Ухвала суду № 33101423, 22.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/2733/13-ц Головуючий у І інстанції Ярмола О.Я.Провадження № 22-ц/780/3067/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 22.08.2013

УХВАЛА

Іменем України

22 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Антоненко В.В.,

при секретарі: Черненко І.Ю.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (особа, яка не приймала участі у справі) на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визначення розміру заборгованості по аліментах та винесення постанови про оголошення розшуку транспортного засобу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визначення розміру заборгованості по аліментах, винесення постанови про оголошення розшуку транспортного засобу.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 1999 року він зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку, але не менше 1\2 частини неоподаткованого мінімуму, починаючим із 24 березня 1999 року і до повноліття дитини.

За усною домовленістю із ОСОБА_2 він добровільно сплачував аліменти. Починаючи із 2009 року, ОСОБА_3 не мав постійного заробітку, тому вони домовились із ОСОБА_2, що він має сплачувати щомісячно не менше 500 грн.

З відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві 26 листопада 2011 року ОСОБА_3 отримав розрахунок заборгованості по аліментах за період із 01 липня 2009 року по 01 листопада 2012 року розмір якої становить 32 220,15 грн.

При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, ОСОБА_3 встановив, що середньомісячний заробіток по м. Києву, на підставі якого робився розрахунок заборгованості, був визначений державним виконавцем без будь-якого документального підтвердження. Зробити перерахунок заборгованості з урахуванням сплачених аліментів, а також надати документальне підтвердження середнього заробітку по м. Києву державний виконавець відмовився.

Крім того, 08 листопада 2011 року державним виконавцем було винесено постанову про оголошення розшуку автомобіля, належного ОСОБА_3

ОСОБА_3, вважає, що розшук автомобіля був оголошений безпідставно, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які дані, які б вказували про неможливість встановлення державним виконавцем місця знаходження автомобіля.

Разом з тим, автомобіль постійно знаходився у володінні ОСОБА_3, і скаржник особисто пропонував пред'явити автомобіль для опису.

У грудні 2012 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу до СВК «Перемога» .

За заявою ОСОБА_3 сплата поточних аліментів і погашення заборгованості здійснюється ним у добровільному порядку, тому підстав для винесення оспорюваних постанов у державного виконавця не було.

ОСОБА_3 просив визнати дії державного виконавця по визначенню розміру заборгованості по аліментах неправомірними. Зобов'язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по аліментах, припинити розшук автомобіля „LEXUS д\з НОМЕР_1, 2008 року випуску, належного ОСОБА_3

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2013 року поновлений строк для подання скарги на дії державного виконавця.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2013 року скарга задоволена частково .

Не погоджуючись з ухвалою суду, старший державний виконавець відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Артемчук Т.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального, та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 червня 2013 року апеляційна скарга відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві визнана неподаною та повернута апелянту .

Не погоджуючись з ухвалою суду, 06 червня 2013 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати ухвалу, відмовити у задоволенні скарги.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України та роз"яснень Верховного Суду України скарги учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення ухваленого відповідно до ЦПК України 2004 року, подаються до загального суду першої інстанції і розглядаються за правилами розділу ЦПК цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 383, 384, 385 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як видно з матеріалів справи, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 1999 року ОСОБА_3 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку, але не менше 1\2 частини неоподаткованого мінімуму, починаючим із 24 березня 1999 року і до повноліття дитини.

Постановою відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві 25 вересня 2009 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 1999 року (а.с. 18). Боржником у постанові вказаний ОСОБА_3

Згідно довідки розрахунку заборгованості із сплати аліментів, складеної державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, сума заборгованості ОСОБА_3 за період із 01 липня 2009 року по 01 листопада 2012 року складає 32 220,15 грн. ( а.с.10).

Суд першої інстанції, зазначаючи, що ОСОБА_3 не надав доказів щодо отримання ОСОБА_2 коштів на суму 15 307 грн., які боржник перерахував поштовими переводами ( а.с.11-12), і що ці гроші є аліментами, разом з тим зазначив, що сума заборгованості є невідомою з урахуванням працевлаштування боржника на роботу, проте не з'ясував цю обставину, на підставі яких документів був зроблений розрахунок заборгованості, виконавче провадження не досліджував, тому висновок про відмову у зобов'язанні державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості є передчасним.

Державним виконавцем Артемчук Т.В. 08 листопада 2012 року було винесено постанову про розшук майна боржника з постановою на штраф майданчик транспортного засобу - автомобіля LEXUS, д\з НОМЕР_1.( а.с. 19 ).

У відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Враховуючи, що автомобіль боржника був зареєстрований, ще до відкриття виконавчого провадження 10 травня 2008 року, перебуває у володінні ОСОБА_3 на законних підставах, безспірних доказів того, що боржник ухилявся від сплати аліментів, суд вірно дійшов висновку, що оголошення розшуку автомобіля порушує права ОСОБА_3, разом з тим, оскільки розмір заборгованості по сплаті аліментів не встановлений, висновок суду про скасування постанови є помилковим.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст.ст. 57 -59 ЦПК України докази мають бути належними та допустимими.

Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Відповідно до ст. 138 ЦПК України оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Як видно із матеріалів справи, жоден доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх доводів і заперечень належним чином не посвідчений, а тому не може бути прийнятий судом як належний та допустимий.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення, та передає питання на новий розгляд.

Ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Оскільки суд при поставленні ухвали не з'ясував обставин, що мають значення для вирішення спору, не залучив до участі у справі всіх осіб, інтересів яких безпосередньо стосується спірне питання, ухвалу суду не можна вважати законною та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки встановлені порушення процесуального права перешкоджають суду апеляційної інстанції дослідити нові докази, чи обставини які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При новому розгляді справи слід врахувати наведене, більш повно з'ясувати обставини справи, права та обов"язки сторін та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 (особа, яка не приймала участі у справі) - задовольнити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2013 року - скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: