Ухвала суду № 33118339, 19.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"19" серпня 2013 р.Справа № 5023/3683/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Бринцев О.В.

судді: Аюпова Р.М. , Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Торгівельно-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Харків - Москва", м. Харків про розірвання договору оренди земельної ділянки за участю представників:

позивача - Гайдаренко Л.О. за довіреністю № 08-11/1200/2-13 від 13.03.2013 р.

відповідача - Лимар О.В. за довіреністю б/н від 14.03.2011 р.; Мазепа Г.Б. за довіреністю б/н від 14.03.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2013р. у справі №5023/3683/12 в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі №5023/3683/12 за позовом Харківської міської ради до ТК ТОВ з ІІ "Харків - Москва" про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позивач Харківська міська рада свою заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі 5023/3683/12 підтримує. Позивач просить суд скасувати постанову Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі 5023/3683/12 за нововиявленими обставинами, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012р. та рішення господарського суду Харківської області від 05.10.2012р. у справі 5023/3683/12 залишити без змін. В судовому засіданні представник позивача заяву про перегляд за нововиявленими обставинами підтримує, наполягає на її задоволенні. Проти задоволення клопотання відповідача про передачу справи до Вищого господарського суду України заперечує, вказує, що вирішення даної справи у відповідності до Закону віднесено до компетенції господарського суду Харківської області.

Відповідач ТК ТОВ з ІІ «Харків-Москва» проти розгляду та задоволення господарським судом Харківської області заяви Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі 5023/3683/12 заперечує. Посилаючись на відсутність у господарського суду Харківської області повноважень на перегляд за нововиявленими обставинами постанов Вищого господарського суду України відповідач заявив клопотання про передачу даної справи до Вищого господарського суду України. В судовому засіданні з цих підстав представники позивача просять суд заяву Харківської міської ради не розглядати та не задовольняти.

Зазначене клопотання про передачу справи до Вищого господарського суду України залишається судовою колегією без задоволення, як незаконне та необґрунтоване, оскільки чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено правових підстав для передачі судом першої інстанції справи, направленої йому на розгляд касаційною інстанцією, назад до цієї ж інстанції.

При цьому судова колегія враховує, що постанова Вищого господарського суду України від 24.04.2013р. у справі №5023/3683/12, якою відповідна заява про перегляд за нововиявленими обставинами передана в провадження господарського суду Харківської області, не оскаржена і не скасована, а отже є чинною та такою, що у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 11 ЗУ "Про судоустрій України" і ст.4-5 ГПК України є обов'язковою до виконання на усій території України.

Більш того, постанова Вищого господарського суду України від 24.04.2013р. у справі №5023/3683/12 узгоджується правовою позицією Пленуму Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 26.12.2011р. №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами». Так згідно п.9.2. вказаної постанови Вищий господарський суд України може переглядати свої судові рішення за нововиявленими обставинами лише у випадках, зазначених у пункті 5 частини другої статті 112 ГПК і в абзаці першому пункту 6 цієї постанови. В інших випадках подання заяв про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень Вищого господарського суду України останній за наявності підстав для висновку про те, що зазначені у відповідній заяві обставини підпадають під ознаки нововиявлених у розумінні статті 112 ГПК, вчиняє такі дії: згідно з приписами частини п'ятої статті 114 ГПК скасовує своє судове рішення, про перегляд якого подано заяву; тією ж постановою або ухвалою, якою його скасовано, відповідно до статті 17 ГПК передає справу до місцевого або апеляційного господарського суду для розгляду по суті з урахуванням викладеного у відповідній заяві та вказівок суду касаційної інстанції.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.06.2013р. до 9:30 18.06.2013р., з 05.08.2013р. до 11:30 12.08.2013р. та з 12.08.2013р. до 11:00 19.08.2013р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви та заперечення проти них, суд установив наступне.

05.06.2001р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Швидкіною О.О. р/№1527. У відповідності до п.п.1.1., 1.2. договору позивачем відповідачеві в тимчасове платне користування на умовах оренди була передана земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 26 загальною площею 0,1257 га. строком до 01.03.2018р. для проектування, будівництва та подальшої експлуатації тимчасового літнього майданчику кафе та гостьової автостоянки до майданчику кафе.

Умовами пп. «а» п.3.1.1. та пп. «а» п.3.2.2. договору передбачений обов'язок відповідача використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та кореспондуюче йому право позивача вимагати виконання цього обов'язку.

Відповідно п. 4.4. договору на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною обов'язків, передбачених цим договором та законодавством України.

14.08.2012р. позивач Харківська міська рада вважаючи свої права порушеними внаслідок невиконання відповідачем ТК ТОВ з ІІ «Харків-Москва» вказаного у пп. «а» п.3.2.2. договору обов'язку щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням звернулася до господарського суду Харківської області із даним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.10.2012р. у справі 5023/3683/12 позов задоволено повністю - розірвано договір оренди земельної ділянки від 07.06.2001р. №110/01, зобов'язано відповідача повернути позивачеві земельну ділянку загальною площею 0,1257 га по вул. Університетській, 26 в м. Харкові з приведенням її у придатний для подальшого використання стан. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012р. у справі 5023/3683/12 вказане рішення залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі 5023/3683/12 названі рішення господарського суду Харківської області та постанова Харківського апеляційного господарського суду скасовані, прийнято нове рішення, котрим у позові відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2013р. у справі 5023/3683/12 постанову Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі 5023/3683/12 скасовано, справу передано до господарського суду Харківської області для розгляду заяви Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі 5023/3683/12 по суті.

Заява Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі 5023/3683/12 обґрунтована посиланням на те, що на момент винесення Вищим господарським судом названої постанови існували обставини, котрі не були відомі на сторонам, ні Вищому господарському суду України і які є істотними для вирішення даної справи. Такими обставинами на думку позивача є факт невикористання відповідачем спірної земельної ділянки за цільовим призначенням виявлений в ході проведення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил і зафіксований в акті від 15.08.2012р. (т.ІІ а.с. 230-231).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. і заперечень проти неї суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст.112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що в даному разі обставини, на які посилається позивач у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі 5023/3683/12, відповідають названим ознакам нововиявлених обставин.

Так, по-перше, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 15.08.2012р., складений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, вже існував на момент винесення відповідної постанови ВГСУ від 23.01.2013р., яку просить переглянути позивач (т.ІІ а.с. 230-231).

По-друге, про існування цього акту від 15.08.2012р. не було і не могло бути відомо заявникові Харківській міській раді, адже перевірка проводилась без участі представників позивача, а вказаний складений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області акт був направлений на адресу Харківської міської ради лише 15.02.2013р., тобто після ухвалення постанови ВГСУ від 23.01.2013р., яку просить переглянути позивач (т.ІІ а.с. 229).

Такий висновок щодо часу встановлення нововиявлених обставин узгоджується з правовою позицією викладеною в п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» (днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові).

І по-третє, відповідні обставини, а саме наявність встановленого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 15.08.2012р. факту невикористання відповідачем спірної земельної ділянки за цільовим призначенням є істотною обставиною для даної справи. Адже, як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі №5023/3683/12, саме недоведеність цього факту за допомогою акту, що складається Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, стала підставою для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного судів та для ухвалення нового рішення у справі про відмову у позові. При цьому Вищий господарський суд України обґрунтовуючи істотність цих обставин послався на положення ч.2 ст.34 ГПК України (обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування), що підкреслює їх, обставин, важливість.

Проте, судова колегія не вбачає за можливе розгляд та задоволення заяви Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі 5023/3683/12 з таких причин.

По-перше, це суперечило б ч.1 ст.112 та ч.2 ст. 114 ГПК України, згідно приписів яких господарський суд може переглянути прийняте ним (!) судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Тобто, перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі №5023/3683/12 може здійснюватися лише Вищим господарським судом, як судом, яким прийнято нове судове рішення, але не господарським судом Харківської області, адже останній цього рішення не приймав.

Інше означало б порушення засад судочинства щодо права на розгляд справи судом, створеним на підставі закону, гарантованих ст.8 Закону України Про судоустрій та статус суддів» (ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом) та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом).

Така позиція судової колегії відповідає в т.ч. і правовій позиції Пленуму Вищого господарського суду України, наведеній у Постанові від 26.12.2011р. №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами». Так, названа постанова, хоча і передбачає у п.9.2 передачу справи на розгляд до місцевого господарського суду, але не містить приписів щодо необхідності власне розгляду місцевим судом цієї заяви по суті всупереч нормам ст.112 та 114 ГПК України. Немає також приписів щодо винесення місцевим судом судового рішення у формі постанови, що, як відомо, належить до компетенції апеляційного та касаційного суду, але не до компетенції місцевого суду. Між тим винесення постанови є обов"язковим у разі зміни або скасуванні постанови (п.1 ч.5 ст.114 ГПК України) та у разі залишення постанови апеляційного суду без змін (ст111-11 ГПК України). Таких приписів наразі немає і не може бути, оскільки в правовій державі, котрою згідно ст.1 Конституції України є Україна, за відсутності відповідних законодавчих основ Пленум вищого спеціалізованого суду не може скасувати чи змінити норми, встановлені Законом, прийнятим парламентом та підписаним Президентом.

По-друге, це (перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі №5023/3683/12 за нововиявленими обставинами) не вбачається можливим оскільки вказана постанова станом на даний час вже скасована постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2013р. у справі №5023/3683/12.

У відповідності ж до ст.112 ГПК України переглянуті за нововиявленими обставинами можуть бути судові рішення, які набрали законної сили. Можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, котрі вже скасовані чинне господарське процесуальне законодавство не передбачає. Більш того, пунктом 8.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» прямо передбачено неможливість перегляду за нововиявленими обставинами рішення, яке скасоване повністю чи частково або змінене.

Такі обставини, а саме існування постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2013р. у справі №5023/3683/12, якою вже скасовано постанову від 23.01.2013р., та, як відповідний наслідок, залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 05.10.2012р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012р. у справі 5023/3683/12, означають що в даному випадку вже існує рішення суду, яким вирішено по суті заяву Харківської міської ради і задоволено всі викладені в заяві вимоги.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про необхідність припинення провадження у справі по заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі 5023/3683/12.

У відповідності до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету. Вирішуючи питання стосовно судового збору судова колегія виходить з наступного.

Наразі передбачені ст.49 ГПК України підстави для відшкодування за рахунок відповідача 573,50 грн. судового збору, сплаченого позивачем за подачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України відсутні.

Немає підстав і для повернення позивачеві судового збору з бюджету. Так ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачає перелік підстав для повернення з державного бюджету судового збору. Відповідно до цієї статті, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Даний випадок (припинення провадження у справі) не входить до наведеного вище переліку.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 5.1. Постанови від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснив, що перелік підстав повернення судового збору, визначений статтею 7 вказаного Закону, є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. Такої ж правової позиції Вищий господарський суд додержується під час розгляду аналогічних справ (див. зокрема ухвалу ВГСУ від 02.07.2012р. у справі № 5021/886/2011р.).

Такі обставини унеможливлюють повернення позивачеві сплаченого ним судового збору. Відтак судовий збір у названій вище сумі (573,50 грн.) покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.49, п.2 ч.1 ст.80, ст.86 , ст.112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити .

Головуючий суддя Суддя Суддя Бринцев О.В. Аюпова Р.М. Кухар Н.М.

/Справа №5023/3683/12/