Постанова № 33104309, 22.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.08.2013 р. справа №905/1536/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівСтойка О.В., Чернота Л.Ф.при секретарі Довгалюк К.Г.від позивача:не з»явивсявід відповідача:не з»явивсярозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької областівід03.06.2013 рокуу справі№ 905/1536/13-г (головуючий суддя Сич Ю.В., судді Осадча А.М., Кучерява О.О.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донбасбудінвест», м. Донецькдо відповідачаФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Донецькпростягнення заборгованості в сумі 1111753 грн. 79 коп., інфляційних в сумі 4447 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 9756 грн. 41 коп., пені в сумі 48 780 грн. 98 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасбудінвест», м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1111753 грн. 79 коп., інфляційних в сумі 4447 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 9756 грн. 41 коп., пені в сумі 48 780 грн. 98 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.13 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасбудінвест», м. Донецьк до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк були задоволені частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасбудінвест», м. Донецьк заборгованість в сумі 1111753 грн. 79 коп., 3% річних в сумі 9756 грн. 12 коп., інфляційні в сумі 4447 грн. 02 коп., пеню в сумі 48 780 грн. 60 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 03.06.13 року скасувати та прийняти нове рішення.

Через канцелярію суду отримані клопотання від заявника апеляційної скарги та його представника про відкладення розгляду справи на 15 днів у зв»язку із знаходженням на санаторному лікуванні представника відповідача та виїздом скаржника за межі Донецької області в зв»язку з виробничою необхідністю. Дані клопотання судом апеляційної інстанції розглянуті та відхилені, оскільки відповідачем не додані будь-які докази наявності поважних причин його неявки, явка сторін ухвалою суду про порушення апеляційного провадження від 25.06.2013 року (яка отримана особисто відповідачем ще 29.06.13р.) не була визнана обов»язковою і сторони були попереджені, що у випадку неявки їх представників справа буду розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача до судового засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення 01.07.13р. уповноваженій особі підприємства ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 25.06.13р., своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 25.06.13р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/1536/13-г.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2010 року між СПД ФО ОСОБА_4 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест" (підрядник) був укладений договір генерального підряду №52/8-10, за умовами якого підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті Адміністративна будівля по бул. Шевченко в Калінінському районі м. Донецька та ввести об'єкт в експлуатацію, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх згідно умовам договору (п.1.1. Договору). Відповідно до п.2.1. договору, вартість робіт визначається на підставі динамічних договірних цін, які складаються по етапам робіт, що виконуються та які є невід'ємною частиною договору, додаток №1,2 до цього договору.

Згідно з п.3.1. договору, підрядник зобов'язався виконати та здати замовнику роботи, передбачені п.1.1. цього договору, до 01 липня 2012р., за умови своєчасної поетапної видачі замовником проектної документації та належного фінансування. Відповідно до п.4.1. договору, фінансування робіт, доручених для виконання підряднику, здійснюється замовником в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

За п.10.1 договору, замовник здійснює поетапну (щомісячну) прийомку робіт. Підрядник наприкінці кожного місяця виконання робіт надається замовнику акт приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (КБ-3), підписані зі свого боку. Замовник протягом п'яти днів перевіряє реальність акту, довідки, при необхідності сумісно з підрядником корегує і підписує та повертає один екземпляр підряднику. Пунктом 10.2. договору передбачено, що у випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторони складають акт з переліком виявлених дефектів (недоробок).

Сторонами складено довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2010р., за грудень 2010р., за червень 2011р., за липень 2011р., за серпень 2011р., за вересень 2011р., за жовтень 2011р., за листопад 2011р., за грудень 2011р., за січень 2012р., за лютий 2012р., за березень 2012р., за квітень 2012р., за травень 2012р., за червень 2012р., за липень 2012р., за серпень 2012р., за вересень 2012р. та акти приймання виконаних робіт №1 за листопад 2010р., №2 за листопад 2010р., №1 за грудень 2010р., №1 за червень 2011р., №2 за червень 2011р., №1 за липень 2011р., б/н за серпень 2011р., за вересень 2011р., б/н за жовтень 2011р., б/н за листопад 2011р., б/н за грудень 2011р., б/н за січень 2012р., б/н за лютий 2012р., б/н за березень 2012р., б/н за квітень 2012р., б/н за травень 2012р., б/н за червень 2012р., б/н за липень 2012р., б/н за серпень 2012р., б/н за вересень 2012р. на загальну суму 5 962 453 грн. 79 коп., які сторонами підписані належним чином, в добровільному порядку, без зауважень, підписи уповноважених осіб підприємств скріплені їх печатками.

