Рішення № 33102149, 16.08.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2013 Справа № 901/2486/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгей-Агро», м. Херсон

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське», с. Чернишове, Роздольненський район, Автономна Республіка Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області, м. Миколаїв

про стягнення 413 473,64 грн

Суддя Янюк О.С.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Гаркуша Н.М. (довіреність від 12.02.2013 вих. № 126);

від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: 29.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Алгей-Агро» (далі - позивач, ТОВ «Алгей-Агро») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) із позовною заявою про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» (далі - відповідач, ПСП «Чернишевське») грошових коштів у розмірі 413 473,64 грн. Позовні вимоги обґрунтовує самовільним зайняттям відповідачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 501,1 га, які розташовані у межах Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області на полях за №№ 125-5825 (47,0 га), 125-5824 (70,8 га), 125-5833 (74,7 га), 125-5834 (67,0 га), 125-5829 (156,0 га), 125-5830-А (35,0 га), 125-5823 (50,6 га), законним користувачем яких є позивач, у результаті чого ТОВ «Алгей-Агро» були заподіяні збитки у заявленому до стягненні розмірі.

Ухвалою суду від 31.07.2013 порушено провадження у справі та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державну інспекцію сільського господарства в Миколаївській області (далі - третя особа, Держсільгоспінспекція).

Крім того, ухвалами суду від 31.07.2013 та від 16.08.2013 позивачу було відмовлено у задоволенні заяв про вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва. Черговий розгляд справи призначений на 16.08.2013.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, проте 14.08.2013 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за наявними у справі матеріалами без участі свого представника (а.с. 187), яке суд визнав за можливе задовольнити. Крім того, у вищевказаному клопотанні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Третя особа явку свого повноваженого представника у судове засідання також не забезпечила, про час та місце слухання справи проінформована належним чином та своєчасно (а.с. 168, 189), про причини неявки не повідомила. Проте, явка представника третьої особи обов'язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Водночас, 14.08.2013 на адресу суду від Держсільгоспінспекції надійшли письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких третя особа зазначила, що нею в ході проведення перевірки встановлено самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок (паїв) загальною площею 501,1 га в межах Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області, право на які належить ТОВ «Алгей-Агро» на підставі відповідних договорів. Зазначені обставини, на думку, Держсільгоспінспекції підтверджуються актом обстеження земельної ділянки від 06.06.2013 № 24, актом перевірки від 06.06.2013, приписом від 06.06.2013 № 000450 та розрахунком шкоди від 06.06.2013 № 24 (а.с. 190).

З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

У свою чергу, представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі, про що зазначив у наданих суду поясненнях (а.с. 207). Додатково повідомив, що врегулювання спору мирним шляхом між сторонами здійснено не було, оскільки ПСП «Чернишевське» знаходиться у скрутному матеріальному становищі та не має у своєму розпорядженні заявленої до стягнення суми грошових коштів.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

06.06.2013 державним інспектором сільського господарства на території Миколаївської області Керносом С.А. проведено обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 501,1 га, які знаходяться у межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області, про що складений відповідний акт обстеження земельної ділянки № 24 (далі - Акт обстеження; а.с. 132, 173, 191). Так, за результатами обстеження Держсільгоспінспекцією встановлено самовільне зайняття ПСП «Чернишевське» вищевказаних земельних ділянок (земельні ділянки засіяні відповідачем).

Водночас, державним інспектором сільського господарства на території Миколаївської області Керносом С.А. була проведена позапланова перевірка дотримання ПСП «Чернишевське» вимог земельного законодавства, про що складений акт перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства від 06.06.2013 (далі - Акт перевірки; а.с. 133-138, 174-179, 192-196).

Із змісту зазначеного Акту перевірки вбачається, що у відповідача відсутні документи, які посвідчують право власності або право користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 501,1 га, які знаходяться у межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Крім того, в Акті перевірки вказано, що спірні земельні ділянки засіяні зерновими, що, у свою чергу, призвело до заподіяння шкоди через їх самовільне зайняття відповідачем.

Ураховуючи зазначене, 06.06.2013 державним інспектором сільського господарства на території Миколаївської області Керносом С.А. керівникові відповідача вручений припис про усунення порушення земельного законодавства № 000450 (далі - Припис; а.с. 139, 180), відповідно до якого ПСП «Чернишевське» було зобов'язане у 30-тиденний строк (до 06.07.2013) усунути порушення земельного законодавства та повідомити про стан виконання Припису Держсільгоспінспекцію.

