ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2013 року м. Львів № 813/3490/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Стефака Т.В., представника відповідача Антонюка І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс «Галичина» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Нафтопереробний комплекс «Галичина» (далі - ВАТ «НПК «Галичина») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові) з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень від 19.11.2012 року №0000600803 та №0000610803. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий орган дійшов помилкових висновків щодо характеру правових відносин ВАТ «НПК «Галичина» та ТОВ «Пафіс», яке є поручителем за кредитними договорами. Позивач стверджує, що умови договору поруки з ТОВ «Пафіс» не передбачають отримання від Поручителя коштів на поворотній основі, оскільки укладення цього договору було способом забезпечення виконання зобов'язань ВАТ «НПК «Галичина» за кредитними договорами з банком. Перехід до ТОВ «Пафіс» права вимоги за кредитними договорами після погашення ним кредиту, як вважає позивач, не змінює суті відносин між боржником та його поручителем. Позивач стверджує, що поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Пафіс» він не отримував, відповідно обов'язку нараховувати умовні відсотки по взаємовідносинах з цим товариством у нього не виникало. Стосовно тверджень податкового органу про необхідність нарахування умовних відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від ТОВ «Алмея Ойл» позивач пояснив, що станом на кінець третього кварталу 2011 року отриманих від названого товариства коштів він не повернув, тому умовні відсотки на суму 67520,55 грн. було нараховано та включено до складу доходів за підсумками звітного періоду. Протягом четвертого кварталу 2011 року ВАТ «НПК Галичина» повернуло ТОВ «Алмея Ойл» надану фінансову допомогу, тому за підсумками цього звітного періоду підстав для нарахування умовних відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, на думку позивача, не було. Таким чином, висновки податкового органу, які викладено в акті перевірки від 06.11.2012 року, як вважає позивач, суперечать нормам податкового законодавства, відтак прийняті на цій підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях від 30.05.2013 року. Зокрема, зазначив про те, що перерахування поручителем коштів на поточний рахунок платника податку в банку вважається отримання поворотної фінансової допомоги. З цього відповідач робить висновок, що отримання ВАТ «НПК «Галичина» грошових коштів у межах договору поруки слід вважати поворотною фінансовою допомогою, що відповідно передбачає нарахування умовних відсотків та включення їх до складу валових доходів підприємства. З приводу отримання позивачем від ТОВ «Альматея Ойл» поворотної фінансової допомоги відповідач зазначив, що оскільки у платника податку станом на 01.10.2011 року залишилась неповерненою поворотна фінансова допомога, то доходи цього платника мають збільшуватися на суму умовно нарахованих процентів у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання такої допомоги. У даному випадку позивач не нарахував процентів за фактичне використання поворотної фінансової допомоги за четвертий квартал 2011 року, внаслідок чого занизив валові доходи за звітний період на суму 352232 грн. Відповідач вважає позовні вимоги та їх обґрунтування безпідставними і просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник відповідача таку позицію підтримує.
На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд замінив первісного відповідача СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Львові).
Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення та встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:
СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові провела позапланову виїзну перевірку ВАТ «НПК «Галичина» з питань правильності визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2011 року, за четвертий квартал 2011 року, за 1 квартал 2012 року та за 2 квартал 2012 року, про що складено акт № 958/34-00/00152388 від 06.11.2012 року (далі - акт перевірки від 06.11.2012 року).
У висновках акта перевірки від 06.11.2012 року зазначено, що ВАТ «НПК «Галичина» порушило вимоги пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 14.1.257, п. 14.1 ст. 14, ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 2015536 грн., а також завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в сумі 17023832 грн., за перший квартал 2012 року на суму 29528609 грн., за півріччя 2012 року - на 28900863 грн.
