Рішення № 33102591, 22.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2218/13-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є.Провадження № 22-ц/780/3422/13 Доповідач у 2 інстанції КашперськаКатегорія 4 22.08.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

20 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Шаповалової А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності. Посилалася на те, що 21 липня 2011 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги, за яким вона набула права вимоги до ТОВ «Аверс-Сіті» майнових прав на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу майнових прав № С 129 від 17 вересня 2010 року та додаткової угоди до нього від 03 березня 2011 року. Вказує, що ОСОБА_2 повністю оплачено вартість майнових прав, будинок введено в експлуатацію, разом із тим акт приймання-передачі майнових прав на квартиру між сторонами досі не укладено. Просила визнати за нею право власності на об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача передати йому технічну документацію (технічний паспорт) на вказану квартиру.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1, зобов'язано відповідача передати позивачу технічну документацію (технічний паспорт) на квартиру за вказаною адресою, покладено на відповідача судові витрати.

Відповідач ТОВ «Аверс-Сіті» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 квітня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову про визнання права власності на квартиру, суд першої інстанції виходив із того, що позивач в повному обсязі проінвестувала будівництво квартири, яка як об'єкт та результат інвестицій є власністю позивача, а оскільки відповідач не визнає права позивача на спірну квартиру, за позивачем необхідно визнати право власності на спірне майно та зобов'язати відповідача передати позивачу технічну документацію на квартиру.

Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони зроблені за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та в результаті порушення та неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 17 вересня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав С129, за яким ТОВ «Аверс-Сіті» продає, а ОСОБА_3 купує майнові права на об'єкт нерухомості, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на умовах, передбачених цим договором та у відповідності до норм ЦК України, вартість майнових прав, визначена за договором - 89121,68 грн. Договір встановлює наступний порядок передачі майнових прав від продавця покупцю. Майнові права на об'єкт нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 3 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100 % вартості майнових прав, введення Об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків.

02 березня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в присутності ТОВ «Аверс-Сіті» укладено договір відступлення права вимоги № 1, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор (ОСОБА_3) передає новому кредитору (ОСОБА_2) право вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав № С129 від 17 вересня 2010 року, укладеним між первісним кредитором та боржником (ТОВ «Аверс-Сіті»). При цьому новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав в сумі 89121,68 грн. Додатком № 1 до даного договору ТОВ «Аверс-Сіті» підтвердило, що не висуває проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні за цим договором - ОСОБА_2 будь-які заперечення, а також підтвердило відсутність заперечень та претензій проти первісного кредитора ОСОБА_3 на момент оформлення цього договору. ТОВ «Аверс-Сіті» визнає легітимність та чинність вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав № С129 від 17 вересня 2010 року, що укладений між ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_3, по виконанню обов'язків перед ОСОБА_2, який набув статусу нового кредитора за договором купівлі-продажу майнових прав № С129 від 17 вересня 2010 року передати у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

03 березня 2011 року між ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду по договору купівлі-продажу майнових прав № С129 від 17 вересня 2010 року, згідно ст. 2.2, 3 якої продавець повідомляє, що запланований термін введення в експлуатацію об'єкту нерухомості - 30 грудня 2011 року. Майнові права на об'єкт нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 120 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100 % вартості майнових прав, введення Об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків.

21 липня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги, за яким цедент (ОСОБА_2) здійснює відступлення права вимоги цесіонарію (ОСОБА_1), а цесіонарій приймає право вимоги до ТОВ «Аверс-Сіті», яке є одночасно продавцем за договором купівлі-продажу майнових прав С129 від 17 вересня 2010 року та додаткової угоди до нього від 03 березня 2011 року, укладеної між ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_2 щодо передачі у власність згідно з умовами договору майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 Київської області. Відповідно до п. 1.5. договору від 21 липня 2011 року за цим договором до цесіонарія переходять права цедента у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

Встановлено також, що 16 вересня 2011 року будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію.

Наведені обставини стверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом із тим під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем не було доведено, в чому полягає порушення відповідачем її прав, суд першої інстанції наданим позивачем доказам належної оцінки не дав та прийшов до помилкового висновку про порушення права позивача відповідачем.

Дійсно, ст. 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно зі ст. 177 ЦК України до об'єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Статтями 316-323, 325, 328, 331, 334, 379-382 ЦК України передбачено загальні засади права власності, зокрема, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; усі суб'єкти права власності є рівними перед законом; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва; житлом фізичної особи є квартира.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтями 526, 527, 530-532 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 610, 611, 612, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Вважаючи доведеними вимоги позивача про визнання права власності та прийшовши до висновки про невиконання відповідачем зобов'язань за укладеними договорами та порушенням в зв'язку із цим прав позивача, суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що відповідно до умов додаткової угоди від 03 березня 2011 року (п. п. 3.3. - 3.7.) продавець зобов'язаний безумовно на першу вимогу покупця надати покупцю на протязі 3 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги покупця вичерпний пакет документів, що необхідні покупцю для оформлення прав власності на об'єкт нерухомості. Після оформлення права власності на об'єкт нерухомості з додержанням вимог діючого законодавства покупець має право володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктом нерухомості без обмежень. Сторони також домовились, що одночасно з підписанням акту продавець надає покупцю документи, необхідні для оформлення покупцем права власності на об'єкт нерухомості, зокрема акт вводу в експлуатацію, технічний паспорт на об'єкт нерухомості.

Разом із тим із матеріалів справи не вбачається, що позивач зверталась до відповідача із вимогою про надання їй документів, необхідних для оформлення права власності на спірну квартиру та що відповідач в порушення умов договору не надав відповідних документів.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивачем також не було надано доказів звернення до відповідача та відмови відповідача у видачі їй документів, необхідних для оформлення права власності на квартиру.

Також суд першої інстанції не звернув уваги на умови п. 21 договору купівлі-продажу майнових прав, за яким після сплати покупцем вартості майнових прав продавець видає йому довідку про повну оплату вартості майнових прав згідно цього договору. Однак така довідка позивачем надана не була та в матеріалах справи відсутня.

З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про порушення відповідачем прав позивача та помилково задовольнив вимоги позивача про визнання права власності на спірну квартиру та зобов'язав відповідача передати позивачеві технічну документацію.

За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦК України є підставами для його скасування із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.