Рішення № 33117320, 22.08.2013, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/724/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Квєтка І.А.,

при секретарі - Діденко О.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снігурівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому зазначило, що 26.02.2008 між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 3 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Оскільки відповідач порушує свої зобов'язання за договором, допустив заборгованість, яка станом на 03.07.2013 року становить 24 242 грн. 53 коп., в тому числі заборгованість за кредитом у сумі 3 000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 12 681 коп. 93 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 6 930 грн., а також з штрафів згідно п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. фіксована частина, 1130 грн.60 коп. процентна складова, просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати.

В судове засідання належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача - Мартиченко О.І. не з'явилася, суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що дійсно за вказаним у позові договором отримав у позивача 3000 грн. коштів, платежі по погашенню якого не здійснював через фінансові труднощі. Однак, вважає, що банк не має права на стягнення з нього боргу за спливом строку давності, оскільки відповідно до п.9.12 Договору строк дії договору закінчився, а банк протягом 3 років з моменту настання першої прострочки ніяких дій щодо стягнення заборгованої суми не здійснив. Просив в задоволенні позову відмовити за спливом строку позовної давності.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Між сторонами склалися договірні правовідносини.

Як встановлено судом, 26.02.2008 року на підставі письмової заяви ОСОБА_1 між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір б/н (далі - договір), за умовами якого позивач надав відповідачу картковий рахунок та видав кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 3000 грн. зі сплатою базової процентної ставки у розмірі 2% в місяць на залишок заборгованості, сплати щомісячної комісії у розмірі 3,5%.

Як вбачається з цієї заяви, відповідач погодився, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с.8).

Умовами Договору передбачені зобов'язання позичальника щодо щомісячного погашення заборгованості по кредиту, процентам за його користування, комісіям.

Відповідно до п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що у разі порушення клієнтом строків платежів по будь-яким видам платежів, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплати банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% от суми боргу (а.с.9-12).

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов'язання по сплаті щомісячного платежу по погашенню кредиту у встановленому розмірі, у зв'язку з чим станом на 03.07.2013 року має заборгованість перед банком по тілу кредиту у розмірі 3 000 грн., за відсотками - 12 681 грн. 93 коп., по комісії - 6930 грн., по штрафам: 500 грн. (фіксована частина) та 1130 грн.60 коп. (процентна складова).

Вказана заборгованість підтверджена розрахунком (а.с. 4-7).

За такого, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягує з відповідача суму боргу на користь позивача у заявленому розмірі.

Доводи відповідача стосовно пропуску позивачем строку позовної давності безпідставні, оскільки строк дії договору за домовленістю сторін було встановлено протягом 12 місяців з моменту підписання з автоматичним продовженням строку його дії на той же строк, в разі, якщо жодна із сторін не заявила про його припинення (п.9.12 Умов та Правил надання банківських послуг).

Крім того, згідно вимог п.6.1 Умов і правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний протягом 10-ти днів після закінчення строку дії картки повернути її для ліквідації, що не було зроблено відповідачем.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач заявляв про припинення договору, строк його дії було продовжено, то позивач звернувся з позовом до суду в межах строку позовної давності.

Посилання відповідача на те, що він не отримував від банку повідомлень про наявність заборгованості, не може бути підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання договору.

Припинення дії карт, а також висунення вимог щодо дострокового погашення боргових зобовязань, як в цілому так і в частині, є правом, а не обов'язком банку (п.п.5.1,5.2 Договору).

Відповідно до статті 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 242 грн. 43 коп.

Керуючись ст.ст. 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 24242 грн. 53 коп. (двадцять чотири тисячі двісті сорок дві грн. 53 коп.) заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.02.2008 року та 242 грн.43 коп (двісті сорок дві грн. 43 коп.) судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