Рішення № 33104722, 12.08.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 752/5808/13-ц

Провадження № 2/752/2476/13

12.08.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", про відшкодування шкоди, завданої наданням неякісним послуг, -

встановив:

в квітні 2013р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся в Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до ВАТ НАСК «Оранта» (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди, завданої наданням неякісних послуг, при цьому пояснивши наступне.

06.04.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу за формою № 83 серії УБ № 912888 щодо належного позивачу транспортного засобу «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_1.В свою чергу, 30.12.2012р. о 13 год.30 хв. на вул. Горького 23в. м. Києві з вини позивача, що керувалатранспортним засобом «БМВ Х5»,д.н.з. НОМЕР_1відбулося ДТП, внаслідок якого було пошкоджено зазначений транспортний засіб. При цьому, позивачем було повідомлено відповідача про вищезазначене ДТП і пошкодження транспортного засобу «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_1, як про страховий випадок у визначені договором страхування терміни та надано відповідачу необхідні документи для здійснення виплати страхового відшкодування.08.01.2013р. та 22.01.2013р. представником відповідача було проведено огляд транспортного засобу «БМВ Х5» д.н.з., за результатами якого було складено відповідні протоколи та дослідження № АА3142НС-31/5дод. від 31.01.2013р.Проте, внаступному відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування позивачу, не повідомив причини відмови у її здійсненні.У зв'язку із зазначеним, позивач була вимушена провести ремонт автомобіля за власний рахунок. Крім того, позивач зазначила, що в наслідок порушення відповідачем свого обов'язку із виплати страхового відшкодування, позивач вимушена була звертатися до нього неодноразово, а також докласти додаткових зусиль для пошуку коштів на ремонт автомобіля, яким не могла тривалий час користуватися. У зв'язку із зазначеним позивач звернулася з вимогами про стягнення на її користь з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди коштів у сумі 172347,64 грн., пеню у сумі 3527,28 грн., 3% річних у сумі 5149,83 грн., коштів на відшкодування моральної шкоди у сумі 50000,0 грн., витрат на правову допомогу у сумі 2000,0 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позов частково, зокрема визнав у меншому розмірі позовні вимоги про стягнення коштів на відшкодування матеріальної шкоди, пені та 3% річних. Разом з тим, представник відповідача заперечив противимог щодо відшкодування моральної шкоди у сумі 50000,0 грн.та просив відмовити у їх задоволенні повністю.

Врахувавши надані сторонами пояснення, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд робить висновок про необхідність задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6, позивач є власником транспортного засобу «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_1.

Встановлено, що 06.04.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу за формою № 83 серії УБ і № 912888 (далі - Договір страхування), згідно якого було застраховано майнові інтереси позивача, пов'язані з володінням користування та розпорядженням транспортним засобом «БМВ Х5»,д.н.з. НОМЕР_1.

Згідно п. 1.7. Договору страхування, страхова сума за ним становить 340000,0 грн.

Відповідно до п.п. 1.2.1. п. 1.2. Договору страхування, за ним застраховано страховий ризик пошкодження. При цьому, згідно п.п. 4.1.1.1. п. 4.1.1. Договору страхування, за ним пошкодженням є пошкодження або повна загибель застрахованого транспортного засобу, його складових частин та застрахованого додаткового обладнання в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме - події, що сталася під час експлуатації транспортного засобу, в наслідок якої завдано матеріальних збитків, у тому числі зіткнення з рухомими або нерухомими предметами (іншими транспортними засобами, спорудами, перешкодами, тваринами, тощо).

Згідно п. 1.11. Договору страхування, строк його дії встановлено з 15.04.2012 по 14.04.2013р.

В свою чергу, постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.01.2013р. по справі № 752/374/13-п, встановлено, що позивач30.12.2012р. приблизно о 13 год.30 хв., керуючи автомобілем «БМВ Х5» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись в м. Київ по вул. Горького, під час паркування не врахувала дорожньої обстановки та здійснила наїзд на перешкоду (бетонну стіну) та згодом почавши рух заднім ходом не переконалася в безпеці свого маневру, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Хонда, д.н.з. НОМЕР_3, який від удару відкинуло на автомобіль «Ланд Ровер», д.н.з. НОМЕР_4, в наслідок чого призвело до пошкодження трьох автомобілів.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В свою чергу, заявами від 11.02.2013р. та від 14.02.2013р. позивач звернулася до відповідача із вимогою про сплату коштів страхового відшкодування, шляхом перерахування на СТО для ремонту автомобіля.

При цьому відповідно до складених відповідачем розрахунку страхового відшкодування від 14.02.213р. та страхового акту № СТО-13-23/1, відповідач визначив позивачу страхове відшкодування у сумі 151371,12 грн.

Крім того, листом від 24.04.2013р. (вих. № 09-02-09/9141) відповідач визнав свій обов'язок та право позивача на отримання страхового відшкодування у розмірі 151371,12 грн.

До того, представником відповідача визнано в судовому засіданніпозовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди позивачу у вищезазначених розмірах страхового відшкодування.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Разом з тим, за направленням відповідача провідним спеціалістом відділу аварійних комісарів з огляду пошкоджених ТЗ ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» Джурою В.М. було проведено огляд транспортного засобу «БМВ Х5» д.н.з. НОМЕР_1 від 08.01.2013р. та від 22.01.2013р.за результатами яких було складено відповідні протоколи огляду транспортного засобу «БМВ Х5» д.н.з. НОМЕР_1 та дослідження № АА3142НС-31/5дод. від 31.01.2013р. із ремонтною калькуляцією, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 14532,05 грн., а з урахуванням ПДВ 20% у сумі 28610,24 грн. (що включається до ціни товарів та послуг і є їх складовою), загальну суму 17166,43 грн.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Аналогічне зазначено у ст. 16 ЗУ «Про страхування» № 85/96-ВР.