Крім того, третьою особою був здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (у межах населеного пункту для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадською забудови) від 06.06.2013 № 24 на суму 413 473,64 грн (далі - Розрахунок; а.с. 140, 181, 198).

Вважаючи себе законним користувачем спірних земельних ділянок на підставі договорів оренди землі (а.с. 9-130), ТОВ «Алгей-Агро» звернулось до ПСП «Чернишевське» з листом-вимогою від 06.06.2013 вих. № 46, в якій просило сплатити суму заподіяної йому шкоди в сумі 413 743,64 грн (а.с. 183).

У свою чергу, 10.06.2013 відповідач листом вих. № 821\13 фактично визнав самовільне зайняття земельних ділянок, повідомивши позивача про неможливість сплати заподіяної ним шкоди, у зв'язку із знаходженням ПСП «Чернишевське» в скрутному матеріальному становищі та відсутністю у його розпорядженні зазначеної грошової суми (а.с. 184).

Оскільки вищевказана заборгованість у добровільному порядку сплачена відповідачем не була, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У той час, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (далі - Постанова).

Так, відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У ч. 1 ст. 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди (ч. 4 ст. 124 ЗК України).

Згідно із ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Судом встановлено, що власниками земельних ділянок загальною площею 501,1 га, які розташовані у межах Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області на полях за №№ 125-5825 (47,0 га), 125-5824 (70,8 га), 125-5833 (74,7 га), 125-5834 (67,0 га), 125-5829 (156,0 га), 125-5830-А (35,0 га), 125-5823 (50,6 га), зайнятих відповідачем, є фізичні особи, а користувачем - ТОВ «Алгей-Агро», якому зазначені ділянки були передані в оренду на підставі відповідних договорів, зареєстрованих у встановленому законом порядку (а.с. 9-130). Крім того, факт укладання зазначених договорів підтверджується також інформацією Відділу Держкомзему у Березанському районі Миколаївської області від 07.11.2012 № 01-7-1357 (а.с. 141-145).

У той час, як вже було встановлено судом та підтверджується матеріалами перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, відповідач без документів, що підтверджують право власності чи право користування, самовільно зайняв (засіяв зерновими культурами) земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 501,1 га, які знаходяться у межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області, законним користувачем яких є позивач. Вищевказаний факт у ході розгляду справи учасниками судового процесу не спростований, доказів оскарження або скасування припису Держсільгоспінспекції відповідачем суду надано не було. Більш того, представником ПСП «Чернишевське» в судовому засіданні були визнані факти, встановлені матеріалами перевірки (а.с. 207).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків (п. ґ) ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Крім того, п. б) ч. 1 ст. 211 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Так, у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до ст.ст. 211-212 ЗК України, ст.ст. 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особами, що її заподіяли (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»).

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні ст. 1193 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.8 Постанови.

Судом встановлено, що відповідач вчинив цивільне правопорушення, протиправно, без достатніх на то підстав, засіяв земельні ділянки, які знаходяться у законному користуванні позивача. Зазначене ПСП «Чернишевське» визнається в судовому засіданні.

У той час, неможливість використання спірних земельних ділянок позивачем призвело до спричинення йому збитків, розмір яких визначений відповідно до Розрахунку, зробленого Держсільгоспінспекцію на підставі п. 4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.

Підсумовуючи вищевикладене, аналізуючи надані суду документи у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Алгей-Агро», у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 8 269,47 грн відповідно до ст. 49 ГПК України при задоволенні позову покладаються на відповідача. У той час, сплачений ТОВ «Алгей-Агро» судовий збір у розмірі 1 720,50 грн (за розгляд заяви про забезпечення позову) покладається судом на позивача, оскільки ухвалою суду від 16.08.2013 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову судом було відмовлено.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115-116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгей-Агро» збитки, заподіяні самовільним зайняттям земельних ділянок, у сумі 413 473,64 грн (чотириста тринадцять тисяч чотириста сімдесят три грн 64 коп).

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгей-Агро» витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 8 269,47 грн (вісім тисяч двісті шістдесят дев'ять тисяч 47 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 21.08.2013.

Суддя О.С. Янюк