Рішення № 33120392, 19.08.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-3866/13

760/12357/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Калініченко О.Б.

при секретарі - Войцеховській М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка 10.06.2013 року звернулась з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого 26.03.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, яким запропоновано в рахунок дострокового погашення всієї суми кредиту звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить позивачці на праві власності.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що, на її думку, виконавчий напис вчинено з порушенням чинного законодавства, оскільки не відповідає ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» та суперечить п.п. 282-284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», т. я. нотаріус, не впевнившись у безспірності вимог відповідача, не перевіривши факт надсилання відповідачем повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, передбаченому ст. 35 Закону України «Про іпотеку», вчинив його без встановлення факту прострочення боржником виконання зобов'язання та на підставі документів, які не підтверджували безспірну заборгованість за простроченим зобов'язанням.

Так, посилається позивачка, що вона не отримувала жодних письмових вимог про усунення порушень, як це передбачено ст. 35 Закону України «Про іпотеку», а зазначена сума виконавчого напису не відповідає дійсним обставинам справи і в жодному разі не може бути безспірною, т.я. їй не зрозумілі підстави стягнення з неї коштів в розмірі 1 674 454,70 грн. та походження такої суми, оскільки вона не отримувала від відповідача жодних листів/угод, відповідно до яких вона зобов'язана повернути кредит достроково.

Таким чином, вважає, що вчиненням виконавчого напису з ігноруванням вказаних вище приписів законодавства України порушено її права, а тому просить визнати виконавчий напис, вчинений 26.03.2010 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2, таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими та перекрученими, і просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, між Закритим акціонерним товариством «Міжнародний іпотечний банк», правонаступником якого є відповідач, і позивачкою та ОСОБА_3 30.06.2006 року був укладений Кредитний договір №1.06060439, відповідно до умов якого позичальники для придбання у власність житлової нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_2, отримали кредит в сумі 220 000 доларів США на строк користування 180 місяців зі сплатою 12 % річних за користування кредитними коштами.

Для забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань перед банком за Кредитним договором 30.06.2006 року за Іпотечним договором №1.06060439 позивачка того ж дня передала в іпотеку відповідачу належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2.

Протягом дії кредитного договору у результаті неналежного виконання своїх зобов'язань позичальниками з січня 2010 року виникла заборгованість перед банком, у зв'язку з чим банком 03.02.2010 року було надіслано рекомендованим листом на адресу ОСОБА_3 письмову вимогу про сплату заборгованості, а також вручено особисто під розписку про отримання позивачці - 23.02.2010 року.

При цьому позичальники не заперечували щодо розміру заборгованості, не оспорюючи правильність її нарахування, але і дій щодо її погашення не вчинили.

За таких обставин банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 для вчинення виконавчого напису на Іпотечному договорі.

Представник посилався, що при вчиненні виконавчого напису № 343 від 26.03.2010 року була повністю дотримана процедура та умови, за яких вчиняються виконавчі написи, в тому числі були надані отримані позичальниками вимоги з розписками та відмітками про належне вручення.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість та за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Судом встановлено, що 30.06.2006 року між Закритим акціонерним товариством «Міжнародний Іпотечний Банк», правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», та ОСОБА_1, ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний кредит № 1.06060439, відповідно до умов пункту 1.2. якого позичальникам було надано грошові кошти в сумі 220 000 доларів США на строк користування 180 місяців зі сплатою процентів за його користування в розмірі 12 % річних для придбання позивачкою у власність квартири АДРЕСА_2.

Також 30.06.2006 року між позивачкою та банком було укладено Іпотечний договір №1.06060439, відповідно до умов якого позивачка передала в іпотеку відповідачу квартиру АДРЕСА_2, з метою забезпечення повного виконання зобов'язань позичальників за Кредитним договором.

26.05.2009 року між сторонами був укладений додатковий договір до Кредитного договору, відповідно до умов якого сторони домовились зменшити суму щомісячного ануітетного платежу за Кредитним договором шляхом збільшення строку користування кредитними коштами до 20 років та зменшенням процентів за користування кредитом з 12% річних до 9,9% річних на період з 26.05.2009 року до 25.05.2010 року.

Відповідно до ст.ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Між тим, позичальники перестали виконувати свої зобов'язання за Кредитним договором з січня 2010 року, у зв'язку з чим відповідачем 03.02.2010 року було надіслано рекомендованим листом письмову вимогу про сплату заборгованості на адресу ОСОБА_3, а також вручена особисто під розписку про отримання позивачці - 23.02.2010 року. При цьому позивачка щодо розміру заборгованості та правильності її нарахування заперечень не висловлювала, але і погашення заборгованості не здійснила.

Оскільки після звернень банку до позичальників з боку останніх не було вчинено жодних дій, направлених на погашення заборгованості за кредитним договором, то банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки.

Відповідно до п. 1.3 Іпотечного договору іпотека забезпечує повне виконання зобов'язань позичальників за Кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати основної суми боргу, сплати відсотків за користування кредитом та інших платежів, що передбачені Кредитним договором.

Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення всієї суми основного кредиту і поточної заборгованості по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом, а також штрафних санкцій, то п. 4.4.2. Кредитного договору передбачає, що у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення Кредиту та (або) прострочення сплати процентів за його користування, та (або) сплати неустойки, впродовж більш ніж 5 (п'яти) календарних днів банк набуває право вимагати від позичальників дострокового погашення кредиту.

Пунктом 4.5. кредитного договору встановлено, що банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за кредитом і відсотками на передане в іпотеку майно позичальника відповідно до чинного законодавства України у разі, якщо протягом 30 робочих днів від дати відправлення письмової вимоги кредитора про усунення порушення та письмового попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги позичальник не задовольнить цю вимогу в повному обсязі.

Крім того, пункт 2.5.2. іпотечного договору регламентує, що іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником обов'язків за кредитним та цим договорами, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Таке ж правило встановлене ч. 2 ст. 1050 ЦК України, а саме, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, то залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Також на підставі норми ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, у зв'язку з тим, що позичальники не виконали вимоги банку щодо погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором, останній звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 для вчинення виконавчого напису на Іпотечному договорі.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення виконавчого напису та його форма передбачені Законом України «Про нотаріат», Правилами ведення нотаріального діловодства та Розділом 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у редакціях які діяли на момент вчинення виконавчого напису.

Пунктом 284 Інструкції встановлено, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно з п.1 цього Переліку виконавчий напис вчинюється на нотаріально посвідченій угоді, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, Іпотечний договір №1.06060439 від 30.06.2006 року, на якому вчинено оскаржуваний виконавчий напис входить до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Так, 26.03.2010 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинив виконавчий напис на Іпотечному договорі, яким запропонував звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_2, що належить позивачці на праві власності, для задоволення вимоги банку у розмірі: заборгованості по кредиту в сумі, еквівалентній 199 647, 21 доларів США; суми прострочених відсотків в сумі, еквівалентній 6 083,50 доларів США; пені 42 804,44 грн.; що становить еквівалент 205730,71 доларів США - 1 631 650,26 грн. та 42 804,44 грн.

Позивачка стверджувала, що для вчинення виконавчого напису банком не були подані документи, які встановлюють безспірність заборгованості позичальника, тому, на її думку, така безспірність при вчиненні виконавчого напису № 343 від 26.03.2010 року не була встановлена.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для/ бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з п. 315 Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 № 41, зареєстрованого Міністерством юстиції України 17.09.1998 року № 576/3016, первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах, є касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна і матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та інше. Виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом, який підтверджує сплату клієнтом коштів за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банку, який й підтверджують факт безспірності вимог банку.

Так, відповідно до умов Кредитного договору, позичальники зобов'язані поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу Відповідача у сумі не меншій сумі чергового ануітетного платежу. Оскільки позичальниками не були виконані письмові вимоги у тридцяти енний строк з моменту їх отримання та кошти у розмірі чергового ануітетного платежу на їх поточний рахунок для погашення заборгованості за Кредитним договором кожного календарного місяця не були внесені, то факт безспірності нотаріусом було встановлено.

Для підтвердження безспірності заборгованості за Кредитним договором нотаріусу була надана виписку за особовим рахунком позивачки у ПАТ «Платинум Банк» та розрахунки заборгованості та вимоги про усунення порушення.

Крім того, відповідно до зазначених вище норм законодавства нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості у розумінні правильності нарахування розміру заборгованості по кредиту, процентів за користування ним, а також штрафних санкцій, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише провіряє наявність та відповідність документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Отже, виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи з викладеного, виконавчий напис № 343 від 26.03.2010 року, вчинений нотаріусом, повністю відповідає п.1. Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Щодо правомірності вчинення виконавчого напису без визначення розміру та походження суми, то він був також вчинений в межах повноважень і в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно з п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дії нотаріусами України вчинення виконавчого напис в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

У відповідності до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

За змістом письмової вимоги від 03.02.2010 року та 23.02.2010 року кредитор повідомляв позичальників про наявність станом на 02.02.2010 року простроченої заборгованості внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору та вимагав усунення ними порушень виконання зобов'язань за кредитним договором та попередження у разі не виконання цієї вимоги - про дострокове стягнення загальної суми заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Тобто, щодо змісту письмової вимоги були дотримані норми закону, які не містять обов'язку кредитора зазначати у вимозі визначення розміру та походження суми у задоволення вимог.

При цьому судом досліджувалися надані нотаріусу докази на підтвердження обставин отримання позичальниками у встановлений законом строк до початку звернення стягнення на предмет іпотеки письмової вимоги про усунення порушень та попередження про дострокове погашення кредиту і звернення стягнення на предмет іпотеки з повідомленнями про їх вручення від 23.02.2010 року і 10.02.2010 року, тому твердження позивачки про відсутність письмової вимоги від банку є безпідставними.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що виконавчий напис було вчинено з дотриманням вимог чинного законодавства, а твердження представника позивачки щодо неправомірності вчинення виконавчого напису є безпідставними. При таких обставинах суд знаходить позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 526, 531 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: