Постанова № 33101293, 20.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Справа № 916/392/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Коробенка Г.П.

Куровського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "ІСТОК"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2013 р. та рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013 р. по справі № 916/392/13-г за позовом Будівельно-виробничої фірми "ДНІСТР" до ПАТ "Західінкомбанк", МПП "Будівельник" про визнання відсутнім права іпотеки і утримання під іпотечним обтяженням майна за іпотечним договором та за заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ "ІСТОК" до ПАТ "Західінкомбанк", МПП "Будівельник" про визнання відсутнім права іпотеки і утримання під іпотечним обтяженням майна за іпотечним договором,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 р. позивач - Будівельно-виробнича фірма "ДНІСТР" звернувся із позовом до господарського суду до ПАТ "Західінкомбанк" та МПП "Будівельник" про визнання відсутнім права іпотеки і утримання під іпотечним обтяженням майна за іпотечним договором.

До господарського суду Одеської області надійшла в березні 2013 р. позовна заява ТОВ "ІСТОК" про вступ у справу № 916/392/13-г в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про визнання відсутнім права іпотеки і утримання під іпотечним обтяженням майна за іпотечним договором.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.04.2013 р. по справі № 916/392/13-г /суддя Власова С.Г./ в задоволенні позову Будівельно-виробничої фірми "ДНІСТР" відмовлено, в задоволенні заяви третьої особи ТОВ "ІСТОК" відмовлено.

Постановою Одеської апеляційного господарського суду від 27.06.2013 р. по справі № 916/392/13-г /судді : Будішевскої Л.О., Бєляновский В.В, Мишкіна М.А./ рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013 р. р. залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ "ІСТОК" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2013 р. та рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким позов ТОВ "ІСТОК" від 01.03.2003 р. до ПАТ "Західінкомбанк" та МПП "Будівельник" про визнання відсутнім права іпотеки і утримання під іпотечним обтяженням майна за іпотечним договором - задовольнити, визнати відсутнім у ПАТ "Західінкомбанк" права іпотеки за укладеним з МПП "Будівельник" іпотечним договором від 13.12.2007р. реєстр. №6351, обтяження за яким зареєстровані у Державному реєстрі іпотек згідно запису №16014904 від 13.12.2007р., та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна згідно записів №№ 16014290; 16014156 від 13.12.2007р.; визнати відсутнім у ПАТ "Західінкомбанк" права на утримання під обтяженням майна МПП "Будівельник", а саме: нежилої будівлі магазину №5 загальною площею 783,7 кв.м., розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 57, обтяження за яким зареєстровані у Державному реєстрі іпотек, згідно запису №16014904 від 13.12.2007р., та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно запису № 16014290 від 13.12.2007р.; нежилої будівлі магазину №6 загальною площею 627 кв.м., розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 57 "а", обтяження за яким зареєстровані у Державному реєстрі іпотек, згідно запису №16014904 від 13.12.2007р., та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно запису №16014156 від 13.12.2007р.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між КБ "Західінкомбанк" ТзОВ (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк") та ТОВ "ІСТОК" 13.12.2007р. укладено кредитний договір №70, відповідно до п.1.1 якого Кредитор надав Позичальнику кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії на поповнення оборотних коштів, ремонтні роботи та на поточні потреби у сумі 3500000,00грн. зі сплатою 18,5% річних. Термін користування кредитними коштами - до 12.12.2012р. (п.1.2. кредитного договору).

В забезпечення зобов'язань по вказаному кредитному договору 13.12.2007р. між КБ "Західінкомбанк" (Іпотекодержатель) та МПП "Будівельник" (Іпотекодавець, майновий поручитель) укладено іпотечний договір, згідно з умовами якого Іпотекодавець передав Іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: - нежилу будівлю магазину №5, що розташована за адресою: Одеська область, смт. Затока, м. Білгород-Дністровського, Центральний курортний район, вул. Приморська, 57, що складається з нежитлової будівлі магазину №5, літ. А, загальною площею 783,7кв.м.; - нежилу будівлю магазину №6, що розташована за адресою: Одеська область, смт. Затока, м. Білгород-Дністровського, Центральний курортний район, вул. Приморська, 57 „а", що складається з нежитлової будівлі магазину №6, літ. А, загальною площею 627,0 кв.м.

Вказані нежилі будівлі знаходяться на земельній ділянці, загальною площею 0,983 га, яка надана МПП "Будівельник" у довгострокову оренду терміном на 25 років, згідно договору оренди від 20.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Щукіною Л.С. та зареєстрованого в реєстрі за №6030.

Сторони оцінили предмет іпотеки в сумі 7 142 609,00 грн.

Між КБ "Західінкомбанк" ТзОВ та ТОВ "ІСТОК" укладено до кредитного договору додаткові угоди №1, №2, №3, якими зокрема, встановлено, ставку за користування кредитом у розмірі 23% річних, включено до кредитного договору новий п.3.2.17, яким встановлено, що у разі неповернення кредиту в термін, передбачений п.1.2. кредитного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами збільшується на 10 % річних, також, встановлено реструктуризацію процентів за користування кредитними коштами, а саме: сторони встановили сплату 68430,00 грн. до 28.02.2010р., 318068,06 грн. з 01.03.2010р. по 31.12.2010р. рівними частинами, щомісячно у сумі 31806,81 грн. (т.1, а.с.20-22).

Таким чином, додатковими угодами до кредитного договору, сторони збільшили розмір відсотків річних та провели реструктуризацію відсотків за користування кредитними коштами.

Також, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2010 р. порушено провадження по справі №32/125-10-4880 про банкрутство МПП "Будівельник", на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, чинній до 18 січня 2013 р.

Постановою господарського суду Одеської області від 15.12.2010 р. по справі №32/125-10-4880 боржника - МПП "Будівельник" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Колмикову Т.О. (т.1, а.с. 40-43).

Як було встановлено судом першої інстанції, боржником - МПП "Будівельник" визнано грошові вимоги ПАТ "Західінкомбанк" по справі №32/125-10-4880 та включено ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2011р. по справі №32/125-10-4880 до реєстру вимог кредиторів (перша черга) в сумі 3982710,87 грн. (т.1, а.с.145-148).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно п.1.2 Статуту МПП "Будівельник" позивач - Будівельно-виробнича фірма "ДНІСТР", станом на час укладання договору іпотеки від 13.12.2007р. був його засновником (т.1, а.с.47-57).

Позовні вимоги Будівельно-виробничої фірми "ДНІСТР" обґрунтовані тим, що в порушення вимог п.5.3. та п.6.2 Статуту МПП "Будівельник", без погодження із засновником підприємства, МПП "Будівельник" уклав договір іпотеки від 13.12.2007р., за яким він виступає майновим поручителем ТОВ "ІСТОК", а оскільки укладеними до кредитного договору додатковими угодами збільшився обсяг відповідальності майнового поручителя, то, згідно ст.559 ЦК України така порука МПП "Будівельник" за іпотечним договором є припиненою.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно п.1.3 Статуту ТОВ "ІСТОК" учасником товариства є МПП "Будівельник" та гр. Чередниченко Ю.А. (т.1, а.с.112-116).

Позовні вимоги третьої особи - ТОВ "ІСТОК" обґрунтовані тим, так як додатковими угодами до кредитного договору, які укладені без згоди майнового поручителя, збільшився обсяг відповідальності МПП "Будівельник, то згідно ст.559 ЦК України така порука МПП "Будівельник" за іпотечним договором є припиненою.

Рішення господарського суду першої інстанції, яким відмолено в задоволенні позовних вимог, мотивовано тим, що в порушення вимог ст.33 ГПК України, БВФ "ДНІСТР" не було доведено, в чому саме полягали порушення прав і охоронюваних законом інтересів фірми, як засновника МПП "Будівельник", враховуючи те, що з 2009р. позивач не є його засновником, крім того, законодавством не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатись до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва.

Також, рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги ТОВ "ІСТОК" до ПАТ "Західінкомбанк" та МПП "Будівельник" про визнання відсутнім права іпотеки і утримання під іпотечним обтяженням майна за іпотечним договором, не підлягають задоволенню, так як ТОВ "ІСТОК" не зазначено та не доведено, в чому полягає порушення його прав або охоронюваних законом інтересів.

Одеський апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду першої інстанції та залишив рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013 р. без змін.

