Ухвала суду № 33103802, 19.08.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

19.08.13 Справа № 915/159/13-г

Стягувач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" /49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800/

Боржник: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 40968,50 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від стягувача: не з'явився

від боржника: не з'явився

ЗМІСТ ПИТАННЯ: 06 серпня 2013 року до господарського суду Миколаївської області надійшла заява боржника про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 04.04.13р. у справі № 915/159/13-г.

Ухвалою від 09.08.13р. дана заява була прийнята судом до розгляду, розгляд заяви призначений на 19.08.13р. о 15 год. 00 хв.

Боржник свого представника в судове засідання 19.08.13р. не направив, вимоги ухвали суду від 09.08.13р. виконав.

19.08.13р. боржник подав до суду заяву про розгляд заяви за відсутності представника боржника, яка була задоволена господарським судом.

Стягувач свого представника в судове засідання 19.08.13р. не направив, витребуваних судом доказів не подав, ухвала суду від 09.08.13р. була направлена стягувачу 09.08.13р. на повідомлену ним суду адресу.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 7.3. постанови від 17.10.12р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснив, що дата судового засідання, в якому вирішуватиметься питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання, має встановлюватися з урахуванням того, що передбачений частиною першою статті 121 ГПК десятиденний строк визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання.

Верховний суд України у листі від 27.10.08р. № 3/2008 наголосив про наступне: «Статтею 373 ЦПК України, ст. 263 КАС України, ст. 121 ГПК України встановлено десятиденний строк розгляду заяви (подання) державного виконавця або сторони про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. За результатами розгляду таких заяв (подань) постановляється ухвала у формі окремого процесуального документа, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому процесуальним законодавством. Неухильне дотримання всіма судами згаданого десятиденного строку, а також процесуального порядку розгляду заяв (подань) державних виконавців є невід'ємною складовою законності, як однієї з основних засад судочинства, та передбаченого ч. 2 ст. 19 Конституції України обов'язку суду, як органу державної влади, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Є неприпустимою практика судів, які допускають порушення процесуальних строків та способів процесуального реагування, зокрема ухилення від постановлення відповідних ухвал та їх підміну непроцесуальними документами, у т.ч. листами.».

З огляду на наведене, заява боржника розглядається за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши заяву боржника та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.04.13р. у справі № 915/159/13-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.13р., з боржника на користь стягувача стягнуто грошові кошти у сумі: 7943 (сім тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 78 коп. - основний борг; 4758 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 32 коп. - пеня; 533 (п'ятсот тридцять три) грн. 36 коп. - судовий збір.

На виконання вказаного рішення господарського суду Миколаївської області та постанови Одеського апеляційного господарського суду, 15.07.13р. господарським судом Миколаївської області був виданий наказ.

Боржник у поданій заяві просить господарський суд відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 04.04.13р. у даній справі до 01.02.2014р.

Подану заяву боржник мотивує скрутним матеріальним становищем, неможливістю працевлаштування та неспроможністю погасити заборгованість перед стягувачем одноразовим платежем. Підтверджуючи скрутний фінансовий стан боржник подав суду індивідуальні відомості про застраховану особу з ПФУ, довідки з Приватбанку про стан рахунку.

Також, боржник пояснив, що його єдиною власністю є автобус ПАЗ 4234, державний номер НОМЕР_1, який перебуває у заставі Урсоцбанку. Боржник проживає однією родиною разом зі своєю донькою та її чоловіком, донька перебуває у декретній відпустці та на даний час чекає другу дитину, її чоловік працює водієм на вказаному автобусі та зароблених коштів ледве вистачає для придбання елементарних речей на утримання родини. При цьому, боржник подав суду протокол про наміри від 01.08.13р., згідно з яким боржник та КП "Первомайське ПАТІМ" виявили намір укласти в майбутньому договір оренди транспортного засобу (автобус ПАЗ 4234, державний номер НОМЕР_1) не пізніше 10.10.2013р. (п. 2.4. даного протоколу про наміри). Відповідно до п. 3. даного протоколу про наміри вартість послуг за договором оренди транспортного засобу складатиме 6000,00 грн. на місяць.

Посилаючись на вищезазначені обставини боржник зазначив, що лише відстрочення виконання судового рішення надасть можливість боржнику повністю виконати рішення суду та отримати засоби до існування та утримання родини.

На спростування зазначених боржником обставин стягувач суду доказів не подав. Також стягувач не подав суду доказів його майнового стану (існування загрози банкрутства, відсутності коштів тощо).

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З цього приводу, Пленум Вищого господарського суду України у п. 7.2. постанови від 17.10.12р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суду по даній справі, господарський суд, окрім наведеної процесуальної норми, враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Господарський суд вважає, що матеріальні інтереси стягувача полягають у повному виконанні боржником рішення господарського суду, між тим матеріальні інтереси боржника полягають у збереженні засобів до існування та відновленні нормальної господарської діяльності, що в кінцевому рахунку дозволить забезпечити матеріальні інтереси стягувача та виконати рішення суду.

Повно дослідивши вказані обставини, господарський суд вважає, що матеріалами справи підтверджується наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання божником рішення господарського суду Миколаївської області від 04.04.13р. у даній справі, а тому суд вважає можливим частково задовольнити заяву боржника та відстрочити виконання вказаного рішення господарського суду до 10.10.2013р., тобто до часу, передбаченого п. 2.4. протоколу про наміри від 01.08.13р.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 06.08.13р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 04.04.13р. у справі № 915/159/13-г задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 04.04.13р. у справі № 915/159/13-г до 10 жовтня 2013 року.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя Д.О.Бездоля