Постанова № 33103901, 21.08.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2013 р. Справа № 903/579/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гудак А.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Сініцина Л.М.

при секретарі Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився

від відповідача - ОСОБА_1 допущений до участі у справі як слухач, оскільки довіреність б/н від 20.06.13., яка була надана у судовому засіданні, не відповідає вимогам ч.5 ст.28 ГПК України щодо нотаріально посвідченої довіреності

від третьої особи: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на ухвалу господарського суду Волинської області від 10.07.13р.

у справі №903/579/13 (суддя Бондарєв Сергій Васильович)

за позовом Луцької міської ради

до відповідача Підприємця ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача

Головне управління Держземагенства у Волинській області, м.Луцьк

про внесення змін в договір оренди земельної ділянки

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.07 2013 року зупинено провадження у справі № 903/579/13 за позовом Луцької міської ради до відповідача підприємця ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Головного управління Держземагенства у Волинській області, м.Луцьк про внесення змін в договір оренди земельної ділянки до вирішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області адміністративної справи № 161/10756/13а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009 року № 42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю" та набрання рішення законної сили.

Позивач не погодившись з прийнятою ухвалою подав апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що підстав для зупинення провадження у даній справі не було, оскільки згідно ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Визначаючи наявність передбачених ч. 2 ст. 79 ГПК підстав (призначення господарським судом судової експертизи, надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування, заміни однієї з сторін її правонаступником), за якими провадження у справі обов'язково підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується лише у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Апелянт у скарзі відзначає, що навіть у разі позитивного вирішення судом спору у адміністративній справі оскаржуване рішення № 42/20 від 24.06.2009 р. буде скасовано з моменту набрання законної сили рішенням Луцького міськрайонного суду, вважає що результати вирішення Луцьким міськрайонним судом у адміністративній справі про скасування рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009 року не матимуть для суду преюдиціального значення при вирішенні спору у господарській справі про внесення змін в договір оренди земельної ділянки. У випадку, якщо рішенням у справі скасування рішення Луцької міської ради будуть встановлені істотні для господарської справи № 903/579/13 обставини, що не були відомі і не могли бути відомі сторонам під час розгляду даної справи, то сторони не позбавлені можливості звернутися до господарського суду Волинської області із відповідною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст.112-113 ГПК України.

Просить суд скасувати ухвалу про зупинення провадження у справі № 903/579/13, справу направити для подальшого розгляду до господарського суду Волинської області.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із зайнятістю представника.

Однак, колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що відсутність представника Луцької міської ради відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Також, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст.28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси позивача в суді.

Відповідач надав суду відзив, в якому проти апеляційної скарги заперечує, вважає її необґрунтованою та просить суд відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду про зупинення провадження у справі № 903/579/13 від 10.07.2013 року залишити без змін. Свої заперечення обґрунтовує тим, що на момент винесення оскарженої ухвали суду були наявні об'єктивні підстави для зупинення провадження у справі, а тому застосування відповідної процедури має сприяти повному та об'єктивному вирішенню спору по суті, та спрямоване на усунення в подальшому виникнення передумов для перегляду справи за нововиявленими обставинами. Вищий господарський суд України в своїй постанові від 24 лютого 2010 р. у справі № 14/34 (9/38/15) зазначив, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належними чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відомостей про причини неявки суду не подав.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 2 ст.102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та третьої особи.

Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої ухвали, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Волинської області від 10.07.2013 року у справі № 903/579/13 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач-Луцька міська рада звернулася до господарського суду Волинської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держземагенства у Волинській області, м.Луцьк про внесення змін в договір оренди земельної ділянки від 11.12.2002 року, укладеного між Луцькою міською радою та підприємцем ОСОБА_3, а саме в розділ " 2. Плата за землю", виклавши його у новій редакції: " 1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 376 870, 12 грн. (триста сімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят гривень дванадцять копійок).

2. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнта індексації, визначених законодавством, затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується управлінням Держкомзему у м. Луцьку Волинської області та уточнюється щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 421 753, 11 грн.

3. Орендна плата вноситься щомісячно Орендарем рівними частинами на р/р 33216815700002, МФО 803014, ЗКПО 38009628, банк ГУДКСУ у Волинській області, одержувач УК у м. Луцьку (м. Луцьк), КБК 13050500, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного календарного року.

4. Розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

5. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла впродовж строку, за який нарахована пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення платежу.

У разі розірвання Договору з ініціативи Орендаря, Орендодавець має право на отримання орендної плати за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди землі цієї є земельної ділянки на тих самих умовах.

У разі визнання договору у судовому порядку недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.12.2002р. між Луцькою міською радою та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки площею 5 257 кв.м. строком на 25 років для обслуговування денної стоянки автомобілів для обслуговування ринку на АДРЕСА_1 ( а.с.10).

Відповідно до п. 2.2. договору грошова оцінка земельної ділянки станом на 16.09.2002р. згідно довідки №367, виданої Луцьким міським управлінням земельних ресурсів становить 1 578 677,10грн.( а.с.10).

Пунктом 2.1 договору визначено, що плата за оренду земельної ділянки вноситься орендарем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі одного відсотка грошової оцінки земельної ділянки.

Позивач вказує, що рішенням Луцької міської ради №25/62 від 26.03.2008р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька" змінено грошову оцінку земель територіальної громади м. Луцька в залежності від її місцезнаходження і функціонального використання ( а.с.11-а.с.34).

Рішенням Луцької міської ради № 42/20 від 24.06.2009р. "Про впорядкування орендної плати за землю" було встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з додатком ( а.с.35).

Додатком до цього рішення встановлено, що відсоток від грошової оцінки земельної ділянки встановлюється в залежності від функціонального використання земельної ділянки.

Якщо земельна ділянка використовується під розміщення платних стоянок для автотранспорту, то річний розмір орендної плати за землю становить 4% від грошової оцінки земельної ділянки ( а.с.36).

Відповідач подав 09.07.2013 року клопотання про зупинення провадження у справі №903/579/13 до вирішення Луцьким міжрайонним судом справи № 161/10756/13-а за позовом ОСОБА_3 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю". Клопотання обґрунтовує тим, що позовні вимоги по даній справі ґрунтуються на рішенні Луцької міської ради від 24.06.2009 року № 42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю", яким збільшено відсоткову ставку річного розміру орендної плати за землю по функціональному використанню земельних ділянок ( розміщення платних стоянок автотранспорту) у розмірі з 1% до 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.116 - а.с.118).

Господарський суд Волинської області ухвалою від 10.07.2013 року зупинив провадження у справі № 903/579/13 до вирішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області адміністративної справи №161/10756/13а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю" та набрання рішення законної сили ( ас.116-а.с.169).

Колегія суддів апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи погоджується з висновком суду першої інстанції про зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до ч.1ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

В свою чергу, ч.2 ст.79 ГПК України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Таким чином, ГПК України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд (п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК).

Частина 1 статті 79 ГПК України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пунктом 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч. 2-4 ст. 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у ч. 1 ст. 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з ст. 3 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Так, Луцький міськрайонний суд Волинської області відкрив адміністративне провадження за моїм позовом до Луцької міської ради про скасування рішення міської ради № 42/20 від 24.06.2009 року "Про впорядкування орендної плати за землю", яким затверджені ставки орендної плати за земельні ділянки. На зазначене рішення позивач - Луцька міська рада покликається як на підставу своїх позовних вимог в даній господарській справі.

Таким чином, господарська справа пов'язана із справою № 161/10756/13-а. Факти, встановлені в процесі розгляду зазначеної адміністративної справи, матимуть преюдиціальне значення, оскільки стосуватимуться підставності позовних вимог Луцької міської ради та належності доказів і засобів доказування.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом, яка зумовлює зупинення провадження у справі слід що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Так, відповідні обставини можуть мати місце у випадку, коли господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Частиною 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, розгляд справи щодо скасування рішення органу місцевого самоврядування відноситься компетенції адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів) та, відповідно, не входить до юрисдикції господарських судів.

В даному випадку, судове рішення Луцького міськрайонного суду може вплинути на рішення у даній справі, оскільки ним можуть бути визначені окремі питання щодо розміру, тобто відсоткової ставки орендної плати за земельну ділянку, що є предметом спору у даній справі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не можливості розглянути спір у даній справі до вирішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області справи №161/10756/13а, порушеної провадженням 21.06.2013р., оскільки рішенням по вказаній вище справі будуть встановлені обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі.

Вказані справи є пов'язаними, так як встановлення факту правомірності рішення Луцької міської ради від 24.06.2009 року № 42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю" вплине на дослідження та оцінку доказів щодо внесення змін в договір оренди земельної ділянки, укладений між ФОП ОСОБА_3 та Луцькою міською радою.

З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскарженої ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Волинської області від 10 липня 2013 року у справі №903/579/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Луцької міської ради від 16.07.13р. - без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

4.Справу №903/579/13 повернути господарському суду Волинської області.

Головуюча суддя Гудак А.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Сініцина Л.М.