Рішення № 33121928, 23.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2013 р. Справа № 911/2629/13

за позовом заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів, м. Чернігів,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК», м. Васильків,

про стягнення 1 068,12 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від прокурора: Семишкур В.С., посвідчення від 28.10.2012р. №011871;

від позивача: Коган Я.О., уповноважений, довіреність від 28.05.2013р. №1144;

від відповідача: Зініна Н.М., уповноважена, довіреність від 12.08.2013р №150-2;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

заступник Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Чернігів звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 25.06.2013р. №14-1112вих.13 в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів, до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК», м. Васильків, в якому просить суд стягнути з відповідача 1 068,12 грн. заборгованості за Договором від 01.03.2012р. №191 про відшкодування вартості з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором від 01.03.2012р. №191 про відшкодування вартості з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування та не відшкодував вартість наданих послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування для кожної військової частини за квітень-травень 2013р., у зв'язку з чим прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 068,12 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2013р. порушено провадження у справі №911/2629/13 та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні 24.07.2013р. прокурор та представник позивача надали суду витребувані документи та додаткові докази, в усних поясненнях позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

13.08.2013р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 12.08.2013р. №150-1, в якому відповідач зазначив, що Договір від 01.03.2012р. №191, в редакції додаткової угоди від 14.01.2013р., діяв до 20.03.2013р. Відповідач твердить, що 20.03.2013р. та 03.04.2013р. направляв на адресу позивача для погодження два примірники підписаної зі сторони відповідача додаткової угоди, в якій пропонував продовжити термін дії даного договору, проте позивач примірник додаткової угоди, підписаний з його сторони, відповідачу не направив, що свідчить про відхилення позивачем пропозиції відповідача щодо пролонгації строку дії Договору від 01.03.2012р. №191. Інших правочинів, щодо відшкодування вартості з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, між позивачем та відповідачем укладено не було. Як твердить відповідач, наведені вище обставини вказують на відсутність предмету спору у справі та відсутність підстав для задоволення позову. У зв'язку з чим, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

13.08.2013р. в судове засідання з'явились прокурор та представник відповідача. Представник позивача в судове засідання 13.08.2013р. не з'явився, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. В судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.

13.08.2013р. до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання від 12.08.2013р. №1476 про залучення додаткових доказів щодо фактичного надання відповідачем послуг з харчування особового складу військових частин та споживання комунальних послуг за спірний період квітень-травень 2013р.

В судовому засіданні 23.08.2013р. відповідач проти позову заперечував. Представник відповідача твердить, що згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Оскільки між відповідачем та позивачем за спірний період квітень-травень 2013р. договірних відносин щодо вивезення та знешкодження твердих побутових відходів не було, відповідач сам здійснював вивезення своїх відходів і послугами позивача не користувався, позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Представник позивача в усних поясненнях просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем у спірний період надавалися послуги з харчування військовослужбовців та відповідно споживалися комунальні послуги, які в частині вивезення та знешкодження сміття були оплачені позивачем до КАТП-2528, ПП «Гран пласт» в сумі 1068,12 грн., відповідно ця сума підлягає відшкодуванню відповідачем.

Розглянувши позов заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Чернігів (далі - прокурор), в інтересах держави в особі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернігів (далі по тексту - КЕВ), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК», м. Васильків (далі по тексту - ТОВ «МетСобСтар-ХК»), вислухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків позивача та відповідача у справі є укладений 01.03.2012р. між КЕВ (сторона 1) та ТОВ «МетСобСтар-ХК» (Сторона 2) Договір №191 про відшкодування вартості з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування (далі - Договір), згідно якого Сторона 1 забезпечує Сторону 2 вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування особового складу Збройних сил України. Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору про закупівлю послуг харчування від 02.02.2012р. №286/2/12/2 (далі - Договір з харчування) для кожної військової частини, до площ яких має доступ Сторона 2 згідно наказу від 28.12.2011р. №846 та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Відповідно до умов Договору:

- Сторона 1 зобов'язується своєчасно забезпечувати вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування протягом дії Договору, прийняті Стороною 2 об'єкти харчування, що задіяні у наданні послуг згідно із Договором про харчування (п. 2.2.2 Договору);

- Сторона 2 зобов'язується здійснювати відповідно до складеної та затвердженої Стороною 1 калькуляції відшкодування вартості за вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування (п. 2.3.2 Договору);

- після отримання від Сторони 1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт протягом 10 банківських днів, Сторона 2 зобов'язується здійснювати оплату за вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів. У разі не отримання Стороною 2 рахунку-фактури та акта виконаних робіт Сторона 2 зобов'язується повідомити Сторону 1 (п. 2.3.3. Договору);

- цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.03.2012р. до 31.12.2013р. (п. 9.1 Договору);

- даний Договір може бути пролонгований у разі укладення Стороною 2 нового договору про закупівлю послуг з харчування з Міністерством оборони України з укладанням додаткової угоди (п. 9.2. Договору).

Так, відповідно до Додатку №1 до Договору відповідачу надаються послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів за місцерозташуванням військових частин А2622, А0870, А3120, А1479.

Згідно Додаткової угоди від 14.01.2013р. до Договору сторони погодили новий строк дії Договору: з 01.03.2013р. по 20.03.2013р.

Як стверджує прокурор, в подальшому, у квітні - травні 2013р. позивачем надані послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування, що підтверджується відповідними актами виконання робіт (надання послуг) від 30.04.2013р. та від 30.05.2013р. та щодо відшкодування вартості послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів у військових частинах А2622, А3120, А1479, утворених в процесі надання послуг з харчування, у квітні та травні 2013р. на загальну суму 1 068,12 грн.

На підставі зазначених актів виконання робіт (надання послуг) від 30.04.2013р. та від 30.05.2013р. позивачем виставлені відповідні рахунки-фактури на загальну суму 1 068,12 грн. (належним чином засвідчені копії актів виконаних робіт (надання послуг) та рахунків-фактур наявні в матеріалах справи). Проте, відповідач зазначені акти виконаних робіт (надання послуг) не підписав та грошові кошти за рахунками-фактурами не сплатив.

Відповідач твердить, що 20.03.2013р. та 03.04.2013р. направляв на адресу позивача для погодження два примірники підписаної з його сторони додаткової угоди, в якій пропонував продовжити термін дії даного договору, проте позивач примірник додаткової угоди, підписаний з його сторони, відповідачу не направив, що свідчить про відхилення позивачем пропозиції відповідача щодо пролонгації строку дії Договору від 01.03.2012р. №191. Інших правочинів, щодо відшкодування вартості з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, між позивачем та відповідачем укладено не було. Як твердить відповідач, наведені вище обставини вказують на відсутність предмету спору у справі та відсутність підстав для задоволення позову. У зв'язку з чим, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Зазначені твердження не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на чинному законодавстві з огляду на наступне.

Відповідно до умов пункту 9.1. Договору в редакції Додаткової угоди від 14.01.2013р. Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.03.2013р. до 20.03.2013р.

Як твердить прокурор, та не заперечує відповідач, після закінчення строку дії Договору (20.03.2013р.) для продовження надання послуг та погодження нового строку дії Договору, позивач - КЕВ направив на адресу відповідача нову редакцію Договору про відшкодування вартості з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування, проте відповідач зазначений Договір не підписав та примірник (-и) договору позивачу не повернув.

Відповідачем до відзиву доданий лист від 12.04.2013р. № 71-8 з доказами направлення (опис вкладення в лист від 16.04.2013р.), відповідно до якого відповідач заперечив проти підписання отриманих додаткових угод у зв'язку з тим, що в них невірно вказано договір, на підставі якого відповідачем надаються послуги з харчування, та наказ Міністра оборони України, згідно якого відповідачу надано право доступу до площ військових частин. Відповідно до вказаного листа відповідач в свою чергу направив позивачу власну редакцію Додаткової угоди від 20.03.2013р. (копія додана до пояснень на позовну заяву від 22.08.2013р. № 162-1) згідно якої запропонував позивачу викласти пункт 1.2 розділу 1 Договору від 01.03.2012р. №191 в наступній редакції: «Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість послуг вивезення та знешкодження ТПВ, які утворились в результаті надання Стороною 2 послуг з харчування на підставі Договору № 286/2/13/6 від 20.03.2013р. про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин)»; в пункті 9.1 розділу 9 «Термін дії договору» встановити строк з 01.03.2012р. по 30 квітня 2013р., всі інші умови Договору залишити без змін. Відповідач твердить, що підписаний примірник зазначеної Додаткової угоди позивач відповідачу не повернув, що свідчить про відмову від пропозиції укласти договір.

По-перше, згідно до частини 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаної пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Позивач не припиняв надавати відповідачу обумовлені Договором послуги та фактично надав відповідачу послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів після завершення терміну дії Додаткової угоди від 14.01.2013р., про що свідчать залучені до матеріалів справи зведені акти приймання наданих послуг акти виконання робіт (надання послуг) за квітень-травень 2013р., а також довідка КЕВ м. Чернігів про перерахування коштів позивачем до КАТП-2528, ПП «Гран пласт» в сумі 1068,12 грн. за надані послуги за рахунок коштів державного бюджету. Зазначене в порядку ст. 642 ЦК України є прийняттям пропозиції.

По-друге, відповідно до частини 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Частиною 4 ст. 181 ГК України визначено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно положень пункту 9.2 Договору, даний Договір може бути пролонгований, у разі укладення Стороною 2 - ТОВ «МетСобСтар-ХК» нового договору про закупівлю послуг з харчування з Міністерством оборони України, з укладанням додаткової угоди.

Обмін позивача та відповідача листами свідчать не про недосягнення згоди щодо істотних умов Договору (строк дії, обсяг та вартість послуг, що підлягають до відшкодування, строки оплати тощо). Зазначені листи уточнюють реквізити наказу Міністра оборони та Договору про закупівлю послуг з харчування, на підставі яких здійснюється діяльність відповідача на території військових частин.

Відповідач не заперечує факт надання ним послуг з харчування військовослужбовців в квітні-травні 2013р. Як вбачається з наданих позивачем листів командирів військових частин, актів прийому передачі та зведених актів приймання наданих послуг з харчування (належним чином засвідчені копії залучені до матеріалів справи), за період квітень-травень 2013р. відповідачем були надані послуги з харчування особового складу військових частин А2622, А3120, А1479, а відтак - за період квітень-травень 2013р. відповідачем були фактично спожиті ряд комунальних послуг в тому числі послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів.

Таким чином, у зв'язку із фактичним наданням відповідачем у квітні 2013р та травні 2013р. послуг з харчування особового складу військових частин А2622, А3120, А1479, як наслідок позивачем за період квітень-травень 2013р. були надані послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування у квітні та травні 2013р., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (надання послуг) за квітень 2013р. та травень 2013р.

Поняття неукладений договір є тотожним договору, що не відбувся. Такі підходи закріплені в частині 8 статті 181 ГК України, де зазначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), але якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Ця правова позиція закріплена частиною 2 статті 640 Цивільного кодексу України, де вказується, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Тобто, з цього слідує, що виконаний договір або договір, що виконується не може бути неукладеним (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.02.2009 р. у справі №10/33/08).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 та пунктом 2 частини 1 ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно частини 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а з відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалось вище, у квітні 2013р. та травні 2013р. позивач свої зобов'язання щодо надання послуг виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними актами від 30.04.2013р. та від 30.05.2013р. виконаних робіт (надання послуг). На підставі зазначених акту приймання - здачі виконаних послуг згідно Договору, позивачем виставлені відповідні рахунки-фактури на суму 1 068,12 грн. (належним чином засвідчені копії актів виконаних робіт (надання послуг) та рахунків-фактур наявні в матеріалах справи).

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов пунктів 2.3.2., 2.3.3. Договору ТОВ «МетСобСтар-ХК» зобов'язується здійснювати, відповідно до складеної та затвердженої Стороною 1 калькуляції, відшкодування вартості за вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування. Після отримання від КЕВ рахунку-фактури, акта виконаних робіт протягом 10 банківських днів, ТОВ «МетСобСтар-ХК» зобов'язується здійснювати оплату за вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, утворених в процесі надання послуг з харчування, на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів.

В порушення зазначених умов Договору відповідач, отримавши акти виконаних робіт (надання послуг) за квітень 2013р. та травень 2013р. їх не підписав та не відшкодував позивачу вартість наданих послуг у квітні, травні 2013р., спожитих в процесі надання послуг з харчування особового складу військових частин.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів пред'явлення позивачу претензій та/або зауважень щодо якості наданих послуг суду не подав, доказів сплати заборгованості за надані послуги суду не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем - ТОВ «МетСобСтар-ХК» своїх грошових зобов'язань перед КЕВ в частині сплати позивачу вартості наданих ум квітні, травні 2013р. послуг, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 068,12 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані прокурором розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими, законними, задовольняє позов повністю та приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК» на користь позивача - квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів заборгованості в розмірі 1 068,12 грн. та, відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 627, 629, ч. 2 ст. 640, ст. 642 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, пункт 2 ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 179, ст.ст. 180, 181, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів до товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК» (08600. Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, кімната 310, код ЄДРПОУ 37250616)

на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернігів (14000, м. Чернігів, вул. Любченка, буд. 19, код ЄДРПОУ 08351733)

1 068,12 грн. (одну тисячу шістдесят вісім гривень дванадцять копійок) основної заборгованості.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МетСобСтар-ХК» (08600. Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, кімната 310, код ЄДРПОУ 37250616)

на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)

1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 23.08.2013р.