Відповідно до п.4.2. договору замовник фінансує роботи в наступному порядку:

4.2.1. При виконанні загально будівельних робіт - попередня оплата у розмірі 50% вартості, яка здійснюється протягом трьох банківських днів з дня підписання цього договору.

4.2.2. При виконанні загальновиробних робіт авансування здійснюється на придбання матеріалів у розмірі 100% їх вартості на підставі відповідних заявок підрядника протягом трьох банківських днів з моменту їх передачі замовнику (в т.ч. уповноваженому представнику). Оформлення заявок допускається у вигляді рахунків-фактур.

4.2.3. Розрахунки за виконані роботи здійснюються згідно актам приймання-передачі виконаних підрядних робіт та довідкам про вартість виконаних підрядних робіт протягом п'яти банківських днів кожний раз після їх підписання.

В матеріалах справи містяться банківські виписки та копії платіжних доручень, за якими сплачено за договором суму грошових коштів у розмірі 4850700 грн. 00 коп.

Проте, залишились несплаченими виконані роботи частково за актом б/н за квітень 2012р., б/н за травень 2012р., б/н за червень 2012р., б/н за липень 2012р., б/н за серпень 2012р., б/н за вересень 2012р. З 11.05.2012р. виникла заборгованість у розмірі 228634 грн. 62 коп. за актом б/н за квітень 2012р., з 08.06.2012р. за актом б/н за травень 2012р. - 422394 грн. 19 коп., з 07.07.2012р. за актом б/н за червень - 123691 грн. 45 коп., з 08.08.2012р. за актом б/н за липень 2012р. - 88674 грн. 92 коп., з 08.09.2012р. за актом б/н за серпень 2012р. - 139757 грн. 77 коп., з 06.10.2012р. за актом б/н за вересень 2012р. - 108600 грн. 84 коп.

Відповідно п.14.1. договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Тому позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк заборгованості за договором генерального підряду № 52/8-20 від 01.07.2010 р. у сумі 1111753 грн. 79 коп., інфляційних в сумі 4447 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 9756 грн. 41 коп., пені в сумі 48 780 грн. 98 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, виконав роботи, передбачені п.1.1 договору, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними та оформленими сторонами належним чином, без заперечень та зауважень в частині наявності будь-яких недоліків, однак відповідач, у передбачені умовами договору строки виконані роботи не оплатив у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу заборгованості за виконані роботи, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог про стягнення суми заборгованості за виконані та прийняті роботи в розмірі 1 111 753 грн. 79 коп.

Також позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 9 756 грн. 41 коп. за період з 08.10.2012 р. по 22.01.2013 р., інфляційні у сумі 4 447 грн. 02 коп. за період з грудня 2012 р. по січень 2013 р.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь 3% річних за період з 08.10.2012 р. по 22.01.2013 р. за прострочення відповідачем сплати вартості робіт у сумі 9756 грн. 12 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання, та інфляційні у розмірі 4 447 грн. 02 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з причини девальвації грошової одиниці України, за період такої прострочки з грудня 2012 року по січень 2013 року з відмовою в іншій частині 3% та інфляційних через невірний розрахунок позивача.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь пеню в сумі 48 780 грн. 98 коп.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 12.2 договору, за порушення строків здійснення фінансування згідно п. 4.2 договору, замовник відшкодовує підряднику збитки, а також сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню лише у розмірі 48 780 грн. 60 коп. за період з 08.10.2012 р. по 22.01.2013 р. з відмовою в іншій частині в зв'язку з невірним розрахунком позивача.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасбудінвест», м. Донецьк до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк та стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасбудінвест», м. Донецьк заборгованість в сумі 1111753 грн. 79 коп., 3% річних в сумі 9756 грн. 12 коп., інфляційні в сумі 4447 грн. 02 коп., пеню в сумі 48 780 грн. 60 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією розглянуті та відхилені доводи відповідача щодо наявності на даний час ще однієї справи в суді між тими ж сторонами №905/2410/13, за якою призначена комплексна судова експертиза з приводу належного виконання робіт та правильного розрахунку їх вартості, оскільки на момент прийняття рішення судом першої інстанції відсутнє будь-яке інше судове рішення, яке б в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановило будь-які інші факти, ніж ті, що встановлені даним рішенням суду. До того ж, у відповідача існує право після прийняття рішення по вказаній справі і встановлення будь-яких інших фактів, звернутися до суду по цій справі з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в порядку вимог ст.ст.112-114 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2013 року по справі № 905/1536/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2013 р. у справі № 905/1536/13-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2013 р. у справі № 905/1536/13-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

Гриньова О.В.