Вирок № 33100826, 21.08.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/5496/2012

Провадження № 1/344/95/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Івано-Франківський міський суд

в складі: головуючого-судді Кишакевича Л.Ю.,

з участю: секретарів Бури У.М., Кулеші С.І.,

прокурора Зеленко О.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм у СПД ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого, ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Так, в світлу пору доби 02.12.2011 року приблизно о 14.45 год. ОСОБА_2 керуючи автобусом «I-VAN» реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався лівою смугою по вул. Галицькій в м.Івано-Франківську, у напрямку до мікрорайону Пасічна та наблизився до нерегульованого пішохідного переходу, який знаходиться за пехрестям з вул. Пулюя та який позначений горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.2 «зебра» і інформаційно-вказівними знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід». Дана ділянка дороги для двох напрямків руху, має по дві смуги для руху в кожному напрямку. У цей час проїжджу частину дороги по пішохідному переході, в напрямку справа наліво відносно руху автобуса «I-VAN» почав переходити пішохід ОСОБА_4, який мав перевагу у русі. Проте, водій ОСОБА_2 грубо порушуючи вимоги п.2.3.(б); п.4.16.(а); п.12.1.; п.12.3.; п. 18.1.; п. 18.4. Правил дорожнього руху України, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, незважаючи на те, що перед нерегульованим пішохідним переходом, на сусідній смузі руху, зменшував швидкість невстановлений легковий автомобіль, не зменшив швидкість аж до зупинки транспортного засобу, проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, на нерегульованому пішоходному переході не надав дорогу пішоходу ОСОБА_4, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 У результаті порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода - наїзд на пішохода ОСОБА_4, який внаслідок цього помер від отриманих, згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепа, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, крововиливами під оболонки, шлуночки та в речовину головного мозку, крововиливом під м'яку мозкову оболонку мозочка, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєному не визнав та суду показав, що працює водієм у СПД ОСОБА_3 і 02.12.2011 року приблизно о 14.30 год. керуючи маршрутним автобусом рухався по вул. Галицькій, що в м.Івано-Франківську. Проїхавши перехрестя з вул. Пулюя, рухався лівою смугою руху зі швидкістю 20 км/год. У цей час побачив, що на проїжджу частину дороги вийшов потерпілий, який хитався та почав переходити дорогу. Коли побачив пішохода, то мав намір перестроїти автобус вправо, але не зміг цього зробити, оскільки у бічне дзеркало побачив, як інший транспортний засіб, що рухався по правій смузі, почав зменшувати швидкість руху. Тоді застосував екстренне гальмування. Проте наїзду на пішохода уникнути не зміг і вчинив наїзд на нього. Вважає, що ДТП сталося не з його вини, а з вини потерпілого-пішохода, який вийшов на дорогу.

Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується показаннями потерпілої та свідків.

Так, потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що 02.12.2011 року приблизно о 17.30 год. по телефону їй повідомили, що чоловік потрапив у дорожньо-транспортну пригоду і перебуває у лікарні. Після цього поїхала до лікарні, де побачила свого чоловіка без свідомості. Того ж дня її чоловіка ОСОБА_4 перевели на лікування у Івано-Франківську обласну лікарню, де ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Будь-якої матеріальної чи моральної допомоги підсудний - не надавав.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 02.12.2011 року приблизно о 15.30 год. йшов тротуаром по правій стороні вул. Галицької у напрямку мікрорайону Пасічна в м.Івано-Франківську. Тоді почув зі сторони дороги глухий звук удару. Коли подивився на дорогу, то побачив, що за перехрестям з вул. Пулюя, посередині пішохідного переходу знаходився автобус, який передньою частиною був направлений до мікрорайону Пасічна, а лівий передній кут автобуса знаходився приблизно 0,5 м. на зустрічній смузі за осьовою лінією. