
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
22 січня 2013 року м. Київ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді Приндюк М.В.,
суддів Беця О.В., Коваль С.М.
при секретарі Трунчуку М.Ю.
за участю прокурора Власюка В.А.
підозрюваного ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні, із використанням відеоконференцзв’язку з Київським СІЗО, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 січня 2013 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України та продовжено строк тримання під вартою до трьох місяців тринадцяти діб (до 22 лютого 2013 року) щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді, розглядаючи клопотання слідчого про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, суд врахував обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, оцінив, що встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики, не зменшились, на підставі чого дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують необхідність подальшого утримання ОСОБА_1 під вартою.
Захисник ОСОБА_2, не погодившись з ухвалою слідчого судді подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і змінити ОСОБА_1 міру запобіжного заходу на домашній арешт або заставу. При цьому захисник посилається на те, що ухвала суду винесена з порушенням норм КПК України та не відповідає матеріалам справи. Зокрема, зазначає, що Шевченківський районний суд м. Києва прийняв до розгляду клопотання та виніс у ньому рішення незаконно, оскільки зазначене клопотання підлягало розгляду Печерським районним судом м. Києва за місцем знаходження органу досудового слідства.
Також апелянт вказує, що будь-які докази того, що ОСОБА_3 не виконуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки та перешкоджатиме кримінальному провадженню в матеріалах провадження відсутні та в ухвалі слідчого судді не наведені. Крім того, захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, одружений, має на утриманні дружину та батьків-пенсіонерів. Разом із вказаними обставинами, апелянт посилається на те, що в матеріалах справи, крім висновків двох судово-почеркознавчих експертиз, відсутні докази участі ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованих йому злочинів, що, на його думку, безпідставно не враховано судом першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, позицію прокурора про законність ухвали слідчого судді та необґрунтованість апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково.
Ухвалою слідчого судді встановлено, що в провадженні Головного слідчого управління МВС України перебувають матеріали кримінального провадження за підозрою у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 120120000000000023 від 21 листопада 2012 року.
15 жовтня 2012 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 115 КПК України (1960 року).
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та застосовано щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року постанову суду скасовано, а матеріали подання направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
12 листопада 2012 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
26 грудня 2012 року старший слідчий звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 до трьох місяців тринадцяти днів.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як вбачається з ухвали суду, задовольняючи клопотання слідчого, суд з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 28 ч. З ст. 358 КК України.
Також, слідчий суддя дослідив доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_3 під вартою та встановив, що для завершення розслідування у справі необхідно ознайомити учасників кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування та скласти обвинувальний акт. При цьому судом з'ясовано, що строк досудового розслідування, у порядку передбаченому законом, Заступником Генерального прокурора України продовжено до 18 місяців.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що вони є обґрунтованими, оскільки заявлені при обранні запобіжного заходу ризики не зменшилися та існують на даний час. Такими ризиками є наявні в матеріалах кримінального провадження дані про наміри підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та дані про його неявку за викликом до суду.
В сукупності із вищезазначеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону суд врахував дані, що характеризують особу підозрюваного, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1, у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та розмір майнової шкоди у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя, при прийнятті рішення про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, повно та об'єктивно перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою. Зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені суддею в судовому засіданні. З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги захисника щодо не встановлення судом таких обставин є необґрунтованими.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про недостатність, на його думку, в матеріалах кримінального провадження доказів, які підтверджують участь ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, то слід зазначити, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати наскільки повно елементи (докази), що стосуються суті обвинувачення мали б бути зібрані органом досудового розслідування. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити чи ті елементи (докази) підозри, про які органам досудового розслідування відомо на даний час, дають достатньо обґрунтовані підстави вважати, що особа скоїла злочин. Як вбачається з ухвали, суд дослідив зазначені обставини, перевірив наявність підозри, докази, які її обґрунтовують, та не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно безпідставного чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів. Всі інші обставини підлягають з’ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Наявність позитивних характеристик в підозрюваного ОСОБА_3 та дані про сімейний стан, на які посилається захист, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_1 може ухилитись від органів досудового розслідування та суду чи іншим чином перешкодити кримінальному провадженню.
Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою, слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ст. 3 ст. 183 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
При таких обставинах, виходячи з вимог ст. 407 ч. 3, п. 2 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого часткового, продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою та визначити йому розмір застави, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, колегія суддів враховує обставини кримінальних правопорушень, розмір майнової шкоди, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вимоги п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та вважає необхідним визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 100 мінімальних заробітних плат, що становить 114 700 (сто чотирнадцять тисяч сімсот) гривень.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.
Інших порушень вимог КПК України, в тому числі і порушень правил підсудності, на які посилається апелянт, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст. 183,199, 202, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 січня 2013 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України та продовжено строк тримання під вартою до трьох місяців тринадцяти днів (до 22 лютого 2012 року) щодо ОСОБА_1, 10 жовтня 1985 року – скасувати.
Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_4, погодженого із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою до 3 місяців 13 діб ОСОБА_1, задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до трьох місяців тринадцяти днів (до 22 лютого 2013 року).
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 100 мінімальних заробітних плат, що становить 114 700 (сто чотирнадцять тисяч сімсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ – 37993783, МФО – 820019, реєстраційний рахунок – 37314015000104)
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_4. із встановленою періодичністю;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання старшому слідчому в ОВС ГМУ МВС України в ОСОБА_4 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_4, прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 33120245, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 22.01.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11-сс/796/76/2013. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: