Рішення № 33102140, 20.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/72/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 Справа № 908/2304/13

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м.Енергодар Запорізької області,

до відповідача: Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 1", м.Енергодар Запорізької області,

про стягнення 13313,83 грн. заборгованості по договору 75/300-11 від 26.12.2011 р. та 2662,75 грн. неустойки,

за участю представників сторін:

від позивача: Скок А.О. (довіреність ВТС № 879250 від 28.03.2013 р.);

від відповідача: Федоренко Д.В. (довіреність б/н від 18.01.2013 р.);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" з позовом про стягнення з Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 1" 13313,83 грн. заборгованості по договору № 75/300-11 від 26.12.2011 р. та 2662,75 грн. неустойки, яка складається із пені в сумі 1730,79 грн. та штрафу в сумі 931,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов договору №75/300-11 від 26.12.2011 р. про надання послуг із заправки балонів киснем відповідач не оплатив надані послуги за грудень 2012 року в сумі 13313,83 грн. по акту здачі-приймання наданих послуг від 31.12.2012 р.

Ухвалою господарського суду від 08.07.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/72/13 та призначено розгляд справи на 20.08.2013 р.

19.08.2013 р. позивач на виконання вимог суду надав уточнений розрахунок суми пені, в якому зазначив, що пеня розрахована за період з 01.02.2013 р. по 10.06.2013 р.

Уточнення прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні 20.08.2013 р. були присутні представники обох сторін. За їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позов, відповідно до якого відповідач визнав основний борг у повному обсязі, проти розрахунку неустойки не заперечує, однак просить застосувати положення ст. 233 Господарського кодексу України і зменшити штрафні санкції, оскільки відповідач є державним підприємством.

В судовому засіданні 20.08.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

26.12.2011 р. Відокремленим підрозділом "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (виконавець, позивач) та Державним закладом "Спеціалізована медико-санітарна частина №1" (замовник, відповідач) укладено договір №75/300-11 від 26.12.2011 р. про надання послуг із заправки балонів киснем, за яким в порядку та на умовах, визначених даним договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання із надання послуг по заправці балонів киснем технічним 1 сорту по ГОСТ 5583-63 концентрації не менше 99,7% О2 у кількості 1589 шт. ємкістю 40 л, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх. Тара (кисневі балони) є тарою виконавця та підлягає поверненню виробнику.

Відповідно до п. 3.1 договору щомісячно до 05 числа місяця, наступного за звітним, виконавець надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг, у якому наводиться опис наданих виконавцем послуг за звітний місяць з розшифровкою їх вартості згідно договору. Форма зазначеного акту встановлюється виконавцем, який зобов'язаний довести її до відома замовника при укладенні договору.

За умовами пунктів 3.2-3.4 договору замовник зобов'язаний підписати та направити виконавцю акт приймання-передачі наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту отримання або в той же строк направити виконавцю мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають фактично наданим виконавцем згідно умов даного договору та вимогам, встановленим діючим законодавством України. У випадку мотивованої відмови замовника, сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків виконання. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг замовником є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

У пунктах 4.1, 4.3 договору погоджено, що вартість послуг по заправці балонів киснем, що надаються за даним договором, складає 99954,46 грн., в тому числі ПДВ - 16659,08 грн. (додаток № 1). У випадку зміни вартості послуг по заправці балонів киснем, без зміни інших умов договору, оплата замовником за надані йому послуги здійснюється за новою ціною, про що виконавець попередньо письмово повідомляє замовника (без укладання додаткової угоди).

Згідно з п. 4.2 договору оплата вартості послуг виконавця здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця до останнього числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 8.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.01.2013 р.

На виконання умов договору у грудні 2012 року позивач надав відповідачу послуги по заправці балонів киснем на суму 13313,83 грн., що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг № 13 від 31.12.2012 р., який підписано відповідачем 04.01.2013 р.

В порушення умов п. 4.2 договору відповідач не здійснив оплату вартості послуг виконавця до останнього числа місяця, наступного за звітним, тобто до 31.01.2013 р.

В акті звірки взаємних розрахунків № 199 станом на 30.06.2013 р. відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 13313,83 грн.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час судового засідання відповідач не надав доказів сплати заборгованості в сумі 13313,83 грн., позов визнав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 13313,83 грн. основного боргу за послуги заправки балонів киснем є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати за надані послуги за договором замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, а за прострочення платежу більше 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

На підставі п. 5.1 договору позивач нарахував штраф у розмірі 7% від суми боргу, що склало 931,96 грн.

Сума штрафу розрахована позивачем вірно та підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач нарахував пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за період з 01.02.2013 р. по 10.06.2013 р. (130 днів), що склало 1730,79 грн.

Розрахунок пені є невірним, оскільки позивачем не враховано положення ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до яких розмір пені, що встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, вказаним Законом передбачено обмеження розміру пені при її стягненні подвійною обліковою ставкою НБУ.

За розрахунком суду пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за період з 01.02.2013 р. по 10.06.2013 р. (130 днів) складає 710,92 грн. і в цьому розмірі підлягає стягненню з відповідача. У стягненні пені в сумі 1019,87 грн. суд відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Стосовно клопотання відповідача про застосування ст. 233 Господарського кодексу України суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В обґрунтування вимоги про зменшення штрафних санкцій відповідач посилається лише на те, що він є державним підприємством. При цьому відповідач не надав жодних доказів на підтвердження свого правового статусу. Також суд зазначає, що належність підприємства до державного сектору економіки не є відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України підставою для зменшення штрафних санкцій. Будь-яких інших обставин, які могли б бути враховані судом при вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, відповідач не наводить. Заявлені до стягнення штрафні санкції не є надмірно великими порівняно із сумою основної заборгованості, представник позивача проти зменшення суми штрафних санкцій заперечує. Тому підстав для зменшення штрафних санкцій суд не вбачає.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 1" (пр.Будівельників, 33, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, п/р 35219001003445 в ВДК м.Енергодара Запорізької області, МФО 813015, код ЗКПО 34247637) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (м. Енергодар, Запорізька область, 71504, п/р 260002673 в Запорізькій обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Енергодар, МФО 313827, код ЗКПО 19355964) 13313,83 грн. (тринадцять тисяч триста тринадцять грн. 83 коп.) основного боргу, 931,96 грн. (дев'ятсот тридцять одна грн. 96 коп.) штрафу, 710,92 грн. (сімсот десять грн. 92 коп.) пені та 1610,67 грн. (одна тисяча шістсот десять грн. 67 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.08.2013 р.