Рішення № 33106080, 19.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-7549/11

Провадження №2/761/796/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Пироговській Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач № 1), ОСОБА_2 (далі - Позивач № 2), ОСОБА_3 (далі - Позивач № 3) 18 березня 2011 року звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (далі - Відповідач № 1), ОСОБА_4 (далі - Відповідач № 2) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 26 жовтня 2010 року, приблизно о 23 год. 00 хв., Відповідач № 2, керуючи на вул. М. Житомирська у м. Києві автомобілем марки «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_1, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, здійснила наїзд на припарковані автомобілі, зокрема, належний Позивачеві № 1 автомобіль «Suzuki Grand Vitara», державний номерний знак НОМЕР_2, а також належний Позивачеві № 3 автомобіль «Volkswagen Phaeton», державний номерний знак НОМЕР_3, власником якого є Позивач № 3 та яким мав право керування Позивач № 2, внаслідок чого вказані автотранспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зауважують, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року, Відповідача № 2 визнано винною у вчиненні вказаної ДТП. Вказують, що розмір майнової шкоди, завданої Позивачеві № 1 становить 24 950 грн. 03 коп., а Позивачеві № 3 - 162 039 грн. 65 коп. Оскільки цивільно-правову відповідальність Відповідача № 2, як власника автотранспортного засобу, було застраховано Відповідачем № 1, то з урахуванням сплаченого Позивачеві № 3 страхового відшкодування в розмірі 24 950 грн., просять суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача № 2 на користь Позивача № 3 136 539 грн. 65 коп. матеріальної шкоди на користь кожного просять стягнути із Відповідача № 2 моральну шкоду, розмір якої вони оцінюють в 10 000 грн. 00 коп., виходячи із тяжкості моральних страждань, поведінки винної в ДТП особи та тривалості порушених прав.

У ході судового розгляду справи, закрите акціонерне товариство «Міська страхова компанія» замінено правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Міська страхова компанія» (далі - Відповідач № 1).

Крім того, під час розгляду справи Позивачами подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині щодо розміру відшкодування майнової шкоди на користь Позивача № 1 до 9 106 грн. 41 коп., оскільки Відповідач № 1 сплатив йому страхове відшкодування у розмірі 15 878 грн. 25 коп.

У судовому засіданні представник Позивачів, з урахуванням уточнення до позову, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просила суд позов задоволити.

Представник Відповідача № 1 у судове засідання з'явився лише один раз. Про місце, день та час судового розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку. Про причину неявки суд не повідомляв. Подав заперечення на позов, згідно якого зауважив, що Відповідачем № 1 відшкодовано Позивачеві № 1 страхове відшкодування у розмірі 15 878 грн. 25 коп., перераховане двома платіжними дорученнями за банківськими реквізитами СПД-фізичної особи ОСОБА_5, за вирахуванням 3 175 грн. 65 коп., оскільки зазначена особа не є суб'єктом сплати податку на додану вартість, у зв'язку з чим вважає, що свої зобов'язання перед Позивачем № 1 Відповідачем № 1 виконано.

Представник Відповідача № 2 у судові з'являвся неодноразово, проте, пояснень по суті позовних вимог не надавав, зауваживши, що позовні вимоги Відповідачем № 2 не визнаються, проте, належних та допустимих доказів в обґрунтування правової позиції суду не надав. Так, за клопотанням представника Відповідача № 2, 17 жовтня 2012 року у справі судом було призначено судову автотоварознавчу експертизу на предмет визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_3, проте, експертною установою справа була повернута без проведення зазначеної експертизи, у тому числі, через несплату Відповідачем № 2 коштів за проведення експертизи. Згідно клопотання, поданого на адресу суду 29 травня 2013 року, представник Відповідача № 2 повторно просив суд призначити у справі судову автотоварознавчу експертизу на предмет визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_3, проте, у подальшому у судові засідання не з'явився. Відповідач № 2 17 липня 2013 року подала заяву про перенесення судового розгляду справи через її хворобу, проте, належними доказами не підтвердила. Представник Відповідача № 2 про причину неявки у судове засідання не повідомив. Оцінюючи зазначену процесуальну поведінку сторони Відповідача № 2 впродовж судового розгляду справи, суд знаходить, що Відповідач № 2 та її представник недобросовісно виконували процесуальні обов'язки, тим самим, затягуючи судовий розгляд справи по суті.

За таких обставин, оскільки представник Позивачів не заперечувала, суд знаходить можливим розгляд справи у відсутність сторони Відповідача № 1 та Відповідача № 2, на підставі зібраних у справі доказів.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що приблизно о 23 год. 00 хв. 26 жовтня 2010 року ОСОБА_4, керуючи на вул. М. Житомирська у м. Києві автомобілем марки «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_1, порушила п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України та допустила наїзд на припарковані автотранспортні засоби, зокрема, автомобілі «Suzuki Grand Vitara», державний номерний знак НОМЕР_2, та «Volkswagen Phaeton», державний номерний знак НОМЕР_3.

Постановою Шевченківського районного суду м Києва від 16 грудня 2010 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та закрито провадження у справі, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 14).

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, Позивач № 1 є власником автомобіля «Suzuki Grand Vitara», державний номерний знак НОМЕР_2, є (а.с. 10), а Позивач № 3 - автомобіля «Volkswagen Phaeton», державний номерний знак НОМЕР_3 (зворотній бік а.с. 11).

