Постанова № 33111375, 22.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 серпня 2013 р. № 820/6942/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про скасування рішення,

встановив:

Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова № 1835 від 20.05.2013 р. про застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 431 921,90 грн., посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте в період дії мораторію на задоволення вимог його кредиторів, згідно до ухвали господарського суду Харківської області від 29.10.2012 року по справі № 5023/4852/12 про порушення справи щодо його банкротства, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача за довіреністю Альянова О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила про їх задоволення.

Відповідача в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням приписів Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до вимог ст. 128 КАСУ.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що Харківське державне авіаційне Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство отримало від управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 1835 від 20.05.2013 р. про застосування до підприємства штрафу у розмірі 401 550,80 грн. та пені 30371,10 грн.

Суд погоджується з оскаржуваним рішенням та при вирішенні даного спору враховує наступні нормативні положення.

Згідно ст. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначаються виключно цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є страхувальниками.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для підприємства є календарний місяць.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктом 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 6.2. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5, зареєстрованої Міністерством юстиції України 27.10.2010 р. № 991/18289 (далі - Інструкція) сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 22.04.2013 року по 30.04.2013 року мав прострочену суму сплати єдиного внеску, що і стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, оскільки пп. 2 п. 11 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що термін сплати зобов'язань по сплаті єдиного внеску за березень 2013 року настав 22 квітня 2013 р. (згідно ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"), тобто після введення в дію мораторію, тоді як мораторій діє з 22.09.2011 р. до 25.10.2012 р., що підтверджується доданою до матеріалів справи ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.10.2012 р. по справі №5023/4403/12.

Ухвалою від 29.10.12 р. по справі № 5023/4852/12, на яку посилається позивач, було порушено нове провадження у справі про банкрутство, оскаржуване рішення № 1835 від 20.05.2013 р. хоча і винесено в період нового провадження про банкрутство, проте за період минулого провадження про банкрутство, а саме: з 22.09.2011 р. до 25.10.2012 р., тобто, оскільки зобов'язання виникли після введення в дію мораторію, то вони є поточними платежами.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення господарської діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

З огляду на вищевикладене суд приходить висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведене кореспондує зі змістом ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є правомірним, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для захисту прав та інтересів позивача в розумінні положень ст. 2 КАСУ.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні адміністративному позову Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про скасування рішення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 22.08.2013 року.

Суддя Самойлова В.В.