Рішення № 33116389, 22.08.2013, Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа № 1524/2-259/12

Номер провадження: 2/511/34/13

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Ільяшук А. В.,

при секретарі Войнікової Л.Ф.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Моторного (транспортного) бюро України, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6, ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, де просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 42399,34 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті ДТП (а.с.2-3). До участі у справі залучений у якості третьої особи ОСОБА_4 - володілець полу причепа. 25.09.2012 року позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, де, крім вказаних у первісному позові осіб, залучив до участі у справі у якості співвідповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України та просив стягнути з МТСБУ матеріальну шкоду у сумі 42399,34 грн. та пеню за прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) за період з 23.07.2010 року по 25.09.2012 року в розмірі 14254,89 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 10000 гривен; стягнути з відповідачів судові витрати по справі (а.с.120-122). 09.01.2013 року позивач подав заяву про зміну розміру позовних вимог, де просив стягнути з МТСБУ в рахунок відшкодування майнової шкоди, страхове відшкодування (регламентну виплату) за шкоду, заподіяну в результаті ДТП в сумі 25500 грн.; стягнути з ОСОБА_2 у рахунок відшкодування завданої ним в результаті ДТП шкоди. Різницю між фактичним розміром шкоди і обов'язковим лімітом відповідальності МТСБУ на суму 16899,34 грн.; стягнути з відповідачів пеню за прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) за період з 23.07.2010 року по 25.09.2012 року в розмірі 14254,89 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі на загальну суму 781,15 грн. (а.с.183-184).

Свої позовні вимоги в остаточному варіанті мотивує тим, що 08.07.2010 року сталася дорожньо - транспортна пригода, в результаті якої автомобілю позивача спричинені численні механічні ушкодження, вартість відновного ремонту складає 42399,34 грн, згідно Звіту №16/07/10 від 22.07.2010 року, складеного у відповідності до чинного законодавства. Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.08.2010 року по справі №3-2679/2010, яка набрала законної сили, ОСОБА_2, який був учасником вказаної ДТП, визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., який сплачений ОСОБА_2 у повному розмірі. Позивач звернувся із заявою до відповідача МТСБУ про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, на що отримав відповідь від 25.08.2010 року з пропозицією звертатися за виплатою страхового відшкодування до ВАТ «ХДІ страхування», оскільки цивільно-правова відповідність володільця транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2, застрахована саме цим товариством. ВАТ «ХДІ страхування» 12.09.11 року відмовило у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що механічні ушкодження автомобілю позивача спричинені у результаті зіткнення з напівпричепом PACTON, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який не є забезпеченим транспортним засобом згідно полісу №ВЕ/4133446, володільцем цього напівпричепу є ОСОБА_4. У травні 2012 року з'ясовано, що цивільно-правова відповідальність володільця вказаного напівпричепу застрахована АСТ «Вексель» (м.Київ, вул..Урицького,1), поліс №ВС/9052357, який укладений на строк з 17.11.2009 року по 16.11.2010 року, тобто був чинним на момент ДТП. 18.05.2010 року постановою Господарського суду м.Києва, яка набрала законної сили, АСТ «Вексель» визнано банкрутом, про що зроблено оголошення у газеті «Урядовий кур'єр» від 22.05.2010 року №92(4243). Згідно ч.6 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Вказане ДТП мало місце після прийняття рішення про банкрутство АСТ «Вексель», зобов'язання страховика-банкрута за договорами страхування ніким на себе не взяті, що виключає випадки, передбачені ч.3 ст.45 вказаного Закону; МТСБУ підтвердило, що на момент ДТП діяв договір №ВС/9052357, тобто володілець напівпричепу не переуклав договір страхування з іншою страховою компанією. Згідно п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБ, на думку позивача, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, серед іншого, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. 08.08.2012 року позивач надіслав заяву до МТСБУ про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП на суму 42399,34 грн., яка залишена без відповіді і задоволення. До теперішнього часу шкода не відшкодована ні винуватцем ДТП, ні страховою компанією, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Позивач вважає, що винними діями ОСОБА_2 йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 10000 грн.. Моральна шкода полягає у тому, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від погашення матеріальних збитків позивачу, що спричинило до погіршення його матеріального та фізичного стану, оскільки він пережив сильний нервовий стрес в результаті ДТП, стан здоров'я його погіршився, а автомобіль був єдиним джерелом пересування його самого та членів його сім'ї. Для вирішення побутових проблем позивач вимушений просити сторонніх людей в наданні автомобіля для здійснення поточних потреб, що завдає додаткових незручностей. Оскільки МТСБУ, на думку позивача, умисно ухиляється від сплати страхового відшкодування, то з відповідачів належить стягнути пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду за який нараховується пеня. Позивач надав розрахунок пені, зроблений ним, на суму 14254,89 грн. за період з 23.07.2010 року по 25.09.2012 року, який просить стягнути з відповідачів.

Представник позивача ОСОБА_1 позов зі збільшеними вимогами підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник МТСБУ позов не визнав повністю, просив відмовити у його задоволенні, вважає, що МТСБУ не несе цивільно-правової відповідальності за шкоду спричинену позивачу у результаті ДТП, з підстав, викладених у письмовому запереченні від 29.11.2012 року (а.с.149). Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, вважає, що сума матеріального збитку та моральної шкоди завищена та не доведена матеріалами справи. Надав докази, що підтверджують матеріальне становище відповідача на час розгляду справи, відсутність у нього роботи, наявність зобов'язань по сплаті аліментів, перебування у нього на утриманні батьків та сестри. Підтвердив, що ОСОБА_2 відмовився сплачувати вартість судової авто-технічної експертизи по даній справі, оскільки позивач не надавав автомобіль на дослідження.

Третя особа ОСОБА_6 позов не визнала, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, просила відмовити у позові повністю (а.с.45).

Третя особа ОСОБА_4 позов не визнав повністю, просив відмовити у його задоволенні. Підтвердив, що цивільно-правова відповідальність напівпричепу застрахована АСТ «Вексель» (м.Київ, вул..Урицького,1), поліс №ВС/9052357, який укладений на строк з 17.11.2009 року по 16.11.2010 року, тобто був чинним на момент ДТП. Про те, що АСТ «Вексель» визнано банкрутом йому відомо не було і тому новий договір страхування напівпричепу у період з травня 2010 року по 16.11.2010 року він не укладав. На сьогоднішній день напівпричеп застрахований у іншій страхові компанії, що не має відношення до справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали адміністративної справи №3-2679/2010 відносно ОСОБА_2 по ст.124 КУпАП, що надійшла на запит суду з архіву Овідіопольського районного суду Одеської області, дослідивши всі докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено наступне. 08 липня 2010 року о 15.30 годині у смт.Лиманське, Роздільнянського району, на вулиці Гагаріна сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої зіткнулися автомобілі - автомобіль, що належить позивачу ОСОБА_5, тобто «Хонда» д/н НОМЕР_2, під керуванням позивача, та автомобіль під управлінням відповідача ОСОБА_2 - марки DAF TE 47 WS д/з НОМЕР_4 з полу-причепом PACTON, державний номер НОМЕР_1. У результаті ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження. Відносно ОСОБА_2 складено протокол серії ВН1 №134109 від 08.07.2010 року про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що він порушив вимоги п.10.4, п.10.5 ПДР, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем позивача, за що передбачена відповідальність згідно ст.124 КупАП. Постановою від 12.08.2010 року Овідіопольського районного суду Одеської області, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КупАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 гривен, який сплачено правопорушником (справа №3-2679/2010) (а.с.4,83-93). Вину свою в скоєнні ДТП ОСОБА_2 визнав повністю, як вбачається з постанови суду, особистих його пояснень, схеми ДТП, матеріалів адміністративної справи. Згідно Звіту №16/07/10 від 22.07.2010 року ФО-П ОСОБА_7, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_5 від 29.03.2008 року, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_6 від 02.06.2008 року, (а.с.6-17) встановлена сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Хонда Аккорд» д/н НОМЕР_2, 2008 року випуску, тобто позивачу, яка складає 42399,34 гривен.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки DAF TE 47 WS д/з НОМЕР_4 була застрахована в ВАТ «ХДІ страхування», куди і звернувся позивач за відшкодуванням шкоди. Однак йому було відмовлено у зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність власника напівпричепу марки PACTON, державний номер НОМЕР_1, застрахована в АСТ «Вексель» (поліс №ВЕ/4133446) (а.с.75-76). На виконання вимог ухвали суду ВАТ «ХДІ страхування» надало пояснення суду, де підтвердило свою позицію з цього приводу та зазначило, що за наслідками проведення страхового розслідування 28.07.2012 року щодо факту зазначеного ДТП, встановлено, що транспортному засобу позивача нанесено шкоду виключно напівпричепом марки PACTON, державний номер НОМЕР_1, а не транспортним засобом марки DAF TE 47 WS д/з НОМЕР_4. В свою чергу на момент вчинення ДТП, відповідальність за шкоду завдану напівпричепом була застрахована АСТ «Вексель» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, оформленого Полісом №ВС/9052357(а.с.105-106). ОСОБА_5 звертався до МТСБУ щодо відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, оскільки АСТ «Вексель» визнано банкрутом 18.05.2010 року постановою Господарського суду м.Києва, яка набрала законної сили, про що зроблено оголошення у газеті «Урядовий кур'єр» від 22.05.2010 року №92(4243). Згідно ч.6 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Вказане ДТП мало місце після прийняття рішення про банкрутство АСТ «Вексель», зобов'язання страховика-банкрута за договорами страхування ніким на себе не взяті, що виключає випадки, передбачені ч.3 ст.45 вказаного Закону; МТСБУ підтвердило, що на момент ДТП діяв договір №ВС/9052357, тобто володілець напівпричепу не переуклав договір страхування з іншою страховою компанією. Згідно п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, серед іншого, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. 08.08.2012 року позивач надіслав заяву до МТСБУ про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП на суму 42399,34 грн., яка залишена без відповіді і задоволення. До теперішнього часу шкода не відшкодована ні винуватцем ДТП, ні страховою компанією. Суд враховує що максимальний розмір страхової виплати (регламентна виплата) становить 25500 гривен та повинен бути стягнутий з МТСБУ. З відповідача ОСОБА_2 повинно бути стягнуто різницю між цією виплатою та фактичною вартістю збитків, а саме - 16899,34 гривни = (42399,34 грн. - 25500 грн.). Що стосується стягнення з відповідачів пені на суму 14254.89 грн., то ця вимога позивача не основана на законі і не підлягає задоволенню, оскільки суд не встановив вини страховика МТСБУ у невиплаті страхової суми, а стягнення пені з ОСОБА_2 не визначено у мотивувальній частині позову та не надано розрахунок пені з суми 16899,34 грн.. Стягнення пені у солідарному порядку суперечить вимогам ЦК України.

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання якого створює підвищену небезпеку. У відповідності до п.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Моральна шкода визначається, як неможливість тривалий час користуватися своїм майном, що спричинило моральні страждання, відобразилося на стосунках у сім"ї та з іншими людьми. Вартість моральної шкоди визначена позивачем у розмірі 10000 гривен, що виходить за розумні межі, а тому підлягає стягненню частково у розмірі - 5000 гривен, що на думку суду є достатнім, з урахуванням матеріального становища ОСОБА_2.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача ОСОБА_2 щодо суми матеріального збитку, оскільки він відмовився від проведення судової авто-технічної експертизи призначеної ухвалою суду 19.02.2013 року (а.с.196-198) і не надав інших достовірних доказів про вартість відновлювального ремонту та збитків, спричинених позивачу та не спростував висновки Звіту №16/07/10 від 22.07.2010 року.

У разі часткового задоволення позову підлягають відшкодуванню судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: з МТСБУ підлягає стягненню 255 гривен судового збору, з ОСОБА_2 - 168,99+51=219,99 гривен судового збору.

На підставі викладеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст..ст.10,11,209,212,214,215,217,218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ч.6 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.п. «а» п.41.1 ст.41, п.36.2, п.36.5, ст.36, п.22.3 (абз.2) ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», СУД -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, розташованого за адресою: Україна, 02002, м.Київ-2, а/с №272, поточний рахунок №2600101284871 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313, код 21647131, на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування майнової шкоди, страхове відшкодування (регламентну) виплату за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривен.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду, завдану в результаті ДТП, у сумі 16899 (шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) гривен 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду, спричинену в результаті ДТП, у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривен.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_5 судові витрати по справі, а саме судовий збір у сумі 255 гривен.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5, судові витрати по справі,а саме: 168,99+51=219,99 гривен судового збору.

В іншій частині позову ОСОБА_5 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.В.Ільяшук