Постанова № 33117582, 30.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2013 р. (11:13) Справа №801/5690/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Токаревої Є.В., представника позивача - Кулаги І.О., довіреність № 01-01/13 від 02.01.13, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004292201 від 18.05.2013 року про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 261 337,50грн.. у тому числі за основним платежем у сумі 174 225грн., за штрафними санкціями у сумі 87112,50грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача щодо визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, оскільки вони спростовуються документами первинного бухгалтерського обліку позивача.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином - судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач у справі є юридичною особою (ідентифікаційний код 00951971), що підтверджується випискою з Єдиного державну реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.70), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, про що складено акт перевірки від 26.04.2013 року №2432/22-1/00951971 (а.с.10, далі - акт перевірки).

Перевіркою було встановлено порушення пп.14.1.56 ст.14, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток в періоді, що перевірявся, у розмірі 174225 грн., у тому числі в 4 кв. 2012 року - 174225 грн.

В акті перевірки зазначено, що сума реалізованої олії соняшникової нерафінованої на експорт за період який перевірявся склала 18 470 144,23 грн., а відносно світових цін повинно скласти 19 299 786,86 грн. Різниця, яка складає 829 642,63 грн., це сума на яку занижено дохід підприємства при здійсненні експорту олії соняшникової нерафінованої (а.с.11 акту перевірки).

На підставі акту перевірки посадовою особою відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0004292201 від 18.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем -174225 грн., за штрафними санкціями - 87112,5 грн. (а.с.8).

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно п.135.4 ст.135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань.

Згідно п.137.1 ст.137 ПК України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Пунктом 135.2 ст.135 ПК України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" (продавець) та Lauffer SA (продавець) укладено договори купівлі-продажу №SKHP 16/11/12 від 16.10.2012 року, №20/11/12 від 20.10.2012 року, відповідно до яких продавець продає, а покупець приймає та сплачує олію соняшникову нерафіновану на умовах та в строки, передбачені контрактом, а також укладено зовнішньоекономічний біржовий контракт про експорт №40/01-ЗЕ від 21.11.2012 року, №41/01-3Е від 21.11.2012 року, відповідно до яких продавець зобов'язується продати та поставити, а покупець оплатити та прийняти біржовий товар. (а.с.35,42, 46, 53).

Між Публічним акціонерним товариством "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" (замовник) та ВАТ Миколаєвське підприємство «Терминал-Укрприщсбытсырьё» укладено договір №16/11/12 від 16.10.2012 року, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати та організувати виконання послуг з митного оформлення олії соняшникової нерафінованої за зовнішньоекономічним контрактом замовника, оформленню сертифікату походження при експорті вантажу (а.с.34).

На підставі контракту №SKHP 16/11/12 від 16.10.2012 року було експортовано соняшникову олію у кількості 511856 кг на суму 557 411,18 дол. США (4 455 387, 56 грн.) про що складено вантажну митну декларацію №50401000/2012/002818, на підставі контракту №SKHP 20/11/12 від 16.10.2012 року було експортовано соняшникову олію у кількості 506202 кг на суму 553 278,79 дол. США (4 422 357,37 грн.), про що складено вантажну митну декларацію №504010000/2012/002960 (а.с.44, 55).

Судом перевірено зміст зазначених документів та їх відповідність вимогам законодавства, що ставляться до документів первинного бухгалтерського обліку. Порушень щодо порядку їх оформлення, зазначення реквізитів та інших даних згідно із Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку судом не встановлено. Зазначені документи відповідають вимогам п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд вважає за необхідне зазначити, що посилання у акті перевірки на нібито здійснення позивачем експорту олії за період листопад-грудень 2012року у сумі 18 470 144,23грн. не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку позивача. При підрахунку кількості та експортованої олії відповідач помилково врахував як кількість фактично експортованої соняшникової олії за ВМД №50401000/2012/002818 та №504010000/2012/002960 так і кількість олії за попередніми ВМД №5040100002808 та №504010000/2720, які не підтверджують здійснення експортних операцій.

Проте, це не має значення для вирішення питання про законність оскаржуваного рішення відповідача, оскільки позивачем до складу доходу від операційної діяльності включена сума на підставі первинних документів бухгалтерського обліку у розмірі контрактної вартості соняшникової олії, яка була експортована.

Зазначена обставина сторонами не спростовується.

Суд зазначає, що відповідач позбавлений права самостійно визначати розмір контрактної вартості товарів між суб'єктами господарювання у даному випадку.

Суд зазначає, що позивач не порушував у даному випадку п.137.1 ст.137 ПК України, оскільки остання регулює дату визначення доходу від здійснення операцій з реалізації товарів(робіт, послуг), тобто від операційної діяльності платника податку.

Щодо порушень позивачем вимог п.14.1.56 ст.14 ПК України суд зазначає, що позивачем вказана норма також порушена не була, оскільки вона не регулює спірні відносини щодо податку на прибуток.

Спеціальною нормою, яка регулює порядок визначення доходів та їх склад для цілей оподаткування податком на прибуток є ст.135 ПК України.

При цьому, зі змісту п. 135.4 ст.135 ПК України слідує, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав доказів того, що сума компенсації, яка отримана позивачем від реалізації на експорт соняшникової олії більша аніж її договірна (контрактна) вартість. Також відповідачем не надано доказів того, що позивачем було відвантажено товар на експорт, а сума його вартості не була включена до складу доходу від здійснення операційної діяльності платника.

Таким чином, первинними документами позивача спростовуються висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог пп.14.1.56 п.14.1 ст.14, пп.137.1 п.137 ПК України та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 174 225грн., а відтак позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004292201 від 18.05.2013 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2294,00 грн., які сплачені до бюджету згідно до платіжного доручення від 27.05.2013 року №4890, підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків суб'єкта владних повноважень.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.07.2013 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 05.08.2013 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0004292201 від 18.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем -174225 грн., за штрафними санкціями - 87112,5 грн.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" (ідентифікаційний код 00951971) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М.Залки, 1/9, ідентифікаційний код 36822070).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Москаленко С.А.