Рішення № 33103707, 15.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/15/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2013 Справа № 908/2174/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСЕНС» (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, б. 92, кв. 96)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення 86 794 грн. 00 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Мідяний Є.О. - довіреність б/н від 05.08.013 р.;

від відповідача - Сиваш А.М. - довіреність № 18-129 від 17.06.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСЕНС» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» 86 794 грн. 00 коп. основного боргу.

Позовні вимоги заявлені на підставі ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 526, 692 Цивільного кодексу України та обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем зобов'язання за договором № 76 від 20.01.2012 р. щодо оплати отриманого від позивача товару.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2013 р. позовну заяву було прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 06.08.2013 р.

В судовому засіданні 06.08.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів, позивач посилався на те, що відповідно до умов договору № 76 від 20.01.2012 р. та додаткових угод до договору позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 86 794 грн. 00 коп., згідно видаткових накладних: від 05.09.2012 р. № 601 на суму 6 640 грн. 00 коп. та від 27.11.2012 р. № 848 на суму 80 154 грн. 00 коп. Відповідачем отриманий від позивача товар оплачений не був, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.08.2013 р. заперечив проти задоволення позову, з підстав, викладених у відзиві на позов, наданому в судовому засіданні. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилався на те, що відповідно до п. 5.1 договору, покупець проводить оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 5 банківських днів за умови виконання продавцем п. 4.1 договору, яким передбачено, що одночасно з поставкою товару продавець зобов'язаний надати покупцеві оригінали відповідних документів, у т.ч. рахунків. Зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт надання позивачем відповідачу рахунків, виставлених за поставлений товар. Вважає, що належним доказом отримання рахунків вважаються, зокрема, поштові описи вкладення разом з рекомендованим повідомленням про вручення.

В судовому засіданні 06.08.2013 р. для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом, була оголошена перерва до 15.08.2013 р.

В судовому засіданні 15.08.2013 р. представник позивача вказав про недосягнення на даний момент згоди з відповідачем та просив залучити до матеріалів справи докази повторного направлення відповідачу документів за спірною поставкою. Документи було залучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача підтримав позов та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 86 794 грн. 00 коп. основного боргу та судовий збір.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСЕНС» (продавцем) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (покупцем) було укладено договір поставки № 76 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар), в асортименті та за цінами, вказаними в специфікаціях або додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.2 договору, ціна на узгоджений обсяг та період поставки товару вказується в специфікаціях або додаткових угодах до цього договору.

Загальна сума договору на момент його укладення становить 12 435 грн. 48 коп., з урахуванням ПДВ. Сума договору може бути змінена в бік її збільшення на суму поставки товару, згідно специфікаціям або додатковими угодами до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 4.1.1 договору, продавець зобов'язаний одночасно з поставкою товару надати покупцеві наступні оригінали документів, оформлених державною мовою: рахунок, накладну на відпуск товару, оформлені відповідно до вимог п. 2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р. № 88; податкову накладну, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 187, 201 Податкового кодексу України, «Порядку заповнення податкових накладних» № 1379 від 01.11.2011 р.; сертифікат якості виробника товару; копію сертифіката походження товару СТ1 (у разі необхідності); копію ВТД; у разі якщо товар підлягає сертифікації - гігієнічний, екологічний сертифікат (оригінал або належним чином завірені копії); товарно-транспортну накладну (ТТН) форми № 1-ТН, затвердженої Наказом Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.1995 № 488/346.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору, покупець проводить оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 5 банківських днів, за умови виконання продавцем п. 4.1 цього договору. При простроченні надання оригіналів документів зазначених у п. 4.1 цього договору, термін оплати збільшується на термін прострочення надання документів. Якщо первинні документи згідно п. 4.1 пересилаються поштою, моментом отримання їх покупцем є календарний штамп пошти про вручення.

Згідно з п. 11.1 договору, договір діє до 31.12.2013 р.

Договір підписаний та скріплений печатками з боку обох сторін.

23.07.2012 р. між сторонами за договором було підписано додаткову угоду № 2/1 до договору № 76 від 20.01.2012 р., згідно з якою, продавець зобов'язується передати покупцеві товар у троки та за номенклатурою згідно з вказаним в угоді переліком. Загальна сума договору № 76 від 20.01.2012 р. змінюється на суму переліку і становить 86 794 грн. 00 коп.

Додатковою угодою № 3 від 10.09.2012 р. до договору № 76 від 20.01.2012 р. сторони узгодили термін поставки по першій позиції «ЗАЖИМНОЕ УСТРОЙСТВО-МОДУЛЬ (ЭЛЕКТРОДОВ ПЕЧЕЙ 21-28) ЧЕРТЕЖ М.ДЕМАГ № 47105430» - до 30.11.2012 р.