Відповідно до ст.178 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою і поручительством.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.ст.1, 4 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Дослідивши належним чином матеріали справи, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку стосовно необґрунтованості посилання позивача про те, що керівником МПП "Будівельник" було перевищено свої повноваження при укладанні спірного договору іпотеки, так як згідно з рішенням загальних зборів учасників 18.09.2007 р. МПП "Будівельник" дано згоду виступити майновим поручителем шляхом забезпечення кредиту заставою майна на суму 7142609,00 грн. за ТОВ "ІСТОК" по кредиту на суму 13 500 000,00 грн. перед ПАТ "Західінкомбанк", а сума заборгованості, яка визнана МПП "Будівельник" по кредитному договору між Банком та ТОВ "ІСТОК" складає лише 3 982 625,87 грн., що в три рази менше, погодженої із засновником - Будівельно-виробничої фірми "ДНІСТР" суми.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За змістом ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

Як вбачається із матеріалів справи, додаткові угоди №№1, 2, 3, укладені між Банком та позичальником були погоджені з майновим поручителем - МПП "Будівельник", в особі директора Чередніченко Т.М., про що свідчить підписи уповноважених осіб та печатки товариств (т.1, а.с.20-22).

Укладаючи договір іпотеки сторони погодили забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №70 від 13.12.2007р., а тому збільшення відсоткової ставки не є порушенням вимог ст.19 Закону України "Про іпотеку".

До того ж, оскільки договір поруки є похідним договором спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, обсяг зобов'язань поручителя визначається як договором поруки так і кредитним договором. Пунктом 6.5 кредитного договору передбачено порядок збільшення процентної ставки за користування позичальником кредитними коштами.

Враховуючи вищевикладене, внесення змін до кредитного договору в частині зміни процентної ставки не змінило розміру договірної відповідальності, так як сплата процентів за користування кредитними коштами є зобов'язанням позичальника, що витікає з умов кредитного договору. Проценти є платою за кредит, а не рівнем відповідальності, в зв'язку з чим, підвищення плати за користування кредитними коштами не є підвищенням рівня відповідальності.

Зазначена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду України, які викладені в постанові від 17.01.2011 р. по справі №5020-10/012.

Крім того, господарський суд Одеської області дійшов до правильного висновку про те, що Будівельно-виробничою фірмою "ДНІСТР", яка з 2009 р. не є засновником МПП "Будівельник" та учасником Товариства, звертаючись до суду із позовом про визнання відсутнім права іпотеки і утримання під іпотечним обтяженням майна за іпотечним договором, укладеним між МПП "Будівельник" та КБ "Західінкомбанк", не доведено в чому саме полягали порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів Будівельно-виробничої фірми "ДНІСТР".

Чинним законодавством не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатись до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва, а МПП "Будівельник" заперечує проти задоволення позову, зобов'язання перед ПАТ "Західінкомбанк" за кредитним договором визнав у повному обсязі, крім того, грошові вимоги Банку, які ґрунтуються на заборгованості МПП "Будівельник" за кредитним договором включені до реєстру вимог кредиторів, про що свідчить ухвала господарського суду Одеської області від 01.06.2011р. по справі №32/125-10-4880.

Згідно ст.43 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "ІСТОК" до ПАТ "Західінкомбанк" та МПП " Будівельник" про визнання відсутнім права іпотеки і утримання під іпотечним обтяженням майна за іпотечним договором, господарський суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що в порушення вимог ст.ст. ст.43 , ст.33 ГПК України, ТОВ "ІСТОК" не надано належних доказів на підтвердження своїх вимог, не доведено в чому полягає порушення його прав або охоронюваних законом інтересів, враховуючи те, що вказаний іпотечний договір та додаткові угоди до нього, відповідають вимогам Закону.

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Належним чином переглянувши матеріали справи в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.ст.99-101 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для задоволення позову як Будівельно-виробничою фірмою "ДНІСТР" так і ТОВ "ІСТОК" не має.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2013 р. та рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013 р. по справі № 916/392/13-г постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ "ІСТОК" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2013 р. та рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013 р. по справі № 916/392/13-г залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Коробенко Г.П.

Куровський С.В.