Рішення № 33118286, 20.08.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа № 926/762/13.

За позовом виробничо-комерційної приватної фірми «РІО»

до підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю торгова-промислова компанія «Грін Рей»

про стягнення суми боргу за поставлений товар - 191577,21 грн.

Суддя І.В.Марущак

Представники:

Від позивача - Королюк В.І., доручення від 12.04.2013 р.

Від відповідача - Грицуник А.П. директор.

СУТЬ СПОРУ:

Виробничо-комерційна приватна фірма «РІО» звернулося з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сіму 191577,21 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №04/11 від 04.05.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем отримано товар загальною вартістю 253077,21 грн., згідно видаткових накладних №43 від 11.03.2013 р., №49 від 18.03.2013 р., №55 від 27.03.2013 р., №59 від 02.04.2013 р., №60 від 03.04.2013 р., №61 від 04.04.2013 р. Відповідачем вартість товару оплачено частково в сумі 61500,00 грн., непогашеною залишилась заборгованість в сумі 191577,21 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою від 19.07.2013 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 06.08.2013 р. Ухвалою господарського суду Чернівецької області розгляд справи відкладено на 20.08.2013 р., позивача зобов'язано надати оригінали прибутково-видаткових накладних для огляду в судовому засіданні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, відповідача - відзив на позов та докази в його обгрунтування, копію довідки про включення до ЄДРПОУ.

В судовому засіданні 20.08.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду витребувані документи.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Позивачем на підставі видаткових накладних №43 від 11.03.2013 р. на суму 50991,31 грн., №49 від 18.03.2013 р. на суму 6573,95 грн., №55 від 27.03.2013 р. на суму 13944,80 грн., №59 від 02.04.2013 р. на суму 42318,23 грн., №60 від 03.04.2013 р. на суму 63710,50 грн., №61 від 04.04.2013 р. на суму 75538,42 грн., всього позивачем було відвантажено товару на загальну суму 253077,21 грн. (копії прибутково - видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

Даний товар отриманий відповідачем, що підтверджується його підписом на видаткових накладних та не заперечується відповідачем у відзиві.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов'язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою угода, яка укладена між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до видаткових накладних №43 від 11.03.2013 р., №49 від 18.03.2013 р., №55 від 27.03.2013 р., №59 від 02.04.2013 р., №60 від 03.04.2013 р., №61 від 04.04.2013 р., позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 253077,21 грн. Отримання продукції згідно видаткових накладних відповідачем, підтверджується частковою оплатою в сумі 61500,00 грн. З наведеного вище випливає, що відповідачем не оплачено вартість товару на суму 191577,21 грн.

Будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи про сплату заборгованості, часткового її погашення, повернення товару відповідач до суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виникли та існували зобов'язальні відносини відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 509 ЦК України), на підставі видаткових накладних від 11.03.2013 р., 18.03.2013 р., 27.03.2013 р., 02.04.2013 р., 03.04.2013 р., 04.04.2013 р., які містять всі істотні умови необхідні для даного виду договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Позивачем направлено відповідачу лист-вимогу про виконання зобов'язання та погашення заборгованості за поставлений товар від 04.07.2013 р., яка міститься в матеріалах справи, відповідно право вимоги у позивача настало.

Судові витрати у зв'язку із задоволенням позовних вимог належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «Грін-Рей» (60300, м. Новоселиця, вул. Головна, 93, код ЄДРПОУ 31887196) на користь виробничо-комерційної приватної фірми «РІО» (58000 м. Чернівці, вул. Головна, 256 А, ідентифікаційний код 25080951) 191577,21 грн. основного боргу, 3831,54 грн. судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 20.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 23.08.2013 року.

Суддя І.В. Марущак