На виконання умов договору та додаткових угод до договору, згідно видаткових накладних: від 05.09.2012 р. № 601 на суму 6 640 грн. 00 коп. та від 27.11.2012 р. № 848 на суму 80 154 грн. 00 коп., в яких було визначено найменування товару, кількість та ціна, і які підписані з боку обох сторін, та довіреностей на отримання товару № 958 від 04.09.2012 р. та № 1252 від 22.11.2012 р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 86 794 грн. 00 коп., а відповідач отримав поставлений позивачем товар.

Листом вих. № 1907 від 27.11.2012 р. позивач передав відповідачу супровідні документи до поставленого товару на суму 80 154 грн.

Відповідачем отриманий від позивача товар оплачений не був.

Враховуючи не сплату відповідачем позивачу заборгованості за отриманий товар, останній звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 86 794 грн. 00 коп. основного боргу. було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом та підтверджується сторонами у справі спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору № 76 від 20.01.2012 р. та додаткових угод до договору, укладеного сторонами у справі.

На виконання умов договору та додаткових угод до договору, згідно видаткових накладних: від 05.09.2012 р. № 601 на суму 6 640 грн. 00 коп. та від 27.11.2012 р. № 848 на суму 80 154 грн. 00 коп., та довіреностей на отримання товару № 958 від 04.09.2012 р. та № 1252 від 22.11.2012 р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 86 794 грн. 00 коп., а відповідач отримав цей товар.

Листом вих. № 1907 від 27.11.2012 р. позивач передав відповідачу супровідні документи до поставленого товару на суму 80 154 грн. Згідно цього листа, з боку відповідача документи у повному обсязі були отримані 28.11.2012 р. Коломоец Я.В., на яку було видано довіреність № 1252 від 22.11.2012 р. та підпис якої міститься на видатковій накладній № 848 від 27.11.2012 р. в графі «отримала».

В накладних міститься посилання на договір № 76 від 20.01.2012 р. та на рахунки на оплату покупцеві № 637 від 05.09.2012 р. та № 904 від 27.11.2012 р. У накладних в графі «тримав(ла)» міститься підпис з боку відповідача уповноважених за довіреностями осіб, будь-яких зауважень з боку відповідача щодо отриманого товару в накладних не міститься.

Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 86 794 грн. 00 коп., яка виникла на підставі договору та додаткових угод, а також вищевказаних видаткових накладних та рахунків, підтверджується також податковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

До того ж, в процесі розгляду справи, відповідач повторно направив відповідачу оригінали рахунків та копії видаткових, податкових та товарно-транспортної накладних, довіреностей на отримання товару. Відповідач же в свою чергу наполягав, саме на відсутності доказів, які б підтверджували факт надання позивачем відповідачу рахунків, виставлених за поставлений товар.

Доводи відповідача щодо не отримання від позивача повного пакету документів, зокрема, рахунків, виставлених за поставлений товар, що є підставою вважати, що строк оплати не настав, спростовуються вищевикладеним та наступним:

Так, приписами ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Оскільки будь-які претензії щодо не передання супроводжуючих документів на отриманий товар відповідач позивачу не заявляв, спірний товар не повернув - суд розцінює заперечення відповідача як спробу ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті товару.

Слід, також, зазначити, що згідно із розділом 7 договору, приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється у відповідності з Інструкцією про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 р. № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 р. № П-7.

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 року № П-6 приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та товаросупровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам, тощо) відправника (виробника). Відсутність сказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, і в акті вказується, які документи відсутні.

Згідно із п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 року № П-7, приймання продукції по якості і комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особовими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по товаросупровідним документам, які засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікації, тощо). Відсутність вказаних супровідних документів, або деяких із них не зупиняє приймання продукції, що надійшла, і в акті вказується, які саме документи відсутні.

Доказів складення актів про відсутність документів при прийнятті продукції, чи звернення до позивача із вимогою про надання відсутніх документів відповідачем також надано не було.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач довів факт поставки відповідачу товару та не отримання за нього оплати.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, визначення якому дано у Рішенні Конституційного Суду України №15-РП/2004 від 02.11.2004 року, а позивач до цього часу не отримав від відповідача кошти за поставлений товар, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 86 794 грн. 00 коп.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом відноситься на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд.11, код ЄДРПОУ 00186542, п/р 26005130029045 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСЕНС» (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 92, кв. 96 код ЄДРПОУ 33527903, п/р 26008060079935 у Запорізькому РУ ПРИВАТБАНК, МФО 313399) 86 794 грн. (вісімдесят шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 1 735 (одна тисяча сімсот тридцять п'ять) грн. 88 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «20» серпня 2013 року.