Ухвала суду № 33111408, 19.08.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 123/4753/13-а

19.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Воробйової С.О. ,

Ілюхіної Г.П.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Діденко Д.О. ) від 30.04.13 у справі № 123/4753/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Сімферопольського районного суду м. Сімферополя АР Крим (вул. К. Маркса, 17,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

Державного казначейства України ( вул.Бастіонна,6, м.Київ, 01025)

про визнання протиправними дій та бездіяльність, стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 30.04.2013 у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до Сімферопольського районного суду м. Сімферополя АР Крим про визнання протиправними дій та бездіяльність, стягнення суми, - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя від 30.04.2013 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судове засідання 19.08.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Сімферопольського районного суду АР Крим, Залізничного районного суду м. Сімферополя, Апеляційного суду АР Крим, Державного казначейства України з вимогами про визнання протиправними дій та бездіяльності Сімферопольського районного суду АР Крим, пов'язані з незаконним складенням 03.03.2004 стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення;

Залізничного районного суду м. Сімферополя, пов'язані х незаконним притягненням позивача 19.04.2004 до адміністративної (кримінальної) відповідальності, за нібито проявлення неповаги до суду; Апеляційного суду АР Крим, пов'язані з відмовою розглянути відповідно до вимог Конституції України та законодавства України скаргу від 08.08.2004 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19.04.2004 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та усунути порушення законодавства, припущені судом першої інстанції; стягнення з Держави Україна шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державного казначейства України сплачений позивачем штраф в сумі 136,00 грн. в дохід держави на підставі постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19.04.2004; стягнення з Держави Україна шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державного казначейства України в якості компенсації моральної шкоди за незаконне притягнення позивача до кримінальної відповідальності з 19.04.2004 по 26.12.2012 в сумі 62779,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Європейським судом з прав людини рішенням від 08.04.2010 було встановлено порушення Конвенції про захист прав людини та основних свобод при застосуванні до позивача на підставі рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя адміністративного штрафу про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення компенсації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 801/1970/13а за позовом ОСОБА_2 до Сімферопольського районного суду АРК, м. Сімферополя, Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим, Апеляційного суду АР Крим, Державного казначейства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2013 закрито провадження в адміністративній справі № 801/1970/13а в частині вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та бездіяльності Залізничного районного суду м. Сімферополя, пов'язані з незаконним притягненням позивача 19.04.2004 до адміністративної (кримінальної) відповідальності, за нібито проявлення неповаги до суду; Апеляційного суду АР Крим, пов'язані з відмовою розглянути відповідно до вимог Конституції України та законодавства України скаргу від 08.08.2004 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19.04.2004 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та усунути порушення законодавства, припущені судом першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2013 справу з позовом ОСОБА_2 до Сімферопольського районного суду АР Крим та Державного Казначейства України з вимогами про визнання протиправними дій та бездіяльності Сімферопольського районного суду АР Крим, пов'язані з незаконним складенням 03.03.2004 стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення; стягнення з Держави Україна шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державного казначейства України сплачений позивачем штраф в сумі 136,00 грн. в дохід держави на підставі постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19.04.2004; стягнення з Держави Україна шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державного казначейства України в якості компенсації моральної шкоди за незаконне притягнення позивача до кримінальної відповідальності з 19.04.2004 по 26.12.2012 в сумі 62779,00 грн., - передано до Київського районного суду м. Сімферополя.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 30.04.2013 у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до Сімферопольського районного суду м. Сімферополя АР Крим, Державного казначейства України про визнання протиправними дій та бездіяльність, стягнення суми, - відмовлено.

Ухвалу суду мотивовано тим, що вимоги ОСОБА_2 стосовно визнання противоправними дій та бездіяльність, пов'язані з незаконним складанням 03.03.2004 стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення не відносяться до юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження з цієї підстави, суд дійшов висновку, що жоден адміністративний суд України (місцевий загальний, окружний, апеляційний чи Вищий адміністративний суд України) не може розглядати справу за поданим позовом.

Щодо вимог про стягнення суми сплаченого штрафу та моральної шкоди, позивачу роз'яснено його право звернення до суду з цими вимогами в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з наведеною вище позицією суду першої інстанції, оскільки вона суперечить вимогам процесуального законодавства виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2013 відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до ст. 22 КАС України суд передає справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому адміністративному суду.

У зв'язку з тим, що Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим було з'ясовано, що судом було відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду, відповідно до вимог статті 22 КАС України справу з позовом ОСОБА_2 до Сімферопольського районного суду АР Крим та Державного Казначейства України з вимогами про визнання протиправними дій та бездіяльності Сімферопольського районного суду АР Крим, пов'язані з незаконним складенням 03.03.2004 стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення; стягнення з Держави Україна шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державного казначейства України сплачений позивачем штраф в сумі 136,00 грн. в дохід держави на підставі постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19.04.2004; стягнення з Держави Україна шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державного казначейства України в якості компенсації моральної шкоди за незаконне притягнення позивача до кримінальної відповідальності з 19.04.2004 по 26.12.2012 в сумі 62779,00 грн., передано до Київського районного суду м. Сімферополя.

Отже, постановлення судом ухвали про передачу справи за підсудністю до іншого суду означає, що Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим дійшов висновку про відсутність повноважень розглядати та вирішувати адміністративну справу у тій частині вимог, в якій відкрито провадження. Тому після такої ухвали суд не може вчиняти процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Частина сьома статті 22 КАС України встановлює, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана. При цьому відповідно до частини восьмої статті 22 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Таким чином, адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 22 КАС України повинна розглядатися адміністративним судом, до якого вона надіслана, тобто Київським районним судом м. Сімферополя, до якого було передано зазначену справу.

При цьому слід звернути увагу, що процесуальним законом не покладається на суд, якому передана справа, обов'язок вирішити її по суті. Тому провадження у цій справі може бути закрите або позовну заяву залишено без розгляду на загальних підставах.

Водночас колегія суддів зазначає, що суду, якому надіслано справу, слід розглядати її зі стадії підготовчого провадження, оскільки в даному випадку провадження у справі № 801/1970/13 було відкрито ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2013 (а.с.1).

Суд першої інстанції помилково не врахував, що відкриття провадження у справі тягне за собою матеріально-правові та процесуально-правові наслідки. Так, найважливішим матеріально-правовим наслідком є те, що публічно-правовий спір набуває офіційного характеру; виникають адміністративно-процесуальні правовідносини, а отже, і передбачені законом процесуальні права та обов'язки; учасники публічно-правового спору стають сторонами; допускається забезпечення позову; не допускається пред'явлення тотожного позову.

Крім того, висновок суду першої інстанції про неможливість розгляду вказаної частини позовних вимог в порядку адміністративного судочинства суперечить висновку Окружного адміністративного суду викладеному в ухвалі цього від 21.03.2013, відповідно до якого вказану адміністративну справу в частині вимог щодо визнання протиправними дій та бездіяльності Сімферопольського районного суду АР Крим, пов'язані з незаконним складенням 03.03.2004 стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення; стягнення з Держави Україна шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державного казначейства України сплачений позивачем штрафу в сумі 136,00 грн. в дохід держави на підставі постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19.04.2004; стягнення з Держави Україна шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державного казначейства України в якості компенсації моральної шкоди за незаконне притягнення позивача до кримінальної відповідальності з 19.04.2004 по 26.12.2012 в сумі 62779,00 грн., належить розглядати місцевим загальним судом як адміністративним судом (а.с.64).

За встановлених обставин, колегія суддів вбачає неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та суттєве порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки Київський районний суд м. Сімферополя був позбавлений можливості розглядати зазначену справу з самого спочатку, тобто зі стадії відкриття провадження, а отже і вчиняти таку процесуальну дію, як відмовляти у відкритті провадження на підставі статті 109 КАС України, враховуючи, що відмова у відкритті провадження це форма остаточного закінчення провадження лише на стадії відкриття.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 199, пунктів 1, 4 частини 1 статті 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу прийнято судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання щодо відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга задовольняється, а ухвала суду першої інстанції скасовується з направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196, 197, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктів 1, 4 частини першої статті 204, пунктом 6 частини першої статті 205, статтями 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Діденко Д.О. ) від 30.04.13 у справі № 123/4753/13-а, - скасувати.

Справу № 123/4753/13-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно частини другої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль