Ухвала суду № 33117986, 23.08.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/1529/13-к

Провадження № 11кп/782/720/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луганськ 23 серпня 2013 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого-судді: Курліщук Н.Є.

суддів: Загородньої Т.В., Савича Ю.М.

за участю секретаря: Пікулік М.Є.

прокурора: Дербенец К.В.

захисника: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Апеляційного суду Луганської області матеріали кримінального провадження за доповненою апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 05 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Лисичанська Луганської області, громадянин України, українець, з повною середньою освітою, не одружений, раніше судимий: 11 квітня 2006 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.1 ст.186 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.; 22 серпня 2007 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік 6 місяців, штраф 470 грн.; 25 липня 2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст. 186, 71 КК до 5 років позбавлення волі; 19 червня 2012 року звільнений з місця позбавлення волі згідно постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 11 червня 2012 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутний строк 11 місяців 6 днів; 27 лютого 2013 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3,ст.71 КК України до 3 (трьох ) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1-,

засуджений за ч.2 ст.186 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки.

На підстави ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Лисичанського міського суду від 27 лютого 2013 року більш суворим по справжньому вироку призначено за сукупністю злочинів остаточне покарання 4(чотири) роки позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишене до вступу вироку в законну силу тримання під вартою.

Початок строку покарання обчислювати з 21 лютого 2013 року.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 8 січня 2013 року приблизно о 10 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись в палаті № 9 травматологічного відділення ЦМЛ ім. Тітова м. Лисичанська, повторно, відкрито викрав у ОСОБА_3 мобільний телефон "Nokia 2330с-2" вартістю 140 грн., в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку "МТС" вартістю 10 грн., на рахунку якої було 5 грн., що належали останньому, завдавши йому майнової шкоди на загальну суму 155 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 у доповненій апеляційній скарзі, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність його вини у скоєному, вказує на те, що при призначенні покарання суд не в повному обсязі взяв до уваги пом'якшуючі покарання обставини: щиросердне каяття, визнання вини, те, що потерпілий не наполягав на суровому покаранні, стан його здоров'я. Вважає, що призначене йому покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого. Просить застосувати ст.69 КК України та пом'якшити призначене покарання.

Окрім того, прокурор відмовився від своєї апеляційної скарги , апеляційним судом закрито апеляційне провадження в частині відмови прокурора від своєї апеляційної скарги на вирок суду.

Заслухавши суддю - доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу обвинуваченого та просили вирок суду змінити в частині призначеного покарання, застосувати до обвинуваченого ст. 69 КК України, призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено ч.2 ст.186 КК України, вислухавши думку прокурора, який вважав вирок суду законним і обґрунтованим, а доповнену апеляційну скаргу обвинуваченого не підлягаючу задоволенню, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні, заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним, обґрунтованим, а доповнена апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини скоєння злочину, доведеність вини ОСОБА_2 у скоєному і юридична кваліфікація дій обвинуваченого є правильними, не оспорювались учасниками кримінального провадження, як в суді першої інстанції так і не оскаржуються в апеляційній скарзі, тому не перевіряються апеляційним судом.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з аудіо запису фіксування процесу технічними засобами, вироку, у якому вказано на пом'якшуючі обставини про те, що ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, щиро кається у скоєному, вказує, що відкрито викрадене майно повернуто потерпілому, судом враховані вказані обставини, а також особа звинуваченого, призначено мінімальний розмір покарання, передбачений ст.186 ч.2 КК України.

Тобто, суд врахував ті обставини, на які посилається в апеляційній скарзі обвинувачений.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 раніше був неодноразово судимий, в тому числі і за корисливий злочин, та знову скоїв тяжкий злочин, що свідчить про те, що належних висновків він так і не зробив та про підвищену суспільну небезпеку його особи для суспільства.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правильно прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, яке за своїм видом та розміром є обґрунтованим, справедливим та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів і не знаходить будь-яких підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо призначення йому більш м'якого покарання, з застосуванням ст.69 КК України.

Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставою для зміни або скасування вироку, перевіркою матеріалів справи, колегією суддів не виявлено.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що даний вирок є законним і обґрунтованим, а підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407, 408 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Доповнену апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 05 квітня 2013 року стосовно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: 1. 2. 3.