Постанова № 33118384, 15.08.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. Справа № 7/4681

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Демидюк О.О.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Головченко Д.М.

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Поділля -Агро" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.07.13 р. у справі № 7/4681 (розгляд заяви про визнання наказу господарського суду Хмельницької області №7/4681 від 17.10.2008 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 930593,00 грн. по справі №7/4681)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до відповідача 1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Маків, Дунаєвецького району Хмельницької області

до відповідача 2 Фермерського господарства "Поділля-Агро"

про стягнення 1 323 475,42 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Верхогляд Ю.С. (дов.№ 540/12 від 23.10.2012 р.)

відповідача 1- не з"явився

відповідача 2- Зданевич Л.І. (дов.№ 10 від 19.12.2012 р.)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.07.2013 р. у справі №7/4681 ( суддя Заярнюк І.В.) при новому розгляді заяви Фермерського господарства "Поділля-Агро" про визнання наказу господарського суду Хмельницької області №7/4681 від 17.10.2008 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 930593,00 грн. вищезазначену заяву задоволено частково, визнано наказ господарського суду Хмельницької області у справі №7/4681, виданий 17.10.2008р. на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області у даній справі від 06.10.2008р. про стягнення солідарно з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), Фермерського господарства "Поділля-Агро", (Волочиський район, с. Писарівка, код 32810281) на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції, (м. Хмельницький, вул. Грушевського, 54, код 22985158) - 886 221,50грн. (вісімсот вісімдесят шість тисяч двісті двадцять одну грн. 50 коп.) заборгованості по погашенню кредиту, 161398,31грн. (сто шістдесят одна тисяча триста дев`яносто вісім грн. 31 коп.) заборгованості по відсотках, 11828,75грн. (одинадцять тисяч вісімсот двадцять вісім грн. 75 коп.) пені за порушення строків сплати відсотків, 40706,56грн. (сорок тисяч сімсот шість грн. 56 коп.) пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 223320,30грн. (двісті двадцять три тисячі триста двадцять грн. 30 грн.) пені за порушення строків подання фінансової звітності, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 542845,92грн..

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою відповідач 2 - Фермерське господарство "Поділля-Агро" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезазначену ухвалу скасувати та прийняти нову ухвалу, якою заяву Фермерського господарства "Поділля-Агро" про визнання наказу господарського суду Хмельницької області №7/4681 від 17.10.2008 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 930593,00 грн. задовольнити повністю, оскільки висновки зроблені судом в ухвалі від 17.07.2013 р. у справі №7/4681 не відповідають встановленим у ній обставинам, в зв"язку з чим судом було допущено неправильне застосування норм матеріального права.

В обгрунтування поданої апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи до уваги вказівки Вищого господарського суду України сприйняв їх буквально та формально, без аналізу всіх матеріалів справи, доводів сторін, дослідження доказів, аналізу матеріальних норм права, застосував до правовідносин між сторонами ч.3 ст. 21 Закону України "Про заставу", тоді як до даних правовідносин необхідно було застосовувати вимоги Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та Закону України "Про виконавче провадження" в редакціях чинних на момент виникнення правовідносин.

Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" також була подана апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.07.2013 р. у справі № 7/4681.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.07.2013р. вказана скарга повернута апелянту на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України ( у зв"язку з несплатою судового збору).

Повторна скарга на вищезазначену ухвалу від позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на адресу Рівненського апеляційного господарського суду до початку розгляду по суті апеляційної скарги Фермерського господарства "Поділля-Агро" (відповідача-2) не надходила.

Безпосередньо в судовому засіданні представник скаржника (відповідача 2) підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просить її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі Фермерського господарства "Поділля-Агро" та просить залишити її без задоволення.

Відповідач 1 - фізична особи-підприємець ОСОБА_2 правом на участь в судовому засіданні не скористався, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. (Докази повідомлення долучені до матеріалів справи).

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2 (скаржника) в судовому засіданні, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (кредитор) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (позичальник) 14.09.2006р. укладено кредитний договір №012/08-11/8669, відповідно до п. 1.1 якого кредитор на умовах цього договору надає позичальнику кредит у сумі 1395000,00грн., строком до 13.09.2009р., із сплатою 17% річних.

