Ухвала суду № 33109094, 13.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1463/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про визнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась у суд із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виконанні виконавчого листа в частині стягнення з Державного бюджету України на її користь судових витрат: судового збору в розмірі 3,40 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 192,08 грн., зобов'язати казначейську службу виконати зазначений виконавчий лист.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, встановлене судовим рішенням, яке набрало законної сили, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що Чернігівським окружним адміністративним судом 10.09.2012 року видано позивачу виконавчий лист на виконання рішення цього суду від 17.11.2011 року, яким постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати: судовий збір в сумі 3,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 192,08 грн. Вказаний лист було пред'явлено Головному управлінню ДКС України у Чернігівській області для виконання.

Листом від 25.02.2013 року №1510/55/1698 відповідач повідомив ОСОБА_2 про наявність обставин, які унеможливлюють виконання наданого нею виконавчого листа - через відсутність відповідного рахунку.

Вважаючи такі доводи необґрунтованими, а дії відповідача - протиправними, ОСОБА_2 звернулась у суд.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 ст. 3 названого Закону передбачено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Таким органом, згідно указу Президенту України від 29.11.2011 року №1078/2011 є Державна казначейська служба України (Казначейство України).

Зазначеним указом затверджене Положенням про Державну казначейську служба України, згідно пп. 5 п. 4 якого Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення) (п. 7 Положення).

Аналогічні повноваження щодо безспірного списання бюджетних коштів на підставі рішення суду передбачені Положенням про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.10.2011 року за № 1237/19975 (пп. 3 п. 4).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (надалі - Порядок).

Згідно абзацу 2 пункту 2 Порядку безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Підпунктом 2 пункту 4 Порядку визначено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

У наведених юридичних нормах закріплено обов'язок саме Казначейства України та його територіальних органів виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання на підставі рішення суду.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на правову допомогу. (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 87).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в тому, що виконання судового рішення не може бути поставлено в залежність від бюджетних асигнувань, адже ч. 5 ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Аналогічна позиція підтримується Європейським судом з прав людини і висловлена, зокрема, в рішеннях по справах «Жовнер проти України», «Півень проти України» та «Кечко проти України».

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач частково виконав постанову Чернігівського окружного адміністративного суду, перерахувавши стягувачу суму сплаченого нею судового збору в розмірі 3,40 грн., проте в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 192,08 грн. судове рішення залишається невиконаним.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в силу протиправності відмови Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області виконати судове рішення, яке набрало законної сили.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.