Підставою для таких висновків були наступні обставини, встановлені як під час перевірки, так і під час судового розгляду справи. У 2008 році ВАТ «НПК «Галичина» уклало два кредитні договори з ПриватБанком, для обслуговування яких було відкрито позичкові рахунки, а саме:
- 02 вересня 2008 року ВАТ «НПК «Галичина» (Позичальник) та «ПриваБанк» (Банк) уклали кредитний договір №S14 про відкриття поновлювальної кредитної лінії. Додатком до цього договору є додаткова угода №1 від 30.09.2008 року, згідно з якою ліміт кредитного договору №S14 від 02.09.2008 року складає 800000000 грн. Термін повернення кредиту за кредитним договором №S14 від 02.09.2008 року, відповідно до додаткової угоди № 3 від 02.02.2009 року, сторони погодили « 23 лютого 2009 року» (а.с. 60-65, 66, 69).
- 01 квітня 2008 року ВАТ «НПК «Галичина» (Позичальник) та «ПриваБанк» (Банк) уклали кредитний договір №104-D на відкриття поновлювальної кредитної лінії. З урахуванням додаткових угод № 4 від 16.12.2008 року та № 5 від 02.02.2009 року ліміт кредитного договору складає 45000000 дол. США, а термін повернення кредиту - « 24 лютого 2009 року» (а.с. 49-54; 58, 59).
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, про які зазначено вище, ВАТ «НПК «Галичина» (Боржник) 02 лютого 2009 року уклало з ТОВ «Пафіс» (Поручитель) два договори поруки:
- предметом договору поруки №П-02/3121 від 02.02.2009 року є надання поруки Поручителем перед ЗАТ КБ «ПриватБанк» (Кредитор) за виконання Боржником своїх зобов'язань за кредитним договором №S14 від 02.09.2008 року (далі - кредитний договір), згідно з яким Кредитор надав Боржнику кредит в сумі 800000000 грн., а Боржник зобов'язаний повернути кредит в строк до 23.02.2009 року, сплачувати за його користування відсотки, в розмірі, який визначається відповідно до умов кредитного договору в дату сплати відсотків, а у випадку порушення строків повернення кредиту сплачувати відсотки в розмірі, який визначається відповідно до умов кредитного договору в дату сплати відсотків, а також сплачувати пені, штрафи та інші платежі, відшкодовувати збитки у відповідності, порядку та строки, зазначені кредитним договором;
- предметом договору поруки №П-02/3181 від 02.02.2009 року є надання поруки Поручителем перед ЗАТ КБ «ПриватБанк» (Кредитор) за виконання Боржником своїх зобов'язань за кредитним договором №104 - D від 01.04.2008 року (далі - кредитний договір), згідно з яким Кредитор надав Боржнику кредит в сумі 45000000 дол. США, а Боржник зобов'язаний повернути кредит в строк до 23.02.2009 року, сплачувати за його користування відсотки, в розмірі, який визначається відповідно до умов кредитного договору в дату сплати відсотків, а у випадку порушення строків повернення кредиту сплачувати відсотки в розмірі, який визначається відповідно до умов кредитного договору в дату сплати відсотків, а також сплачувати пені, штрафи та інші платежі, відшкодовувати збитки у відповідності, порядку та строки, зазначені кредитним договором.
Відповідно до п. 2 умов двох договорів поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що й Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
У п. 6 зазначених вище договорів поруки від 02.02.2009 року передбачено, що Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначене у письмовій вимозі Кредитора продовж п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.
Відповідно до пп. 7-9 умов договорів поруки від 02.02.2009 року до Поручителя, який виконав зобов'язання Боржника за кредитним договором переходять усі права кредитора за кредитним договором і договорами застави (іпотеки), укладених з метою забезпечення виконання зобов'язань Боржника перед Кредитором за кредитним договором. В разі виконання Поручителем зобов'язань Боржника за кредитним договором між Сторонами за цим договором підписується акт звірки заборгованості, у якому фіксується сума заборгованості Боржника перед Поручителем. Боржник зобов'язаний відшкодувати Поручителю суму заборгованості, зафіксовану в акті звірки заборгованості.
У пунктах 10, 13 договорів поруки від 02.02.2009 року Сторони передбачили, що на суму, зафіксовану в акті звірки заборгованості, пеня, штраф, неустойка чи будь-які інші нарахування не здійснюються. Порука в рамках цього договору надається Поручителем Боржнику на безоплатній основі.
У зв'язку з виникненням у ВАТ «НПК «Галичина» заборгованості за кредитними договорами Банк звернувся з вимогою до ТОВ «Пафіс» про погашення боргових сум згідно з договорами поруки.
Листом від 25.12.2009 року №4/913-2 ЗГРУ «ПриватБанк» повідомило ВАТ «НПК «Галичина» про те, що ТОВ «Пафіс» виконало зобов'язання за кредитним договором №S14 від 02.09.2008 року в сумі 924317838,37 грн. (а.с. 75), а іншим листом від 26 лютого 2009 року № 4/929-2 ЗГРУ «ПриватБанк» повідомило ВАТ «НПК «Галичина» про те, що Поручитель виконав зобов'язання по поверненню кредиту за кредитним договором № 104-D від 01.04.2008 року в сумі 19380246,95 грн. дол. США (а.с. 74).
ВАТ «НПК «Галичина» для погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ «Пафіс» перерахувало йому кошти на загальну суму 290514683,35 грн.
Згідно з актом перевірки від 06.11.2012 року станом на 01.07.2011 року заборгованість ВАТ НПК «Галичина» перед ТОВ «Пафіс» становить 651031055,52 грн. Податковий орган вважає, що отримання платником податку грошових коштів у межах договору поруки слід вважати поворотною фінансовою допомогою. З покликанням на норми пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу України відповідач зазначив, що ВАТ НПК «Галичина» мало б умовно нарахувати проценти на суму поворотної фінансової допомоги по взаємовідносинах з ТОВ «Пафіс», що залишається неповерненою на кінець звітного періоду з відповідним включенням нарахованої суми до складу інших доходів підприємства. Податковий орган розрахував, що за підсумками 3 кварталу 2011 року позивач мав нарахувати та включити до складу доходів підприємства 12717401,17 грн., за підсумками 4 кварталу 2011 року - 12717401,17 грн., за підсумками 1 кварталу 2012 року - 11304104,80 грн. та 1200672,03 грн., за підсумками 2 кварталу 2012 року - 12140128,28 грн.
Предметом перевірки були також відносини ВАТ «НПК «Галичина» з ТОВ «Альматея Ойл», а саме: вказані сторонами 09 вересня 2011 року уклали договір про надання поворотної фінансової допомоги № 09-09/11-ФП, відповідно до якого ТОВ «Альматея Ойл» надає ВАТ «НПК «Галичина» безпроцентну поворотну фінансову допомогу в розмірі 159000000 грн. для поповнення обігових коштів (а.с. 88).
На умовах цього договору ВАТ «НПК «Галичина» 29.09.2009 року отримало від ТОВ «Альматея Ойл» поворотну фінансову допомогу в сумі 159000000 грн. Станом на 01.10.2011 року (на кінець 3 кварталу 2011 року) зазначених коштів позивач не повернув.
ВАТ «НПК «Галичина» повністю повернуло отримані від ТОВ «Альматея Ойл» кошти у наступному кварталі, а саме: згідно з платіжним дорученням № 2442 від 11.10.2011 року від повернено 10870000грн.; згідно з платіжним дорученням №2445 від 12.10.2011 року повернено 21100000 грн., згідно з платіжним дорученням №2452 від 13.10.2011 року повернено 8780000 грн., згідно з платіжним дорученням №2480 від 18.10.2011 року повернено 1920000 грн., згідно з платіжним дорученням №2503 від 20.10.2011 року повернено 10030000 грн., згідно з платіжним дорученням №2744 від 30.11.2011 року повернено 101090,95 грн., згідно з платіжним дорученням №2743 від 30.11.2011 року повернено 2000000 грн., згідно з платіжним дорученням №2856 від 14.12.2011 року повернено 1098661,99 грн., згідно з платіжним дорученням №2857 від 14.12.2011 року повернено 103100247,06 грн. (а.с. 89-97).
В акті перевірки від 06.11.2012 року зазначено, що ВАТ «НПК «Галичина» мало нарахувати умовні проценти на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання з відповідним включенням нарахованої суми до складу інших доходів підприємства, а саме: за 3 квартал 2011 року - 67521 грн., за 4 квартал 2011 року всього 352232 грн.
За 2-3 квартали 2011 року позивач самостійно нарахував та включив до складу доходів підприємства умовні проценти на суму поворотної фінансової допомоги в сумі 67521 грн. В акті перевірки від 06.11.2012 року відповідач це також зафіксував. Проте податковий орган зазначив, що ВАТ «НПК «Галичина» не нарахувало умовних процентів на суму поворотної фінансової допомоги та включило їх до складу «інших доходів» за підсумками 4 кварталу 2011 року на загальну суму 352232 грн., що відповідач розцінює як порушення пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу України.
У підсумку податковий орган зазначив, що оскільки ВАТ «НПК «Галичина» не нарахувало умовних процентів на поворотну фінансову допомогу, яка залишилась не погашеною на кінець звітного періоду (по взаємовідносинах з ТОВ «Пафіс» та ТОВ «Альматея Ойл»), це призвело до заниження «інших доходів» на загальну суму 50431939 грн., у т.ч. 12717401 грн. за 1 квартал 2011 року, 13069633 грн. за 4 квартал 2011 року, 12504777 грн. за 1квартал 2012 року, 12140128 грн. за 3 квартал 2012 року.
На підставі акта перевірки від 06.11.2012 року відповідач виніс два податкових повідомлення-рішення:
1) № 0000600803 від 19.11.2012 року, яким ВАТ «НПК «Галичина» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 2015536 грн. (а.с.10);
2) №0000610803 від 19.11.2012 року, яким ВАТ «НПК «Галичина» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 28900863 грн. (а.с. 11).
Позивач спершу оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, у підсумку якого Міністерство доходів і зборів України прийняло рішення від 16.04.2013 року №183/6/99-99-16-01-15, яким скаргу ВАТ «НПК «Галичина» залишено без задоволення. Після цього позивач звернувся з даним позовом до суду.
Слід зазначити, що спору з приводу фактичних обставин взаємовідносин ВАТ «НПК «Галичина» з ТОВ «Пафіс» та ТОВ «Альматея Ойл», які були предметом перевірки і про які зазначено вище, між сторонами не виникало. Позивач не погоджується з правовою оцінкою відповідача його договірних відносин, які виникли у зв'язку з виконанням договорів поруки, укладених з ТОВ «Пафіс», а відтак і з висновками про порушення норм Податкового кодексу України в частині визначення доходів (нарахування умовних процентів на суму поворотної фінансової допомоги) та їх оподаткування. Позивач також вважає необґрунтованим висновок відповідача про заниження доходів за 4 квартал 2011 року внаслідок не включення до «інших доходів» за підсумками звітного періоду 352232 грн., нарахованих як умовні проценти на поворотну фінансову допомогу від ТОВ «Альматея Ойл», оскільки на кінець 4 кварталу 2011 року кошти, отримані на умовах договору від 09.09.2011 року, повернено повністю.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступних мотивів:
Порядок визначення доходів та їх склад передбачено у ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у п. 135.1. якої зазначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: 1) доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; 2) інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до підп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;
Безповоротна фінансова допомога, відповідно до визначення, закріпленого у п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, це в тому числі сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Таким чином, для цілей оподаткування кошти вважатимуться поворотною фінансовою допомогою, якщо платник їх отримав з обов'язковою умовою повернути на підставі договору, що не передбачає зобов'язання такого платника компенсувати за користування цими коштами.
У розумінні Цивільного кодексу України зобов'язання, в якому одна сторона передає іншій грошові кошти без отримання за це відсотків, але з умовою повернути таку ж суму у певний строк є договором позики. Проте, у даному випадку зобов'язання між ВАТ «НПК «Галичина» та ТОВ «Пафіс» виникли на підставі договору поруки, укладеного для забезпечення виконання зобов'язань ВАТ «НПК «Галичина» перед банком за кредитними договорами.
