Ухвала суду № 33111250, 15.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2028/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МВЛ" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВЛ" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання відсутності компетенції та визнання протиправним і скасування наказу , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «МВЛ» звернулось до суду із адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання відсутності компетенції на проведення перевірки наявності майна з ознаками безхазяйного в приміщенні, яке використовується для здійснення господарської діяльності товариством з обмеженою відповідальністю «МВЛ», а також визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про задоволення позову. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, те, що наказ податкового органу №1404 від 12 квітня 2013 року «Про проведення перевірки» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий не на підставі та не у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність предмету спору у вказаній адміністративній справі, оскільки оскаржуваний наказ було відкликано податковим органом, а щодо компетенції на здійснення перевірки суд вказав, що у разі припинення дії такого наказу немає підстав стверджувати про відсутність компетенції у суб'єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Колегією суддів встановлено, що податковою інспекцією видано наказ №1404 від 12.04.2013 року про проведення перевірки відповідно до пункту 2.3 «Порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України, під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави» наявності майна з ознаками безхазяйного, яке знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Тарнагородського, 46, корпус 19, в приміщенні, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «МВЛ».

15.04.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «МВЛ» було отримано наказ Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби №1404 від 12 квітня 2013 року «Про проведення перевірки».

Разом з тим, податковим органом 15.05.2013 року прийнято наказ №1701, яким внесено зміни до наказу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції №1414 від 16 квітня 2013 року, зокрема доповнено пунктом другим, відповідно до якого «вважати наказ №1404 від 12 квітня 2013 року про проведення перевірки відкликаним».

Таким чином, оскільки під час розгляду справи у суді першої інстанції оскаржуваний наказ було відкликано органом, який його видав, тому і не має підстав для визнання наказу про проведення перевірки протиправним шляхом його скасування.

Отже, у даному випадку відсутній предмет оскарження, що унеможливлює визнання його протиправним та скасування, тому, що спірний наказ відповідача, який був предметом оскарження, припинив свою дію, та як наслідок відсутність прав та обов'язків для осіб, на яких він був спрямований для регулювання певних правовідносин.

Щодо інших позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає зазначити наступне.

Суд апеляційної інстанції в даному випадку не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки припинено дію наказу №1404 від 12 квітня 2013 року, тому відсутні підстави стверджувати про відсутність спору щодо компетенції у суб'єкта владних повноважень на здійснення перевірки наявності майна з ознаками безхазяйного, адже вказана вимога прямо не пов'язана з дією наказу.

Крім того, компетенція - це сукупність юридично установлених повноважень, прав і обов'язків конкретного органа чи посадової особи та визначає його місце в системі державних органів. Юридичний зміст поняття «компетенція» включає в себе такі елементи: предмети підпорядкування (коло об'єктів, явищ, дій, на які розповсюджуються повноваження); права і обов'язки, повноваження органа чи особи: відповідальність; відповідність поставленим цілям, задачам і функціям.

У Податковому кодексі України, зокрема у п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Так, згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (далі - ПК) посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Тому, надання податковим органом наказу прийнятого, на думку позивача, з порушенням чинного законодавства є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до податкової перевірки.

Отже, вказані вище норми наділяють податковий орган повноваженнями на проведення перевірки, а тому вимога позивача про визнання відсутності компетенції у податкового органу на проведення перевірки не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав про задоволення позову в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Оскільки суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог повністю, тому вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МВЛ", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.