Рішення № 33113193, 08.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.08.2013р. Справа №905/4370/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: ОСОБА_1, м.Київ

про: стягнення 2574,58грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Колесник О.В. - за дов. №ГО-12/333 від 17.12.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

третя особа: не викликалась.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

08.08.2013р. з 11-05год. до 11-10год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія", м.Донецьк про стягнення 2574,58грн.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2013р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_1, м.Київ (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків ДКТЗ/21/44/48 №А-0018860 від 25.09.2009р.; заяву на укладення Договору від 25.09.2009р.; заяву про настання страхового випадку від 28.12.2009р.; Довідки ДАІ; постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 25.01.2010р. у справі №3-442/10; заяву вхід.№246 від 16.02.2012р.; рахунок-фактуру №99 від 17.02.2010р.; акт огляду транспортного засобу від 05.03.2010р.; страховий акт №9986 Р/40/2010 від 29.04.2010р; розрахунок суми страхового відшкодування; платіжне доручення №24473 від 26.05.2010р.; відомість №1260510 від 26.05.2010р.; претензію №КРД/632/11 тощо.

Протягом розгляду справи позивач з супровідним листом б/н, б/д надав витребувані ухвалою суду від 21.06.2013р. документи (а.с.88-104).

08.07.2013р. на адресу суду від МТСБУ з супровідним листом №7/2-28/17246 від 03.07.2013р. надійшла інформація про страхове покриття цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 (а.с.50-51).

08.07.2013р. на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення б/н від 03.07.2013р. про обставини ДТП з додатками. До пояснень, зокрема, додано копію Полісу №ВС/8685051 (а.с.52 - 56).

16.07.2013р. на адресу суду від Голосіївського районного суду м.Києва з супровідним листом №3-442/10 від 08.07.2013р. надійшли копії матеріалів адміністративної справи №3-442/10 щодо ОСОБА_1 (а.с.60-85).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання 08.08.2013р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить конверт з направленою на адресу відповідача кореспонденцією, повернутий відділенням зв'язку з відміткою «організація вибула» (а.с.47).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2009р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» (Страховик, позивач) і ОСОБА_4 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків ДКТЗ/21/44/48 №А-0018860 (далі - Договір страхування, а.с.8). Згідно з п.5, п.8.1. Договору позивачем на умовах КАСКО застрахований транспортний засіб марки SUBARU LEGACY, реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль). Згідно з п.15 Договору страхування вигодонабувачем визначено Страхувальника. Пунктом 14 Договору передбачено, що він діє з 00-00год. 27.09.2009р. до 24-00год. 27.09.2010р.

Відповідно до загальних положень Статуту позивача та Свідоцтва про його державну реєстрацію Закрите акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» (а.с.91, 94). Таким чином, відбулась зміна найменувань позивача без зміни його організаційно-правової форми, що не свідчить про реорганізацію товариства, а Страховиком за договором ДКТЗ/21/44/48 №А-0018860 є позивач у даній справі.

25.12.2009р. на вул.Васильківській, 34 у м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП): гр-ка ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, під час руху заднім ходом здійснила наїзд на припаркований застрахований автомобіль, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.29-31, 52, 64-72).

Вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля склала 3358грн. (без ПДВ), що підтверджується виставленим СПД ОСОБА_5 рахунком-фактурою №99 від 17.02.2010р. (а.с.15).

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника від 28.12.2009р. (а.с.11) був складений страховий акт №9986 Р/40/2010 від 29.04.2010р. (а.с.34), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.35) вбачається, що з вартості відновлювального ремонту в сумі 3358грн. (без нарахування ПДВ) позивачем було вирахувано 783,42грн. безумовної франшизи та на підставі зазначених документів платіжним дорученням №24473 від 26.05.2010р. (а.с.36) виплачено Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 2574,58грн., що підтверджується відомістю №1260510 виплат за 26.05.2010р. (а.с.37).

Виходячи з умов Договору страхування, приписів ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" суд дійшов висновку про те, що страхову виплату позивачем було здійснено правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п.10.9. Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 25.01.2010р. у справі №3-442/10 (а.с.74).

З наданого третьою особою Полісу №ВС/8685051 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.08.2009р. (надалі - Поліс, а.с.55) вбачається, що на дату ДТП (25.12.2009р.) ЗАТ «Міська страхова компанія» забезпечило транспортний засіб DAEWOO MATIZ, д.н.з. НОМЕР_2 (надалі - забезпечений автомобіль) з лімітом відшкодування за майнову шкоду 25500грн. та франшизою 0,00грн. Страхувальник - ОСОБА_3. Період дії полісу: з 00-00 27.08.2009р. до 26.08.2010р. включно.

У матеріалах справи відсутні будь-які відомості або докази на спростування правомірності керування гр-кою ОСОБА_1 забезпеченим автомобілем під час ДТП.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що на момент скоєння ДТП автомобіль НОМЕР_2, згідно з приписами п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) вважався забезпеченим відповідачем транспортним засобом, а ОСОБА_1 - особою, відповідальність якої застрахована відповідачем.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є ЗАТ «Міська страхова компанія» (в межах Полісу №ВС/8685051).

З наявних у матеріалах справи Полісу (а.с.55) та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2013р. №23-07/1261-7 (а.с.42) вбачається, що Закрите акціонерне товариство «Міська страхова компанія» (ЄДРПОУ 30244124) змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія» (ЄДРПОУ 30244124).

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження здійснення позивачем страхової виплати за Договором добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків ДКТЗ/21/44/48 №А-0018860 від 25.09.2009р. і виникнення обов'язку відповідача відшкодувати завдану цим шкоду в порядку регресу згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8685051, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 2574,58грн. є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача на підставі приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно з п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України; ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст.228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1, ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 2574,58грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул.Краснооктябрська, 111; код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м.Київ, проспект Перемоги, 65; р/р №26500422 в АТ «РайффайзенБанкАваль», МФО 300335, ЄДРПОУ 30115243) 2574,58грн, 1720,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 13.08.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 прим.: 1 - до справи,

2 - сторонам, 1 - третій особі