Рішення № 3310472, 19.03.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

19.03.2009

Справа №2-22/9775-2008

За позовом – ТОВ «Вега – С», 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Луговська, 189

До відповідача – Фізичної особи – підприємця Ротарь Тетяни Сергіївни, м. Євпаторія, вул. Демичева, 119-8

Про стягнення 9000,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники:

Від позивача – Калінич О.В., представник, дов. від 20 жовтня 2008 року

Від відповідача – Ротарь С.В., представник, дов. від 18 березня 2009 року

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Вега – С» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Ротарь Тетяни Сергіївни, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9000,00 грн., мотивуючі позовні вимоги невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором купівлі - продажу № В2-0000003 від 11 січня 2006 року стосовно оплати придбаної продукції.

19 січня 2009 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 19 січня 2009 року строк вирішення даного спору продовжено, за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

30 січня 2009 року до Господарського суду АР Крим надійшла заява позивача про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 8600,00 грн. у зв’язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу на суму 400,00 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

11 січня 2006 року між ТОВ «Вега С» (продавець) та Фізичною особою - підприємцем Ротарь Т.С. (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № В2-0000003, відповідно до розділу 1 якого позивач передає у власність товар, а Відповідач приймає та оплачує вартість товару в кількості, з показниками якості, за ціною, та в строки, вказані в Специфікаціях до даного Договору, які є його невід'ємною частиною. Загальна сума Договору визначається згідно Специфікацій до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п.п. 3.1, 4.2 Договору базисні умови та графік поставок, строки відвантаження товару, порядок розрахунків, визначаються в Специфікаціях (Додаток № 1 від 11 січня 2006 року).

Відповідно до Специфікації, Відповідач зобов'язувався оплатити Товар в строк до 25 січня 2006 року від дати відвантаження товару.

Всього в рахунок Договору Позивачем було поставлено Відповідачу металопродукції (далі - Товар) на загальну суму 74 37,14 грн., згідно видаткових накладних та довіреностей на отримання ТМЦ: видаткова накладна №В2-00012б8 від 07 грудня 2005 року на загальну суму вартості товару - 30240,00 грн.( у т.ч. ПДВ 5 040,00 грн.), за довіреністю серія ЯЛЕ №657052 від 29 листопада 2005 року; видаткова накладна №В2-0001359 від 30 грудня 2005 року на загальну суму вартості товару - 3563,66 грн.( у т.ч. ПДВ 593,94 грн.), за довіреністю серія ЯЛЕ №657100 від 29 грудня 2005 року; видаткова накладна №В2-0000006 від 11 січня 2006 року на загальну суму вартості товару - 40433,48 грн.( у т.ч. ПДВ 6 738,91 грн.), за довіреністю серія ЯЛЕ №657056 від 11 січня 2006 року.

Відповідач здійснив розрахунки за поставлену продукцію не у повному обсязі, сплативши лише 65237,14 грн., згідно Акту звірки взаємних розрахунків між позивачем і відповідачем у період з 01 грудня 2005 року по 24 вересня 2008 року.

28 серпня 2008 року позивач направив відповідачу вимогу № 590 від 26 серпня 2008 року з Актом звірки взаєморозрахунків, в якій вимагав погашення наявної заборгованості в розмірі 10237,14 гривень в строк до 26 вересня 2008 року. Наділі, відповідачем було сплачено ще 1237,14 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 9000,00 грн.

Однаку, судом приймається до уваги заява позивача про зменшення розміру позовних вимог до 8600,00 грн., у зв’язку з частковим погашення заборгованості відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 1596887 від 21 жовтня 2008 року на суму 200,00 грн., платіжним дорученням 3 1387129 від 26 вересня 2008 року на суму 200,00 грн., а.с. 45-46.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 8600,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи заяву позивача вих. № 63 від 23 січня 2009 року про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19 березня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Ротарь Тетяни Сергіївни (м. Євпаторія, вул. Демичева, 119-8; 02 квітня 1981 року народження, уродженка міста Євпаторія, рахунок № 2600801013430 в АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 2967719745) на користь ТОВ «Вега – С» (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Луговська, 189, рахунок № 26002118356001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 21868808) заборгованості в сумі 8600,00 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Ротарь Тетяни Сергіївни (м. Євпаторія, вул. Демичева, 119-8; 02 квітня 1981 року народження, уродженка міста Євпаторія, рахунок № 2600801013430 в АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 2967719745) на користь ТОВ «Вега – С» (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Луговська, 189, рахунок № 26002118356001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 21868808) 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Ротарь Тетяни Сергіївни (м. Євпаторія, вул. Демичева, 119-8; 02 квітня 1981 року народження, уродженка міста Євпаторія, рахунок № 2600801013430 в АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 2967719745) на користь ТОВ «Вега – С» (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Луговська, 189, рахунок № 26002118356001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 21868808) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.