Ухвала суду № 33101963, 15.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1028/146/12 Головуючий у І інстанції ЛитвинПровадження № 11/780/753/13 Доповідач у 2 інстанції АвраменкоКатегорія 4 15.08.2013

УХВАЛА

Іменем України

15 серпня 2013 року колегія судів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого -Авраменка М.Г.

суддів - Орла А.І., Зіміної В.Б.

з участю прокурора - Скрипки І.М.

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілих - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника засудженого ОСОБА_4 та потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на вирок Яготинського районного суду Київської області від 31 травня 2013 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Яготин Київської області, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 9 /дев'ять/ років позбавлення волі.

З ОСОБА_6 на користь Яготинської ЦРЛ стягнуто витрати понесені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 1 399 грн. 20 коп.

З ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 стягнуто 20 938, 25 грн. матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 20 000 моральної шкоди та на користь ОСОБА_5 20 000 грн. моральної шкоди, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області з ОСОБА_6 стягнуто 2 122 грн. 53 коп. за проведення судової імунологічної експертизи

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Судом встановлено, що 24 квітня 2012 року близько 17 год. ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні автобусної зупинки «Волошка», що розташована по вул. Мічуріна в м. Яготин Київської області в ході спілкування з ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив сварку, в ході якої з метою заподіяння тілесних ушкоджень, розпочав бійку з ОСОБА_5 при цьому наніс рукою удар в область голови ОСОБА_5. під час отримання ударів останній упав на лавочку. Реалізовуючи свій злочинний задум, ОСОБА_6 продовжував наносити удари руками та ногами по тілу ОСОБА_5, при цьому заподіяв по одному удару в область обох очей, один удар в праву вилицю, один удар у праву скроню біля ока, один удар в область лівого вуха, п'ять ударів в передню поверхню грудної клітки, чотири удари в передню поверхню правого плеча, три удари в передню поверхню лівого плеча та один чи два удари в область лівої тім'яної скроневої області голови. В результаті отриманих ударів ОСОБА_5 отримав крововиливи навколо обох очей, крововилив на правій вилиці, крововилив біля правого ока, крововилив біля лівої вушної раковини. Крововилив в м'які тканини лівої тім'яно-скроневої області голови.

В результаті завданих ударів ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень які небезпечні для життя, від отримання яких ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 5 год.30 хв. в травматичному відділенні Яготинської ЦРЛ.

На вирок суду подали апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції потерпілі і захисник засудженого.

Не погоджуючись з вироком районного суду прокурор подав апеляцію та просив вирок суду змінити в частині заявлених цивільних позовів та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по 200 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в решті вирок залишити без змін. Прокурор зазначає, що суд в частині відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином, необґрунтовано зменшив розмір заподіяної шкоди, що підлягає відшкодування, тобто неправильно застосував кримінальний закон.

Потерпілі дружина та сини просять вирок суду змінити в частині цивільного позову та стягнути з ОСОБА_6 200 000 грн. моральної шкоди у зв'язку з тим, що при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд недостатньо врахував характер і тривалість страждань потерпілого, внаслідок чого відбулися порушення нормального перебігу життя.

Захисник засудженого просить вирок скасувати, а справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_6 складу кримінального злочину.

В апеляції зазначає, що судом при постановленні вироку не було дотримано положень і вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 323 КПК України. Суд обрав вибірковий підхід для оцінки доказів і взяв за основу пояснення засудженого за відсутності інших доказів.

Не було надано належної оцінки показам свідка ОСОБА_7, його особі, стану здоров'я та особистій зацікавленості, який страждає на розлади психіки і перебуває на обліку нарколога.

На думку апелянта саме ОСОБА_7 може мати відношення до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому.

Конфлікт між засудженим і потерпілим спровокував сам ОСОБА_5, про що показав свідок ОСОБА_8

Існуючи суперечності в показах свідків в судовому засіданні належно не перевірялися.

Судом не було дано оцінки всім висновкам судових експертиз та поясненням в судовому засіданні експертів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Докази на які послався суд, покази свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13, добуті з порушенням норм КПК.

При винесенні вироку судом не були в повній мірі дотримані вимоги кримінально-процесуального закону щодо аналізу та оцінки доказів, що свідчить на думку захисника про незаконність вироку.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора на підтримку доводів своєї апеляції та апеляцій потерпілих, заперечення щодо вимог апеляцій захисника, пояснення потерпілих та їхнього представника, які просили змінити вирок і стягнути на їхню користь по 200 000 грн., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника задоволенню не підлягає, а вимоги апеляції прокурора, потерпілих підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_6 в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5, що спричинило його смерть, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну оцінку, відповідно до вимог ст. 67 КПК України.

Так, обставини побиття потерпілого ОСОБА_6 й заподіяння тому тілесних ушкоджень підтверджується показами очевидців події - свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які вони давали на досудовому слідстві та підтвердили в судовому засіданні. Судово-медичними експертизами встановлено, що потерпілому заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Суд правильно оцінив докази і навів у вироку мотиви, з яких узяв за основу показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та відхилив покази свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_13

Судом також у вироку наведено мотиви з яких він не приймає висновок повторної комплексної судово-медичної експертизи, в частині можливого отримання тяжких тілесних ушкоджень при падінні, шляхом допиту судово-медичних експертів.

Судово-медичний експерт ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що виявлені у ОСОБА_5 черепно-мозкові травми не мають ознак прискорення, а тому не могли утворитися при паданні з висоти власного зросту, ні від удару головою об стіну.

Отже, наведені в апеляції доводи захисника про те, що ОСОБА_6 не вчиняв злочину щодо потерпілого ОСОБА_5 і що суд неправильно оцінив докази й необґрунтовано його засудив, є безпідставними і спростовуються зібраними у справі доказами.

Обставин, які указували б на необ'єктивність, виявлену при судовому розгляді справи не встановлено.

Що стосується доводів і вимог апеляцій прокурора і потерпілих про неправильність вирішення судом цивільних позовів потерпілих про відшкодування моральної шкоди, то вони на думку колегії суддів є слушними.

Потерпілими були заявлені вимоги про стягнення із засудженого в рахунок відшкодування моральної шкоди по 200 000 грн. кожному.

Вирішуючи питання про задоволення цих вимог суд зазначив у вироку, що діями засудженого, внаслідок котрих настала смерть їх чоловіка та батька, потерпілим заподіяна непоправна моральна шкода, яку суд оцінив у 20 000 грн. кожному, виходячи з принципів розумності та справедливості.

Висновок суду про те, що потерпілим заподіяна непоправна моральна шкода на думку колегії суддів є обґрунтованим, злочинні дії ОСОБА_6 спричинили смерть потерпілого, але розмір відшкодування за завдану моральну шкоду не відповідає, а ні розумності, а ні справедливості внаслідок такої оцінки.

Колегія суддів вважає, що вирок суду в частині вирішення цивільного позову підлягає зміні і приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди підлягає збільшенню.

На думку колегії суддів моральні страждання потерпілих, що спричинені їм внаслідок смерті близької людини слід оцінити у 150 000 грн. дружині загиблого та 75 000 грн. його дітям.

Саме таке відшкодування моральної шкоди відповідає характеру правопорушення, глибині душевних страждань та ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди.

Враховуючи викладене і керуючись, ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляцію захисника залишити без задоволення.

Апеляції прокурора і потерпілих задовольнити частково.

Вирок Яготинського районного суду Київської області від 31 травня 2013 року, щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК України в частині моральної шкоди - змінити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 150000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_2 по 75000 грн. кожному.

В решті вирок суду залишити без змін.