Рішення № 3311100, 03.03.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2009 р. Справа № 37/260-08

вх. № 8983/4-37

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "ТММ-Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське", с. Козіївка

про стягнення 90200,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерного товариство "ТММ-Банк" (позивач) звернулося догосподарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" (відповідач) в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 375000,00 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 14344,26 грн., штраф за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 56250,00 грн., всього на суму 445594,26 грн.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 85000,00 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 14344,26 грн., штраф за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 56250,00 грн., всього на загальну суму 155594,26 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 лютого 2009 р. було прийнято до розгляду клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог. Згідно клопотання про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 33950,80 грн., штраф за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 56250,00 грн., всього на загальну суму 90200,80 грн. Справа розглядається з урахуванням клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Позивач та відповідач про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, витребувані судом документи не надали, про причини не явки в судове засідання суд не повідомили.

Сторони ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 19.02.2009 р. були попереджені про те, що неявка їх представників у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

02 липня 2004 року між ВАТ "ТММ-Банк" та ТОВ "Козіївське" було укладено Договір № 0207 на кредитну лінію (далі - Договір) відповідно до якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію і надавав йому короткострокові кредити заборгованість за якими не перевищувала 1100000 00 грн. на строк з 06 липня 2004 року по 20 січня 2005 року із щомісячною сплатою процентів за користування кредитами у розмірі 18% річних.

Згідно Додаткового договору № 6 від 22.11.2006 р. до Договору заборгованість за кредитною лінією була зменшена до 675000,00 грн.

Відповідно до п.3.4.2. Договору відповідач зобов'язувався повернути отримані кредити у строк, зазначений у п.1.2. Договору шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок позивача. Відповідно до додаткових договорів №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 строк дії кредитної лінії, передбачений п.1.2. Договору, було продовжено до 17 жовтня 2008 року.

У зазначений у Договорі строк відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача № 2062260346501, який вказаний у п.1.4. Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору, з врахуванням змін, передбачених п.2. Додаткового договору № 1 від 29.10.2004 р. до Договору, відповідач за несвоєчасне повернення кредитів зобов'язаний був сплатити позивачеві 50% річних від простроченої суми заборгованості за кредитами за кожний день прострочки та штраф у розмірі 15% від загальної суми простроченої заборгованості на день її виникнення.

Позивачем вказується на те, що відповідачем було повернуто отримані кредити частково, у зв'язку з чим станом на 28.11.2008 р. за ним рахувалася заборгованість у сумі 375000,00 грн., що теж підтверджувалося випискою з особового рахунку відповідача № 2062260346501.

На підставі п.4.1. Договору позивачем було нараховане відповідачу штраф у розмірі 56250,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивачем була надана до суду виписка з особового рахунку відповідача № 2062260346501 за період з 03.11.2008 р. по 31.01.2009 р. згідно якої відповідачем була сплачена заборгованість за Договором у повному обсязі.

Враховуючи те, що після подання позивачем до господарського суду позову відповідачем поетапно сплачувалася заборгованість за Договором, а позивачем, відповідно, зменшувалися позовні вимоги, господарський суд вважає, що цей спір в частині стягнення штрафу та заборгованості було доведено до суду з вини відповідача у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення пені з відповідача у розмірі 33950,80 грн. господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що позивачем помилково зазначено про те, що сума 33950,80 грн. є пенею, оскільки вона нараховувалася позивачем відповідачу відповідно до п. 4.1. Договору, з врахуванням змін, передбачених п.2. Додаткового договору № 1 від 29.10.2004 р. до Договору, згідно якого відповідач за несвоєчасне повернення кредитів зобов'язаний був сплатити позивачеві 50% річних від простроченої суми заборгованості за кредитами за кожний день прострочки. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що сума 33950,80 грн. є 50% річних, яка була передбачена умовами даного договору, та вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 ЦК України. Відповідно до вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що цей спір було доведено до суду з вини відповідача у повному обсязі, господарський суд відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 4455,94 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" (62011, Харківська область, Краснокутський район, с. Козіївка, вул. Леніна, 40, код ЄДРПОУ 30739637) на користь Відкритого акціонерного товариства "ТММ-Банк" (02002, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Панельна, 5, код ЄДРПОУ 19193869) - 90200,80 грн.; 4455,94 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 10.03.2009 р.

Суддя Доленчук Д. О.