн. 66 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.213, 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м.Київ, вул.Герцена, 10, п/р 26503441 в АТ «Раффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 24745673) в порядку регресу 108 666 грн. 24 коп. та 1086 грн.66 судового збору.

Вступна та резолютивна частини рішення були проголошені в судовому засіданні 21 серпня 2013 року, повний текст судового рішення виготовлено 27 серпня 2013 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сопільняк О.М.