Рішення № 33105641, 01.08.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

01.08.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/1294/2013р. Головуючий у першій

інстанції Гапонов Д.Ю.

Категорія 27 Доповідач у апеляційної

інстанції Єфімова В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Єфімової В.О.,

суддів: Андрейченко А.А., Саліхова В.В.,

при секретарі: Івченко М.О.,

за участю: представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» -Олійникової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 18 червня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, у якому просило в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № SES0AU0411063A від 30 травня 2006 року у розмірі 7 834,74 долара США звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки DAEWOO, модель Т13110, рік випуску 2006, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також з наданням банку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Вимоги позову мотивовані неналежним виконанням ОСОБА_4 своїх зобов'язань за названим вище кредитним договором, укладеним між нею та банком.

ОСОБА_4 звернулася до суд з вимогами зустрічного позову до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити певні дії.

Вимоги позову мотивовані тим, Кредитний договір № SES0AU0411063A від 30 травня 2006 року, укладений між сторонами по справі з порушенням вимог цивільного законодавства України.

Заочним рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 18 червня 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволений частково. Звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки DAEWOO, модель Т13110, рік випуску 2006, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № SES0AU0411063A від 30 травня 2006 року у розмірі 7 834,74 долара США. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі. Вирішено питання про судові витрати.

ПАТ КБ «ПриватБанк» з рішенням суду у частині відмови в задоволенні позовних вимог про надання йому права укладання від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу заставного автомобіля будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також з наданням банку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу, не погодився. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та просить рішення суду в названій частині змінити та задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представником ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подана заява про розгляд справи у відсутність її та її довірителя.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що порядок звернення стягнення на майно регулюється Законом України «Про виконавче провадження» та входить компетенції органів виконавчої служби України.

З такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 30 травня 2006 року ОСОБА_4 уклала з ПАТ КБ «ПриватБанк» Кредитний договір № SES0AU0411063A, за яким отримала кредит у вигляді кредитної не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 9 290 доларів США на строк до 29 травня 2013 року з відсотковою ставкою у розмірі 0,96% на місяць. У забезпечення виконання вищезазначених зобов'язань 30 травня 2006 року ОСОБА_4 уклала з позивачем Договір застави рухомого майна № SES0AU0411063A, за яким зі згоди ОСОБА_5 передала у заставу автомобіль марки DAEWOO, модель Т13110, рік випуску 2006, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на їй праві власності.

Свої зобов'язання за договором кредиту ОСОБА_4 не виконала, щомісячні платежі та відсотки за користування кредитом належним чином не вносила, у результаті чого у неї перед позивачем виникла заборгованість, розмір якої станом на 22 люте 2011 року склав 7 834,74 долара США.

Суд правильно оцінив викладене та ті обставини, що згідно умов договору кредиту порушення строків повернення кредитної заборгованості та процентів є підставою для вимоги дострокового повернення кредиту; у відповідності до ст.20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором, та обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для погашення заборгованості за рахунок застави.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з рішенням суду у частині обрання способу реалізації заставного майна, оскільки судом першої інстанції не було враховано наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В силу застави, згідно зі ст.572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1 та 7 ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави відповідно до статті 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 23, 23 Договору застави рухомого майна № SES0AU0411063A від 30 травня 2006 року передбачено, що звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених п.п.15.7.1, 15.7.2, 15.7.3 цього договору, здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору. Звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів: шляхом передачі предмету застави у власність заставодержателю в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором; шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладенням договору купівлі-продажу з третьою особою - покупцем або на публічних торгах; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, пошук покупця на предмет застави проводиться як заставодавцем так і банком; в разі нотаріального посвідчення цього договору - шляхом здійснення виконавчого напису нотаріуса; іншим незабороненим чинним законодавством способом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

А тому враховуючи те, що обраний позивачем спосіб реалізації заставного майна, що зазначений ним у вимогах позову, не суперечить умовам договору застави, а саме п.п.23, 24, та відповідає наведеним вище нормам закону, а також те, що в силу закону та умов договору застави заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, колегія суддів вважає, що слід визначити наступний спосіб реалізації заставного майна, а саме: у рахунок погашення за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави - названий вище автомобіль, шляхом його продажу банком з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАЇ МВС України, а також з наданням банку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає частковому скасуванню.

На підставі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.303, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Заочне рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 18 червня 2012 року у частині визначення способу реалізації заставного майна скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № SES0AU0411063A від 30 травня 2006 року у розмірі 7 834,74 доларів США звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки DAEWOO, модель Т13110, рік випуску 2006, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, а також з наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 56 грн. 65 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова

Судді: /підпис/ А.А.Андрейченко

/підпис/ В.В.Саліхов

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду м.Севастополя В.О.Єфімова