14 вересня 2006 року для забезпечення виконання умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (кредитор) та Фермерським господарством "Поділля-Агро" (поручитель) був укладений Договір поруки №1, відповідно до п.1.2 якого сторони погодили, що поручитель добровільно бере на себе зобов`язання перед кредитором виконати зобов`язання боржника - ОСОБА_2, перед кредитором по поверненню кредиту в розмірі 1395000,00грн., наданого під 17% річних, процентів по ньому, а також відшкодування можливих витрат, згідно кредитного договору №012/08-11/8669 від 14.09.2006р. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок боржника, який відкритий в ХОД АППБ "Аваль".

Згідно з п.2.1 договору поруки, у разі невиконання боржником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором на рівні з боржником за повернення сум кредитів, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.

Крім того, для забезпечення виконання позичальником кредитного договору №012/08-11/8669 між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (заставодержатель) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (заставодавець) було укладено договір застави від 19.10.2006р., за умовами якого в забезпечення зобов'язань по поверненню кредиту згідно кредитного договору №012/08-11/8669 від 14.09.2006р. заставодавець передав заставодержателю комбайн бурякозбиральний марки "Holmer Terradoss", реєстраційний номер - НОМЕР_4, рік випуску - 2003, двигун НОМЕР_3. Вартість майна, що передавалося в заставу за згодою сторін становила 1792680,00грн.

У зв'язку з невиконанням підприємцем ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором №012/08-11/8669 від 14.09.2006р., 04.06.2008р. за заявою заставодержателя приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис №1854 (т.1, а.с.72), згідно якого запропоновано звернути стягнення достроково, зокрема, на комбайн бурякозбиральний марки "Holmer Terradoss", реєстраційний номер - НОМЕР_4, 2003 року випуску, двигун НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищезазначеного майна запропоновано задовольнити вимоги ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Хмельницька обласна дирекція) у розмірі 1538197,30грн., в тому числі сума заборгованості по кредиту у розмірі 1395000,00грн., сума заборгованості по відсотках у розмірі 80415,52грн., сума пені за несвоєчасне подання фінансової звітності у розмірі 52140,98грн., пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 5917,81грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків, що становить 4722,99грн.

На підставі вказаного виконавчого напису, постановою ВДВС Волочиського РУЮ від 20.06.2008р. відкрито виконавче провадження №8094194 (т.1, а.с.74).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.10.2008р. у справі №7/4681 задоволено позов ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції до підприємця ОСОБА_2 та ФГ "Поділля-Агро" про стягнення 1323475,42 грн. у зв"язку з невиконанням зобов"язань за кредитним договором №012/08-11/8669 від 14.09.2006р. станом на 29.09.2008р. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 886221,50грн. заборгованості по погашенню кредиту, 161398,31грн. заборгованості по відсотках, 11828,75грн. пені за порушення строків сплати відсотків, 40706,56грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 223320,30грн. пені за порушення строків подання фінансової звітності (т.1, а.с.44-46).

На виконання вказаного рішення судом видано наказ №74681 від 17.10.2008р. (т.1, а.с.52).

Постановою ВДВС Волочиського РУЮ від 07.11.2008р. відкрито виконавче провадження №9883051 з виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 17.10.2008р. №7/4681 (т.1, а.с.67).

30.10.2008р. державним виконавцем при примусовому виконанні наказу №1854 від 04.06.2008р. складено акт опису й арешту майна серії АА №389685. Арешт накладено на комбайн бурякозбиральний "Holmer Terra Doss", реєстраційний номер - НОМЕР_4, 2003 року випуску, двигун НОМЕР_3, який прийняв на відповідальне зберігання представник Хмельницької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" Писаренко Р.В. (т.1, а.с.75-78).

Для визначення вартості арештованого майна, постановою ВДВС Волочиського РУЮ від 29.12.2008 року призначено експерта (т.1, а.с.79-80).

Згідно звіту про оцінку майна, ринкова вартість комбайну "Holmer Terra Doss" д.н. НОМЕР_2, 2003 р. в. становить 930593,00грн. (з урахуванням ПДВ) (т.1, а.с.142-143).

Після проведення оцінки комбайн був переданий на реалізацію відповідно до укладеного між ВДВС Волочиського РУЮ та Хмельницькою філією приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиції" договору про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна №19/080/09/з від 17.06.2009р. за стартовою (початковою) ціною 775494,16грн. без урахування ПДВ (т.1, а.с.81-83).