Порука, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, є видом забезпечення виконання зобов'язання. У статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до частини 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Отже, порука не є самостійним договором, оскільки призначена для забезпечення виконання зобов'язання боржника за основним договором, а взаємні права та обов'язки між поручителем, боржником і кредитором виникають внаслідок невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором. Виконання поручителем зобов'язання боржника, яке було забезпечено договором поруки, в даному випадку йдеться про кредитний договір, є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у поручителя права вимагати у боржника повернення коштів в обсязі задоволених вимог кредитора за основним договором. Проте, за своїм змістом порука не передбачає надання поручителем коштів боржнику, а перехід до поручителя прав кредитора не змінює суті правовідносин, що виникли на підставі договору поруки. В даному випадку ВАТ «НПК «Галичина» не отримувало від ТОВ «Пафіс» грошових коштів. Не слід ототожнювати перерахування ТОВ «Пафіс» коштів на позичкові рахунки, які було відкрито для обслуговування кредитних договорів ВАТ «НПК «Галичина» з банком, оскільки ці рахунки мають інше цільове призначення, а зараховані на них кошти спрямовані виключно на погашення кредиту згідно з умовами кредитних договорів.
Таким чином, договір поруки за своїм змістом не є тим договором, з виконанням якого Податковий кодекс України пов'язує виникнення у платника податку обов'язку нараховувати умовні відсотки. Кошти, які ВАТ «НПК «Галичина» заборгувало ТОВ «Пафіс» і які вже частково повернуло, не є коштами, отриманими як поворотна фінансова допомога в розумінні Податкового кодексу України. З огляду на це, суд погоджується з доводами позивача про помилковість висновків податкового органу щодо необхідності нараховувати умовні відсотки по взаємовідносинах з ТОВ «Пафіс».
Стосовно висновків про заниження позивачем доходів за підсумками 4 кварталу 2011 року внаслідок не включення до їх складу умовних відсотків, нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої на підставі договору з ТОВ «Альмея Ойл» суд зазначає наступне.
Поворотну фінансову допомогу в сумі 159000000 грн. позивач отримав у вересні 2011 року і станом на кінець 3 кварталу 2011 року отриманих коштів не повернув. За підсумками цього звітного періоду позивач включив до складу «інших доходів» умовні відсотки, нараховані за кожен день фактичного використання коштів в сумі 67521 грн. Протягом жовтня-грудня 2011 року позивач поступово повернув ТОВ «Альмея Ойл» фінансову допомогу в сумі 159000000 грн. і станом на кінець грудня 2011 року заборгованості по поверненню поворотної фінансової допомоги не було. Тому умовних процентів на поворотну фінансову допомогу за підсумками 4 кварталу 2011 року ВАТ «НПК «Галичина» не нараховувало, оскільки як обов'язкову умову для нарахування таких процентів закон передбачає наявність залишку поворотної фінансової допомоги саме на кінець звітного періоду, яким є квартал. З огляду на наведене суд вважає, що висновок податкового органу про заниження доходів за підсумками 4 кварталу 2011 року внаслідок невключення до їх складу умовних відсотків, нарахованих за кожен день фактичного використання поворотної фінансової допомоги протягом жовтня-грудня 2011 року не ґрунтується на законі.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Критерії, на відповідність яким суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень у справах про оскарження таких рішень, наведено у частині 3 статті 2 КАС України. За наведених вище обставин суд прийшов до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення цим критеріям не відповідають, оскільки їх прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. Поряд з тим, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд вважає, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.
Щодо судових витрат, то відповідно до ст. 94 КАС України з державного бюджету слід стягнути на користь ВАТ «НПК «Галичина» судовий збір, сплачений за подання цього позову.
Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС від 19 листопада 2012 року №0000600803 та №0000610803.
Стягнути з державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс «Галичина» (Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 8) судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 23 серпня 2013 року.
Суддя Москаль Р.М.
Судове рішення № 33117601, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 20.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/3490/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: