Рішення № 33106516, 22.08.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/1379/13-ц Провадження № 22-ц/795/1910/2013 Головуючий у I інстанції - Криворученко Д. П. Доповідач - Острянський В. І.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОстрянського В.І., суддів:Бечка Є.М., Хромець Н.С., при секретарі: Рудик І.І. за участю:представника позивача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:

У травні 2013 року ОСОБА_7 звернулась з позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що згідно з письмової розпискою від 14 квітня 2011 року, у якій ОСОБА_6 підтвердила отримання від ОСОБА_7 у 1997 році 5 тис. 500 доларів США та зобов"язалась повернути їх в невідкладному порядку до 31 грудня 2011 року (а.с.35), однак свого зобов"язання не виконала. Тому позивачка заявила позов та просила суд постановити рішення, яким стягнути з відповідачки в її користь суму позики, інфляційні та три відсотки річних на загальну суму 46 тис. 203 грн. 53 коп. та судові витрати по справі.

Рішенням Чернігівського районного суду від 18 липня 2013 року позов ОСОБА_7 було задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 в її користь суму боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і трьох відсотків річних від простроченої суми 46 тис. 203 грн. 53 коп. та судові витрати у справі в сумі 426 грн. 03 коп.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Постановивши рішення, місцевий суд виходив з того, що між сторонами у справі наявні договірні правовідносини, які грунтуються на договорі позики (а.с.35) відповідно до правил ст.ст.1046, 1047 ЦК України та що згідно з правилами ст.1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі у строк та в порядку, встановленому договором. Що згідно з ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому, оцінивши наведене в сукупності, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача в користь позивача суми боргу за договором позики, інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми в загальному розмірі 46 тис. 203 грн. 53 коп..

Проте апеляційний суд не може погодитись з висновком місцевого суду про стягнення з відповідача в користь позивача інфляційних втрат. Як видно з матеріалів справи та пояснень сторін в місцевому суді, відповідач ОСОБА_6 14 квітня 2011 року підтвердила наявність у неї невиконаного зобов"язання перед позивачем ОСОБА_7 у вигляді 5 тис. 500 доларів США, які були взяті нею у позивача ще в 1997 році та зобов"язалась повернути доларовий борг до 31 грудня 2011 року, про що надала позивачу письмову розписку (а.с.35).

За правилами ст.524 ЦК України зобов"язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, також сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов"язання в іноземній валюті.

Відповідно до правил ст.533 ЦК України грошове зобов"язання має бути виконане у гривнях, якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Оскільки положення ст.625 ЦК України передбачають відповідальність боржника щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за грошовими зобов"язаннями у національній валюті, якою є гривня, законні підстави для застосування цього положення у спорі, де позивач ОСОБА_7 надала позику відповідачу ОСОБА_6 у доларах США, відсутні.

Отже, рішення місцевого суду в частині про задоволення вимог позову щодо стягнення з відповідача в користь позивача інфляційних втрат не може вважатись законним та обгрунтованим, останнє в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні зазначеної вимоги. Згідно з наведеним підлягає зміні і загальна сума боргу за договором позики, що підлягає стягненню з відповідача в користь позивача і має складати 45 тис. 682 грн. 13 коп.(46203,53 грн.- 521,40 грн.= 45682,13 грн.). Відповідно підлягає зміні і розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача в користь позивача. Тому доводи апеляційної скарги про те, що судом незаконно стягнуті інфляційні втрати підлягають врахуванню.

Доводи апеляційної скарги про те, що письмову розписку від 14 квітня 2011 року не можна вважати договором позики, оскільки вона не містить інформації про отримання грошей на час складання розписки; що розписка 1997 року не збереглась, а надана розписка не посвідчує передачі позикодавцем грошей - не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду і на правильність вирішення спору не впливають.

Тому в іншій частині оскаржуване рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення апеляційної скарги в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2013 року в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 66 доларів США (в гривневому еквіваленті 521 грн. 40 коп.) - скасувати і відмовити ОСОБА_7 у задоволенні цих вимог, остаточно визначивши до стягнення з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_7 45682 грн. (сорок п"ять тис. шістсот вісімдесят дві грн.) 13 коп. боргу за договором позики.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2013 року в частині вирішення питання про судові витрати змінити і стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_7 456 грн. 82 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_6 05 грн. 20 коп. у повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішеня набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: