Рішення № 33118318, 20.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р.Справа № 922/2451/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Головного управління Міндоходів у Харківській області, м. Харків до Акціонерного товариства закритого типу "Гея", м. Харків про розірвання договору за участю :

прокурора - Косіченко М.М. за посвідченням № 013775 від 06.12.2012 р.;

представника позивача - Щолокова Н.О. за довіреністю № 08-11/60/2-13 від 03.01.2013 р.;

представника 3-ої особи - Вартанян Н.Н. за довіреністю № 2051/9/10.2-10 від 02.08.2013 р.;

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2013 року прокурор в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до АТЗТ "Гея". У позовній заяві прокурор просить суд розірвати договори оренди земельної ділянки № 7907/04 від 22.04.2004 року укладеного між Харківською міською радою та АТЗТ "Гея"; зобов'язати АТЗТ "Гея" привести вказані земельні ділянки у придатний для подальшого використання стан та повернути їх Харківській міській раді. В обґрунтування позовних вимог посилається на п.3.9 Наказу Генерального прокурора України № 1/2, ст.ст. 20, 36-1,37, 56 Закону України "Про прокуратуру", ст.121 Конституції України, ст.ст.13, 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 69 Бюджетного кодексу України.

Прокурор в судове засідання 20.08.2013р. через канцелярію суду надав додаткові письмові пояснення по справі (вх.29900), а також заяву про уточнення позовних вимог (вх.29903), в якій просить доповнити прохальну частину позовної заяви позовною вимогою про стягнення з АТЗТ "Гея" на користь держави в особі Харківської міської ради суми заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 13764,89 грн.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримує з урахуванням наданої суду заяви (вх.29903).

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог, підтримує раніше надану суду заяву про відмову від позову та припинення провадження у справі (вх.29114).

Представник 3-ї особи в судовому засіданні підтримує позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки та надає суду письмові пояснення (вх.30627), в яких підтверджує факт несплати відповідачем орендної плати наявністю податкового боргу у відповідача станом на 19.08.2013р.

Відповідач свого поважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на ухвалі від 08.08.2013р. про направлення її за адресою відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача.

Що стосується наданої позивачем 08.08.2013р. заяви про відмову від позову (вх.29114), в якій позивач у зв'язку з відмовою від позову просить суд припинити провадження у справі, то суд відмовляє в її задоволенні виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до ст. 18 ГПК України прокурор є самостійним учасником судового процесу.

У відповідності до положень ст. 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012, № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарським судам роз'яснено, що відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті.

Суд також зазначає, що як вбачається з частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача на відмову від позову є обмеженим, оскільки реалізується під контролем господарського суду та залежить від двох основних умов, а саме: відмова не повинна суперечити чинному законодавству та не порушувати інтереси інших осіб.

Отже, господарський суд повинен з'ясувати обставини, зазначені в частині 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а саме чи не суперечить відмова позивача від позову чинному законодавству та чи не порушує ця відмова чиїхось прав і охоронюваних законом інтереси.

За таких підстав, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про відмову від позову та припинення провадження у справі й продовжує розгляд справи без урахування заяви позивача, оскільки матеріали справи свідчать про наявність ознак порушень господарських зобов"язань, що склалися між сторонами. а вдтак ознак порушень чинного цивільного та господарського законодавства (525, 526, 530, 629 ЦК України, ст.193 ГК України).

Щодо заяви прокурора (вх.29903), в якій він просить додатково до заявлених позовних вимог ще стягнути з АТЗТ "Гея" на користь держави в особі Харківської міської ради суму заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 13764,89 грн., то суд зазначає наступне:

На думку прокурора, він вправі керуючись ст.22 ГПК України просити суд прийняти уточнення до позовних вимог, в яких містяться нові вимоги до АТЗТ "Гея".

Дослідивши подану заяву суд встановив, що в наданих уточненнях позивачем сформульовану нову вимогу майнового характеру (в позовній заяві прокурором були заявлені лише вимоги немайнового характеру спору: розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання відповідача привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан та повернути Харківській міській раді).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Неправомірно під виглядом уточнення раніше заявлених позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. У п. 3 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України на запитання, чи може бути збільшення розміру позовних вимог пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, відповів таке. Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Наразі, зі змісту наданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що вона містить нові вимоги, які не були відображені в первісній позовній заяві. Ці вимоги стосуються додаткового нового предмету позову.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З наявних матеріалів справи вбачається, що розгляд справи по суті вже було розпочато 08.08.2013р., про що свідчить протокол судового засідання від 08.08.2013р., в якому зазначено, що 08.08.2013р. до розгляду справи по суті від учасників судового процесу заяв чи клопотань не надійшло, після чого судом був визначений порядок розгляду справи по суті. Коли судом було розпочато розгляд справи по суті прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав документи, які були долучені до матеріалів справи; позивач заперечував проти задоволення позовних вимог та надав суду заяву, в якій відмовився від позову; третя особа підтримала заявлені позовні вимоги та надала клопотання про заміну її правонаступником. Ухвалою від 08.08.2013р. відкладено розгляд справи.

За таких підстав, враховуючи, що розгляд справи по суті розпочато 08.08.2013р., керуючись ст.ст. 22, 63 ГПК України, суд відмовляє в прийнятті заяви прокурора про уточнення позовних вимог, яка є по суті заявою про зміну предмету позову та продовжує розгляд справи без її врахування, а заява про уточнення позовних вимог (від 15.08.2013р. за вх. № 29903) підлягає поверненню прокурору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд установив наступне.

22 квітня 2004 року на підставі рішення ХVІІ сесії Харківської міської ради ХХIV скликання від 19.11.2003р. № 231/03 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" Харківська міська рада (позивач по справі) надала в оренду, а Акціонерне товариство закритого типу "Гея" (відповідач по справі) прийняло в оренду земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Службова, 107, загальною площею 0,4797 га (під забудовою 0,1403 га, інших угідь 0,3394 га), згідно з планом земельної ділянки, що додається до договору. Договір зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 30.04.2004 за № 7907/04.

Згідно з п. 1.2. договору земельна ділянка надається в оренду строком до 01.12.2028 року для обслуговування нежитлових будівель.

У відповідності до п. 2.1. договору орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області не пізніше 15-го числа наступного місяця.

Розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації, згідно з довідкою № 8/04 від 06.02.2004р. встановлюється у розмірі: 2554,26 грн. по 31.12.2004р., з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. 0 2907,93 грн., з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. - 3340,19 грн., з 01.01.2007р. 3929,64 грн. (п. 2.2.)

Згідно з п.п. б п. 3.2.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.

В п. 4.4. договору сторони також передбачили, що договір може бути розірвано за несвоєчасну сплату орендної плати при простроченні її та пені більш ніж за 3 місяці.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання стороною обов'язків, передбачених договором та законодавством України, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.

Згідно з обліковими даними Західної міжрайонної державної податкової інспекція м. Харкова Харківської області Головного управління Міндоходів у Харківській області АТЗТ "Гея" внаслідок несплати самостійно задекларованих сум має податковий борг по орендній платі за землю станом на 11.02.2013р. у сумі 137641,89 грн.

Згідно наданих суду письмових пояснень третьої особи станом на 19.08.2013р. податковий борг відповідача становить вже 168246,45 грн., який виник з 2010р.

За період з 2010р. по 2013р. відповідачем податкові зобов'язання по орендній платі за землю не виконуються взагалі. За вказаний період підприємством орендна плата за землю не сплачувалась навіть частково.

Обов'язки, передбачені договором орендодавець виконав в повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Службова, 107, площею 0,4797 га, підписаним обома сторонами договору.

Проте відповідач систематично порушує умови договору щодо своєчасної сплати орендної плати, в зв'язку з чим має заборгованість по орендній платі протягом більше ніж 3 місяці підряд, яка не погашена та продовжує зростати.

Факт тривалого невиконання з боку відповідача вимог договору призводить до ненадходження коштів до державного бюджету, в зв'язку з чим прокурор вважає, що є підстави для розірвання договору оренди землі від 22.04.2004р. №7907/04.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

На підставі ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Згідно з вимогами ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

До обов'язків орендаря згідно ст. 25 Закону України „Про оренду землі" крім іншого належить обов'язок приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, що є істотною умовою даного договору оренди землі.

На підставі ст. 638 ЦК України даного кодексу істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умова і строки передачі земельної ділянки орендарю.

Відповідно до вимог ст. 287.1 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно приписів ст. 287.3 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного ) місяця.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; розірвання договору.

Статтею 651 Цивільного кодексу України зазначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

У відповідності до ч. 2 зазначеної статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з п. 4.4. договору сторони передбачили, що договір може бути розірвано за несвоєчасну сплату орендної плати при простроченні її та пені більш ніж за 3 місяці.

Як свідчать матеріали справи, згідно з розрахунком боргу станом на 11.02.2013р., складеним начальником Західної МДПІ м. Харкова, заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 137641,89 грн. та продовжує збільшуватись, що підтверджується надати третьою особою письмовими поясненнями (вх.30627). За період з листопада 2010р. відповідач не сплачує плату за землю.

Стаття 785 ЦК України зазначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В п.п. 6.1. та 6.2. договору оренди землі сторони визначили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач не скористався правами наданими йому положеннями ст. 22 ГПК України, не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд приходить до висновку про те, що твердження прокурора про наявність в діях відповідача порушень земельного законодавства, котрі становлять підставу для розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки територіальній громаді в особі позивача з приведенням її у придатний для подальшого використання стан є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами справи, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується ст. 49 ГПК України. При задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції, ст.ст. 525, 526, 611, 629, 638, 651, 759, 782, 785, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3, 12, 22, 29, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі укладений між Харківською міською радою (код 24134490) та Акціонерним товариством закритого типу "Гея" (код 141103904) від 22.04.2004 року за №7907/04.

Зобов"язати Акціонерне товариство закритого типу "Гея" (61010, м. Харків, Червонозаводський район, вул. Гордієнківська, буд. 23, код 141103904) привести земельну ділянку загальною площею 0,4797 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Службова, 107 у придатний для подальшого використання стан та повернути її Харківській міській раді (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 24134490).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Гея" (61010, м. Харків, Червонозаводський район, вул. Гордієнківська, буд. 23, код 141103904) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1147,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.08.2013 р.

Суддя Бринцев О.В.

Справа № 922/2451/13