Відповідно до абз. 2 ст. 8 ЗУ «Про страхування» № 85/96-ВР,страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі

Таким чином, пошкодження застрахованого транспортного засобу «БМВ Х5» д.н.з. НОМЕР_1 є настанням страхового ризику, тобто є страховим випадком за Договором страхування.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 988 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про страхування» № 85/96-ВРстраховик зобов'язанийпри настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Крім того, положеннями п. 10.4.3. Договору страхування, встановлено обов'язок страховика при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений цим Договором строк.

Згідно п. 13.1 Договору страхування, страховик приймає рішення про виплату (складає страховий акт) або відмову у виплаті страхового відшкодування впродовж 20 (двадцяти) робочих днів від дня одержання страховиком всіх необхідних документів, що підтверджують факт настання,причини, обставини та наслідки страхового випадку.

Відповідно до п.13.2 Договору страхування, виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі заяви страхувальника (вигодо набувача) на страхову виплату та складеного страховиком страхового акта, із визначенням розміру страхового відшкодування, і в строк до 15(п'ятнадцяти) робочих днів після прийняття рішення (складення страхового акта) про виплату страхового відшкодування страховик здійснює виплату страхового відшкодування.

Положеннями п. 13.4.Договору страхування визначено, що рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик надсилає страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин у продовж 15 (п'ятнадцяти) робочих днів від дня його прийняття.

Проте, відповідачем не було проведено виплату страхового відшкодування позивачу у встановлені строки, як і не було надано позивачу обґрунтованої письмової відмови у його здійсненні.

В свою чергу, Верховним судом України роз'яснено у положеннях абз. 2 розділу «Вирішення судами спорів про відмову у страховій виплаті на підставі інших обставин» листа «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.2011р, наступне: «Однак не завжди страхові компанії дотримуються цього правила, зокрема затягують розгляд питання про виплату страхового відшкодування і не надають стороні відмову у виплаті, хоча і не здійснюють її. Суди приймають і розглядають по суті всі спори, що стосуються стягнення страхових виплат, навіть у тому випадку, коли в матеріалах справи відсутнє письмове рішення страхової компанії про відмову в такій виплаті».

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмовавідзобов'язанняабо одностороння змінайого умов не допускається, якщоінше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання від відповідача страхового відшкодування за Договором страхування на відшкодування збитку за страховим випадком - пошкодженням транспортного засобу «БМВ Х5» д.н.з. НОМЕР_1 в наслідок ДТП від 06.04.2012р.

Згідно п.п. 13.6.1 п. 13.6 Договору страхування у разі пошкодження застрахованого ТЗ розмір збитку може визначатися на підставі калькуляції вартості відновлювального ремонту ТЗ та/або акта автотоварознавчого дослідження, що складається аварійним комісаром,сертифікованим експертом або спеціалістом.

На підстави вищевикладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто за Договором страхування кошти страхового відшкодування у сумі17166,43 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення на її користь з відповідача коштів інфляційних нарахувань та 3% річних суд за період прострочення сплати страхового відшкодування за Договором страхування, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, Вищим спеціалізованим судом України роз'яснено у положеннях п. 8 розділу «Зобов'язання, що виникають з договорів та інших правочинів» листа від 13.04.2011 р., наступне: «Аналіз ст. 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти інфляційних нарахувань у сумі 686,64 грн. та 3% річних у сумі 5149,83 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання,суд зазначає наступне.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про страхування» № 85/96-ВР, страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом. Аналогічне зазначено у положеннях ст. 992 ЦУ України.

В свою чергу, відповідно до п. 10.4.3 Договору страхування, страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику (вигодонабувачу) пені у розмірі 0,1% суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період нарахування.

На підставі вищевикладеного,суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі розміром у сумі 3527,28 грн. за 50 днів прострочення сплати кошова страхового відшкодування.

Стосовно вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача коштів у сумі 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» № 1023-XII,споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції відповідно до закону.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» № 1023-XII, продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Крім того, відповідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Повно та всебічно дослідивши причини виникнення і характер обставин, які спричинили завдання моральної шкоди позивачу, їх взаємозв'язок із протиправними діями відповідача, прийнявши до уваги характер і міру душевних страждань позивачав наслідок порушення відповідачем свого обов'язку із виплати страхового відшкодування, необхідності докладати додаткових зусиль для пошуку коштів на ремонт автомобіля, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у сумі 2000,0 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, що відповідатимевимогам розумності, виваженості та справедливості.

Судові витрати між сторонами розподілити у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", про відшкодування шкоди, завданої наданням неякісним послуг - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (ідентифікаційний код 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд.7-Д) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Олександрія Кіровоградської області, паспорт НОМЕР_7, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01 грудня 1998 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_5 - 172347,64 грв (сто сімдесят дві тисячі триста сорок сім гривень 64 коп.) матеріальної шкоди з врахуванням індексу інфляції та 3527,28 грв. (три тисячі п'ятсот двадцять сім гривень 28 коп.) пені, а також три відсотки річних у сумі - 5149,83 (п'ять тисяч сто сорок дев'ять гривень 83 коп.).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (ідентифікаційний код 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд.7-Д) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Олександрія Кіровоградської області, паспорт НОМЕР_7, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01 грудня 1998 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 - 2000 (дві тисячі) гривень відшкодування моральної шкоди за порушення прав споживача страхових послуг.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (ідентифікаційний код 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд.7-Д) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Олександрія Кіровоградської області, паспорт НОМЕР_7, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01 грудня 1998 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 - 2000 (дві тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", про відшкодування шкоди, завданої наданням неякісним послуг - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Суддя М.Фролов