Постанова № 33114842, 14.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2013 року Справа №827/1775/13-а

Окружний адміністративний суд м. Севастополя у складі колегії:

головуючого - судді: Куімова М.В.

суддів: Кравченка М.М., Шаповала І.І.,

за участю секретаря: Коваль К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації державної прикордонної служби України про зобов'язання вчинити дії з оформлення документів та направлення подання про призначення пенсії, третя особа - Симферопольський прикордонний загін Азово-чорноморського регіонального управління, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації державної прикордонної служби України про зобов'язання вчинити дії з оформлення документів та направлення подання про призначення пенсії до відповідного органу Пенсійного фонду України. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1998 року по 01 серпня 2012 року позивач проходив військову службу у Сімферопольському прикордонному загоні Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України. Наказом начальника 79-го прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01 серпня 2012 року №357-ОС позивача було звільнено з військової служби в запас у зв'язку із закінченням строку контракту. На момент звільнення, загальна вислуга років позивача складала 20 років 08 місяців 22 дні, з яких 14 років 01 місяць 02 дні - вислуга у календарному обчисленні та 6 років 7 місяців 20 днів - пільгова вислуга. 20 травня 2012 року позивач звернувся до Фінансово-економічного департаменту Адміністрації Державної прикордонної служби України з заявою про призначення йому пенсії за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», надання відповідних документів та направлення подання про призначення пенсії до відповідного органу Пенсійного фонду України. Листом Фінансово-економічного департаменту Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12 червня 2013 року за вих. № 11/Б-3405 позивачу було відмовлено у задоволені його заяви з посиланням на відсутність права на призначення пенсії. Позивач з даною відмовою не згоден і просить суд зобов'язати відповідача оформити документи та подання про призначення йому пенсії (заява про призначення пенсії, грошовий атестат чи довідку про розміри грошової винагороди; військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи, копію документу про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, довідку ТОВ «Ощадбанку»).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача Державної прикордонної служби України Ящук С.Д. у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи Симферопольського прикордонного загону Азово-чорноморського регіонального управління Жукова О.С. у судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що з 1998 року по 01 серпня 2012 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Сімферопольському прикордонному загоні Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України. При цьому, з 01 серпня 2009 року по 01 серпня 2012 року позивач проходив військову службу за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби «Севастополь» 79-го прикордонного загону.

Відповідно до наказу начальника 79-го прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01 серпня 2012 року №357-ОС (а.с. 10), позивача було звільнено з військової служби на підставі пункту «а» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту ). Згідно вказаного наказу, загальна вислуга років позивача складала 20 років 08 місяців 22 дні, з яких календарна вислуга - 14 років 01 місяць 02 дні та пільгова - 6 років 7 місяців 20 днів.

20 травня 2012 року позивач звернувся до Фінансово-економічного департаменту Адміністрації Державної прикордонної служби України з заявою про призначення йому пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», надання відповідних документів та направлення подання про призначення пенсії до відповідного органу Пенсійного фонду України (а.с. 11-12).

Листом Фінансово-економічного департаменту адміністрації Державної прикордонної служби від 12 червня 2013 року за №11/Б-3405 у задоволені заяви позивача було відмовлено, у зв'язку з тим, що позивач не набув права на призначення пенсії і на день звільнення його вислуга у календарному обчисленні становить 14 років 01 місяць 02 дні, а не 20 років і більше більше.

Згідно пункту "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції згідно із Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року, який набув чинності з 01 жовтня 2011 року), пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше.

При цьому, прикінцевими положеннями Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", не передбачено збереження права на пенсію за вислугу років за попередніми нормами особам, які уклали контракт про проходження військової служби до набуття чинності цим Законом, та не мають такого права після набуття ним чинності.

На час звільнення з військової служби, станом на 01 серпня 2012 року, ОСОБА_6 мав календарну вислугу 14 років 1 місяць та 2 дні, що не надає йому права на отримання пенсії за вислугу років.

Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 15 лютого 2007 року за № 135/13402, заяви про призначення пенсії з вислуги років подаються через уповноважені структурні підрозділи державних органів (у тому числі і Державної прикордонної служби України) до відповідних головних управлінь Пенсійного фонду України лише особами, звільненими зі служби, які мають право на пенсію.

Оскільки позивач права на пенсію за вислугу років не набув, заява про призначення йому пенсії, відповідні документи та подання про призначення пенсії не повинні були підготовлятись та направлятись уповноваженим органом Адміністрації Державної прикордонної служби України до відповідного органу Пенсійного фонду України.

Посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що при укладанні з ним 12 травня 2009 року контракту про проходження військової служби (а.с. 9), діяли інші норми щодо вислуги років, необхідної для призначення пенсії, є також безпідставними.

До факту звільнення позивача з військової служби 1 серпня 2012 року підлягають застосуванню норми пункту "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, внесеними Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-УІ від 08 липня 2011 року.

Діюче законодавство України про проходження військової служби та положення зазначеного контракту не передбачають можливості збереження для військовослужбовця дії норм законодавства щодо пенсійного забезпечення, чинних на день укладання зазначеного контракту, у випадку їх змін. Суд також звертає увагу на той факт, 25 липня 2009 року, що під час укладання контракту про проходження військової служби, права на пенсію за вислугу років позивач також не мав.

Враховуючи викладене та виходячи з аналізу наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у справі підлягають віднесенню на рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 76, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Адміністрації державної прикордонної служби України про зобов'язання вчинити дії з оформлення документів та направлення подання про призначення пенсії, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги.

Головуючий суддя М.В. Куімов

Судді: М.М. Кравченко

І.І. Шаповал