Як вбачається з повідомлення торгівельної організації №243/09 від 20.07.2009р., аукціон з реалізації комбайну не відбувся через відсутність купівельного попиту (т.1, а.с.85).

За вказаних обставин, було проведено переоцінку майна на 30% згідно акту переоцінки майна від 31.07.2009р. і його вартість склала 542845,92 грн. (т.1, а.с.164).

Згідно повідомлення торгівельної організації №408/09 від 12.10.2009р. потворний аукціон не відбувся, у зв'язку з відсутністю покупців (т.1, а.с.167).

З огляду на викладене, ВДВС Волочиського РУЮ надіслало Хмельницькій обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (стягувачу) лист №13258 від 19.10.2009 року, в якому запропонувало в порядку ст.61 Закону України "Про виконавче провадження" залишити за собою непродане майно - комбайн за експертною оцінкою в сумі 930593 грн. (т.1, а.с.168).

ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" листом №06-11/4-1065 від 23.10.2009 року погодилось з пропозицією залишити за собою, в порядку ст.61 Закону України "Про виконавче провадження", непродане майно боржника ОСОБА_2 (т.1, а.с.87).

Постановою ВДВС Волочиського РУЮ від 29.10.2009р. наказ господарського суду Хмельницької області від 17.10.2008р. №7/4681 повернуто Банку у зв'язку з тим, що майно боржника, на яке можна було б звернути стягнення, відсутнє (т.1, а.с.68).

30.10.2009 року державним виконавцем винесено постанову про передачу в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 по виконавчому напису №1854 від 04.06.2008р. комбайна бурякозбирального "Holmer Terra Doss" 2003 р. в., д. н. НОМЕР_2 та складено акт від 30.10.2009р. державного виконавця (т.1, а.с.88, 170).

Згідно акту прийому-передачі від 30.10.2009 року, підписаного державним виконавцем ВДВС Волочиського районного управління юстиції та представником Хмельницької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", останньому було передано комбайн "Holmer Terra Doss" 2003 р. в., д. н. НОМЕР_2 (т.1, а.с.89).

Згідно біржового договору від 03.11.2009р. №122 купівлі-продажу транспортного засобу Хмельницька обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" продала ТОВ "Україна-2001" комбайн бурякозбиральний "Holmer Terra Doss", реєстраційний номер - НОМЕР_4, 2003 року випуску, за оціночною вартістю - 350346,00грн., визначеною на замовлення банку суб"єктом оціночної діяльності ПП "Артекс Плюс".

02.03.2010р. державним виконавцем при примусовому виконанні напису нотаріуса №1854 від 04.06.2008р. винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, в зв'язку з тим, що на пропозицію державного виконавця щодо залишення за стягувачем непроданого майна на суму 930593,00 грн., 23.10.2009р. стягувач (ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") заявив про своє бажання залишити за собою непродане майно - комбайн бурякозбиральний "Holmer Terradoss", реєстраційний номер - НОМЕР_4, 2003 року випуску, який належить ОСОБА_2 (т.1, а.с.180).

Згідно постанови начальника ВДВС Волочиського РУЮ від 05.03.2010р. виконавче провадження по виконавчому напису №1854 від 04.06.2008р. закінчено (т.1, а.с.182).

Вказана постанова державного виконавця сторонами виконавчого провадження не оскаржена.

Місцевий господарський суд, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст.117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом. Така ж правова позиція викладена у п.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Законом України "Про виконавче провадження" передбачені умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. Державний виконавець переоцінює майно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі коли в місячний строк після переоцінки майно не буде продано, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна.

Якщо стягувач у 15-денний строк письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання.

У разі, якщо стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно, то він зобов'язаний у 15-денний строк з дня повідомлення державного виконавця про виявлення бажання залишити за собою непродане майно, внести на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь, якщо вартість непроданого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. З перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, стягується виконавчий збір, а залишок коштів повертається боржнику.

При цьому, майно передається стягувачу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державним виконавцем складається акт. Постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Звернення стягнення на заставлене майно відповідно до ч.6 ст. 20 Закону України "Про заставу" здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Згідно ч. 3 ст. 591 Цивільного кодексу України, якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) майно передається стягувачу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державним виконавцем складається акт. Постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Разом з тим, ч.3 ст.21 Закону України "Про заставу", яку доповнено згідно із Законом України від 18.11.2003 р. N 1255-IV, встановлено, що якщо другий і наступні аукціони (публічні торги) оголошені такими, що не відбулися, заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою за початковою ціною, яка була запропонована на останньому аукціоні (публічних торгах). У разі якщо заставодержатель відмовився залишити заставлене майно за собою, це майно реалізується у встановленому порядку, якщо інше не передбачено договором.

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України від 18.11.2003 року N 1255-IV, яким встановлено чинну редакцію ч. 3 ст. 21 Закону України "Про заставу", передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, з урахуванням прикінцевих і перехідних положень Закону України від 18.11.2003 року N 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" при визначенні ціни майна, за якою заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою, якщо майно не було реалізоване на аукціоні (прилюдних торгах), місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що в даному випадку підлягають застосуванню норми ч.3 ст. 21 Закону України "Про заставу", в редакції Закону України від 18.11.2003 року N 1255-IV, а не норми ч.6 ст.61 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції Закону України від 10.07.2003 року N 1095-IV.

З матеріалів справи вбачається, що початкова ціна, яка була запропонована на останньому аукціоні за майно - комбайн бурякозбиральний Holmer Terra Dos 2003 р. в., д. н. НОМЕР_2 становила 542845,92грн. (Зазначене підтверджується актом переоцінки майна від 31.07.2009р. наявним в матеріалах справи).

Щодо твердження заявника про неможливість застосування до спірних правовідносин ст. 21 Закону України "Про заставу" слід зазначити наступне.

У Постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2013р. зазначено, що Рівненський апеляційний господарський суд, залишаючи без змін ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.10.2012 року справі № 7/4681, дійшов висновку щодо неможливості застосування до спірних правовідносин ст. 21 Закону України "Про заставу" з посиланням на те, що дана норма регулює порядок реалізації заставленого майна через аукціони (публічні торги), а стягувач ( Банк) обрав інший спосіб реалізації свого права щодо заставленого майна. Однак, це не відповідає дійсності і встановленим цим же судом обставинам, так як в даному випадку реалізація предмета застави, на яке звернуто стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, провадилось шляхом його продажу на аукціоні і було передано стягувачу в рахунок погашення боргу в порядку, визначеному цією нормою.

Отже, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 11112 ГПК України врахував вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 15.05.2013р. та обгрунтовано не прийняв до уваги твердження заявника.

Доводи позивача про те, що комбайн бурякозбиральний банком не прийнятий на баланс та не оформлено право власності на комбайн бурякозбиральний "HOLMER TERRA DOS", р/н ЕР 05464, 2003 року випуску, правомірно не були прийняті місцевим господарським судом до уваги, оскільки останні спростовуються поданим позивачем біржовим договором купівлі-продажу транспортного засобу №122 від 03.11.2009р., згідно умов якого продавець - Хмельницька обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк аваль" продав, а покупець - ТОВ "Україна-2001", купив такий транспортний засіб - комбайн бурякозбиральний "Holmer Terra doss", реєстраційний номер - НОМЕР_4, 2003 року випуску, за оціночною вартістю - 350346,00грн. Судом першої інстанції вірно зазначено, що неприйняття банком на баланс майна, не є безспірним доказом того, що позивач не отримав комбайн у власність з можливістю його реалізації.

Роз'яснення Міністерства юстиції України від 29.06.2005р. №25-32/998 "Щодо порядку сплати ПДВ при реалізації арештованого майна", на які посилався позивач, місцевим господарським судом також були відхилені, оскільки вони стосуються сплати спеціалізованою організацією податку на додану вартість із винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна боржника.

Крім того, при винесенні оскаржуваної ухвали, місцевим господарським судом було враховано, що акт переоцінки майна від 31.07.2009р. - комбайну бурякозбирального "Holmer Terra doss", реєстраційний номер - НОМЕР_4, 2003 року випуску, в сумі 542845,92грн. сторонами не оскаржувався.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, який дійшов висновку про часткове задоволення заяви Фермерського господарсьва "Поділля-Агро" про визнання наказу у справі №7/4681 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 542845,92 грн.

При цьому, судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дотримався вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2013 р. й виніс ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Поділля-Агро" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.07.2013 р. у справі №7/4681 залишити без змін.

3. Справу №7/4681 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Огороднік К.М.