Рішення № 33106090, 21.08.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 серпня 2013 р. Справа № 903/783/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до Державного комунального підприємства «Луцьктепло», м.Луцьк

про стягнення 12 965 964, 27 грн. заборгованості

Суддя Пахолюк В.А.

з участю представників сторін:

від позивача: Бережок С.І. - головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту, дов. № 14-65 від 22.03.2013 р.,

від відповідача: Наумчук В.А. - представник, дов. № 846/08 від 11.02.2013 р.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 12.08.2013 р. до 21.08.2013 р. для долучення відповідачем додаткових доказів: розпорядчого документу наявного розміру субвенції за 2012 р., звітів претензійно-позовної роботи за 2012 р.

Суть спору:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», звернувшись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача - Державного комунального підприємства «Луцьктепло» 12 965 964, 27 грн. заборгованості за спожитий природний газ, в т.ч. 11 921 500, 00 грн. основного боргу, 837 244, 13 грн. пені, 39 770, 13 грн. інфляційних нарахувань, 167 450, 00 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір на купівлю-продаж природного газу № 12/1064-ТЕ-2 від 17.10.2012 р., акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2012 р. на суму 3 567, 73 грн., 11 899 496, 84 грн., 7 824 495, 32 грн., від 31.12.2012 р. на суму 5 365, 10 грн., 18 132 015, 45 грн., сальдо підприємства ДКП «Луцьктепло» за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2013 р., виписки по операціях по підприємству за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2013 р.

На адресу суду подано клопотання кореспондента ТРК «Аверс» Тимошкової Д.С., зареєстроване за вх.№ 01-29/9138/13 від 12.08.2013 р., про надання дозволу на проведення відеозйомки судового процесу для використання матеріалу у програмі «На часі».

Представники позивача та відповідача не погоджуються на проведення відеозйомки.

Суд, розглянувши клопотання, приходить до висновку про його відхилення, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ст. 307 Цивільного кодексу України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомки, який передбачений ст. 307 Цивільного кодексу України, є істотною гарантією реалізації особистих немайнових прав: права на індивідуальність (ст. 300 Цивільного кодексу України), права на особисте життя (ст. 301 Цивільного кодексу України), права на повагу до гідності та честі (ст. 297 Цивільного кодексу України), права на недоторканність ділової репутації (ст.299 Цивільного кодексу України) тощо.

Під поняттям "фото-, кіно-, теле-, чи відео зйомка" слід розуміти процес фіксації фактів на відповідні фото-, кіно-, теле-, чи відеоносії.

Оскільки сторонами не надано дозволу на здійснення відеозйомки судового розгляду справи, суд залишає клопотання без задоволення.

Водночас, пунктом 7 частини 3 статті 129 Конституції України закріплено принцип гласності судового процесу.

За змістом ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом.

Відповідно до ст.4-4 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Беручи до уваги те, що спір у даній справі не пов'язаний із охороною державної, комерційної або банківської таємниці, а також його розгляд не є конфіденційним, додаткове вирішення судом питання щодо забезпечення доступу в зал судового засідання на час слухання справи представників ЗМІ чинне законодавство не вимагає, то відповідні особи можуть бути присутніми при розгляді справи без здійснення фото-, кіно-, теле-, чи відеозйомки.

Відповідач у письмових поясненнях №4529/08 від 09.08.2013 р., зареєстрованих канцелярією суду 09.08.2013 р. за вх.№ 01-29/9044/13 та представник в судовому засіданні укладення між сторонами договору на купівлю-продаж природного газу № 12/1064-ТЕ-2 від 17.10.2012 р. та отримання на підставі нього природного газу на загальну суму 37 864 949, 44 грн. підтвердив.

Заборгованість в сумі 11 921 500, 00 грн. по зазначеному договору визнає. Неналежне виконання зобов'язань по оплаті отриманого природного газу пояснює важким фінансово-економічним становищем підприємства.

При цьому, посилається на те, що відповідач є комунальним підприємством власником майна якого є територіальна громада міста Луцька.

Чинні тарифи, які затверджені постановами НКРЕ та рішеннями виконкому Луцької міської ради не є економічно обґрунтованими та не покривають затрат підприємства на виробництво теплової енергії та надання послуг з теплопостачання.

Єдиним джерелом надходження коштів на підприємство за рахунок яких відповідач може оплачувати природний газ за даним Договором є оплата населенням отриманих послуг, а також субвенції Державного бюджету України, які спрямовуються через місцевий бюджет на покриття різниці в тарифах.

Проте, як зазначає відповідач, населення м.Луцька не в повній мірі оплачує отримані послуги. Станом на 01.07.2013 р. борг населення включно з пільгами і субсидіями становить 42 353 369, 95 грн. Станом на 01.01.2013 р. борг становив 41 225 691, 11 грн., що підтверджує відповідною довідкою.

Крім того, невиконаними на сьогодні є зобов'язання держави перед підприємством. Станом на 01.08.2013 р. борг державного та місцевого бюджетів з різниці в тарифах за 2012 р. перед відповідачем складає 11 998 200,00 грн.

З врахуванням зазначених обставин та на підставі ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України, ст.83 ГПК України просить суд зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення з ДКП «Луцьктепло» в користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання до суми 83 724, 41 грн.

При розгляді питання про стягнення пені просить суд врахувати наступні обставини:

- належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими, порівняно зі збитками кредитора. Останній не навів у позовній заяві жодних доказів, які б підтверджували факт понесення ним збитків у розмірі, більшому, ніж несплачена сума боргу з урахуванням інфляційних процесів у країні, внаслідок неповної оплати за природний газ відповідачем;

- крім пені, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання Позивач нарахував Відповідачу інфляційні в сумі 39 770, 13 грн. та три проценти річних в сумі 167 450, 00 грн.;

- Відповідач знаходиться в скрутному майновому стані, що викликаний незалежними від нього соціально-економічними обставинами (низькою платоспроможністю певної категорії населення, т.зв. соціально незахищеними верствами, відсутністю законодавчих механізмів застосування до неплатників заходів забезпечення зобов'язання, невідповідністю затверджених тарифів економічно обґрунтованому рівню, невиконанням державою взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню різниці в тарифах тощо);

- незважаючи на скрутне фінансово-економічне становище, Відповідач в більшій мірі самостійно виконав зобов'язання по оплаті отриманого за Договором природного газу (з 37 864 949, 44 грн. оплачено 25 943 449, 44 грн. або 68, 5 %);

- стягнення з Відповідача пені у заявленому Позивачем розмірі призведе до ще гіршого фінансово-економічного становища підприємства, спричинить для нього додаткові збитки, які не мають джерел покриття, поставить під загрозу своєчасну підготовку міста до опалювального сезону.

На підтвердження заперечень до матеріалів справи відповідачем долучено копії платіжних доручень на 19 арк., довідку про заборгованість, копію балансу та звіту про фінансові результати, копію довідки з ЄДРПОУ, копію довіреності.

В судовому засіданні 12.08.2013 р. було оголошено перерву до 21.08.2013р. для долучення відповідачем додаткових доказів: розпорядчого документу наявного розміру субвенції за 2012 р., звітів претензійно-позовної роботи за 2012 р.

На виконання вимог суду відповідачем на підставі письмового клопотання (вх.№ 01-29/9555/13 від 20.08.2013 р.) до матеріалів справи долучено копію витягу з протоколу № 2 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу області від 24.04.2013 р., інформацію по роботі з боржниками станом на 01.06.2013 р. (за період 01.01.2010 р. - 01.06.2013 р.) по ДКП «Луцьктепло».

Представник позивача в судовому засіданні проти зменшення нарахованої суми пені заперечує, зазначає, що несвоєчасні розрахунки ДКП «Луцьктепло» негативно впливають на майновий стан позивача, що перешкоджає в свою чергу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» здійснити розрахунки за імпортований природний газ перед іншим постачальником. На підтвердження вказаного долучає звіт про фінансові результати за 2012 рік. Крім того, вважає, що наведені відповідачем обставини не мають істотного значення.

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

17.10.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (постачальник) та Державним комунальним підприємством "Луцьктепло" (продавець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №12/1064-ТЕ-2, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Як встановлено, укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання статей 712 Цивільного кодексу України, 265 Господарського кодексу України.

Згідно п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р. газ в обсязі до 31 912, 5 тис.м3.

Пунктом 3.3 договору визначено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 договору).

Відповідно до п.5.2 договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309, 20 грн.

Згідно п.11.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.09.2012р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2012 р., а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.

Як встановлено, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставивши протягом листопада - грудня 2012 р. у власність відповідача природний газ на загальну суму 37 864 949, 44 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 30.11.2012 р. на суму 3 567, 73 грн., на суму 11 899 496, 84 грн., на суму 7 824 495, 32 грн., від 31.12.2012 р. на суму 5 365, 10 грн., на суму 18 132 015, 45 грн.

Відповідно до умов п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором (п.6.3).

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач розрахунки за поставлений природний газ здійснює неналежним чином. Отриманий природний газ оплачений частково в сумі 25 943 449, 44 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 172 від 28.11.2012 р., № 173 від 30.11.2012 р., № 7 від 18.12.2012 р., № 10 від 18.12.2012 р., № 11 від 28.12.2012 р., № 183 від 04.01.2013 р., № 105 від 21.01.2013 р., № 111 від 22.01.2013 р., № 115 від 24.01.2013 р., № 118 від 25.01.2013 р., № 126 від 30.01.2013 р., № 48 від 13.03.2013 р., № 49 від 18.12.2012 р., № 50 від 18.12.2012 р., № 51 від 18.12.2012 р., № 52 від 18.12.2012 р., № 1 від 30.01.2013 р., № 2 від 30.01.2013 р., № 3 від 30.01.2013 р. Станом на день розгляду справи заборгованість Державного комунального підприємства "Луцьктепло" перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу №12/1064-ТЕ-2 від 17.10.2012р. складає 11 921 500, 00 грн., підтверджена матеріалами справи та визнається відповідачем.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача 39 770,13 грн. інфляційних нарахувань та 167 450, 00 грн. - 3% річних.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача та враховуючи визнання відповідачем наведених сум, суд приходить до висновку про правомірність нарахування суми 3% річних в розмірі 167 450, 00 грн. та інфляційних втрат в сумі 39 770,13 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.

Разом з тим, позивач заявляє вимогу щодо стягнення з відповідача 837244,13 грн. пені.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного, позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 837 244, 13 грн., розрахунки є арифметично вірними та проведеними у відповідності до положень п.7.2 договору, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". При цьому, позивачем дотримано вимоги ч. 6 ст.232 ГК України щодо строку нарахування штрафних санкцій.

Водночас, розглянувши розрахунок позивача, суд приходить до висновку щодо можливості зменшення розміру нарахованої пені з огляду на наступне.

Відповідач у відзиву просить зменшити розмір пені до суми 83 724,41 грн.

В обґрунтування зазначеного посилається на те, що чинні тарифи, затверджені постановами НКРЕ та рішеннями виконкому Луцької міської ради не є економічно обґрунтованими та не покривають затрат підприємства на виробництво теплової енергії та надання послуг з теплопостачання. Єдиним джерелом надходження коштів на підприємство, за рахунок яких відповідач може оплачувати природний газ за даним Договором, є оплата населенням отриманих послуг, а також субвенції Державного бюджету України, які спрямовуються через місцевий бюджет на покриття різниці в тарифах.

Однак, населення м.Луцька не в повній мірі оплачує отримані послуги. Станом на 01.07.2013 р. борг населення включно з пільгами і субсидіями становить 42 353 369, 95 грн. Станом на 01.01.2013 р. борг становив 41 225 691, 11 грн., що підтверджує відповідною довідкою.

Крім того, станом на 01.08.2013 р. борг державного та місцевого бюджетів з різниці в тарифах за 2012 р. перед ДКП «Луцьктепло» складає 11 998 200,00 грн.

За приписом п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як вбачається, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що порушення зобов'язання потягло за собою значних збитків НАК "Нафтогаз України". У той же час, відповідач подав докази в підтвердження об'єктивності причин прострочення виконання договірних зобов'язань з оплати за газ, а саме: довідку з обсягу заборгованості бюджету з різниці в тарифах на теплову енергію, за послуги теплопостачання, спожиті населенням (в т.ч. пільги та субсидії), баланс та звіт про фінансові результати, витяг з протоколу № 2 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу області від 24.04.2013 р. В підтвердження значного ступеню виконання зобов'язання - платіжні доручення про оплату природного газу в сумі 25 943 449, 44 грн. Щодо вжиття заходів до виконання зобов'язання подано інформацію по роботі з боржниками станом на 01.06.2013р. (за період 01.01.2010 р. - 01.06.2013 р.) по ДКП «Луцьктепло».

Беручи до уваги зазначене, суд вважає за можливе, керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення та стягнути її в розмірі 83 724, 41 грн., що становить 10 відсотків від нарахованої суми.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір в сумі 68 820, 00 грн. слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.216-218, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково в сумі 12 212 444, 54 грн.

2.Стягнути з Державного комунального підприємства «Луцьктепло» (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Гулака - Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) на користь

Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 12 212 444, 54 грн., в т.ч. 11 921 500, 00 грн. заборгованості, 83 724, 41 грн. пені, 167 450, 00 грн. - 3% річних, 39 770, 13 грн. інфляційних нарахувань та 68 820, 00 грн. витрат по судовому збору.

3.В позові на суму 753 519, 72 грн. відмовити.

Повне рішення складено 22.08.2013 р.

Суддя Пахолюк В.А.