За змістом частини 21. 3 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається із страхового акта № 4-7/01/11-ГО-КД від 15 березня 2011 року, затвердженого Головою правління закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4, як власника автомобіля марки «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_1, застраховано відповідно до полісу № ВЕ/5785004 від 22 липня 2010 року; страхова сума за договором становить 25 500 грн., франшиза - 0 грн. (а.с. 139).

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі звітом № 1392, складеним 5 грудня 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуюча компанія», матеріальний збиток, завданий внаслідок ДТП власнику автомобіля «Suzuki Grand Vitara», державний номерний знак НОМЕР_2, становить 19 053 грн. 90 коп. (а.с. 148-151).

Оскільки Позивач № 1 був присутнім під час огляду належного йому транспортного засобу та погодився із пошкодженнями автомобіля, зазначеними в протоколі огляду від 4 листопада 2010 року (а.с. 152), суд погоджується із розміром збитку, завданого останньому, який визначено у звіті від 5 грудня 2010 року.

Відповідно до акта виконаних фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 робіт № 425 від 14 лютого 2011 року, автомобіль «Suzuki Grand Vitara», державний номерний знак НОМЕР_2, відремонтовано за 25 043 грн. 40 коп. (а.с. 126).

Оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_5 не є платником ПДВ, Відповідач № 1 в межах страхового ліміту та виходячи із розміру завданого збитку, визначеному у звіті від 5 грудня 2010 року, перерахував йому страхове відшкодування в розмірі 15 878 грн. 25 коп. за вирахуванням 3 175 грн. 65 коп. ПДВ (а.с. 140, 141).

Згідно із квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2 від 22 квітня 2011 року Позивач № 1 перерахував фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 за ремонт автомобіля 9 106 грн. 41 коп., у зв'язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню Відповідачем № 2 на користь Позивача № 1.

Крім того, відповідно до висновку № 101, складеного 8 листопада 2010 року суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_6, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Phaeton», державний номерний знак НОМЕР_3, становить 162 039 грн. 65 коп. (а.с. 29-31).

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи спір у межах позовних вимог та керуючись статтею 1192 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про стягнення із Відповідача № 2, як винної особи у ДТП, на користь Позивача № 3 завдані збитки в розмірі 136 539 грн. 65 коп., з урахуванням відшкодованого страхового відшкодування Позивачеві № 3 Відповідачем № 1 у розмірі 25 500 грн.

Крім того, Позивачі просять суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача № 2 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. на користь кожного з них.

В обґрунтування позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди Позивачі зазначили, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, порушено їх звичний режим життя, вони були тривалий час позбавлені можливості використовувати пошкоджені транспортні засоби, зазнали значних душевних страждань, стресу.

Позов в цій частині підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин 1 та 2 статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішенням, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вирішуючи спір, суд враховує, що Позивач № 1 та Позивач № 3, як власники пошкоджених транспортних засобів, перенесли фізичні та душевні страждання у зв'язку із винними діями Відповідача № 2, які призвели до пошкодження належних їм транспортних засобів. Тому суд, зважаючи на характер та обсяги душевних страждань, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках Позивача № 1 та Позивача № 3, враховуючи вимоги розумності та справедливості, визначає відшкодування моральної шкоди Позивачеві № 1 - у розмірі 1 000 грн., а Позивачеві № 3 - 3 000 грн.

Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди на користь Позивача № 2, суд враховує, що він є водієм, а не власником пошкодженого автомобіля «Volkswagen Phaeton», державний номерний знак НОМЕР_3, а також те, що під час даної ДТП, вказаним транспортним засобом він не керував. За таких обставин, суд відмовляє у позові щодо відшкодування моральної шкоди на користь Позивача № 2, через недоведеність позовних вимог у цій частині.

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача № 2 на користь Позивача № 1 необхідно стягнути витрати, понесені ним за огляд автомобіля у розмірі 119 грн. 70 коп. та 126 грн. на спеціалізованій станції технічного обслуговування автомобілів «Suzuki» (а.с. 132 ), а також судовий збір у розмірі 59 грн. 50 коп. А всього із Відповідача № 2 на користь Позивача № 1 підлягає стягненню 10 411 грн. 61 коп.

Виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача № 1 на користь Позивача № 1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 256 грн. 46 коп.

Виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача № 2 на користь Позивача № 3 необхідно стягнути 1 373 грн. 90 коп. судового збору (8 грн. 50 коп. + 1 365 грн. 40 коп.), а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

А всього із Відповідача № 2 на користь Позивача № 3 підлягає стягненню 141 033 грн. 55 коп.

Крім того, Позивачі просять суд стягнути із Відповідачів на їх користь судові витрати, пов'язані із наданням правової допомоги, у розмірі 5 805 грн.

Відповідно до статті 56 Цивільного процесуального кодексу України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

З огляду на те, що представник Позивачів представляла їх інтереси у суді на підставі довіреності та відповідною ухвалою суду за заявою Позивачів не допускалася, як особа, яка має право на надання правової допомоги, вказані кошти не відносяться до витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для їх присудження на користь Позивачів.

З урахування викладеного, на підставі статей 23, 1167, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись статями 10, 11, 13, 56, 57, 60, 61, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою - з а д о в о л и т и частково.

Стягнути із ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) кошти у розмірі 10 411 (десять тисяч чотириста одинадцять) гривень 61 коп.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Міська Страхова Компанія» (ідентифікаційний код 30244124) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) 256 грн. 46 коп.

Стягнути із ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) кошти у розмірі 141 033 (сто сорок одна тисяча тридцять три) гривні 55 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :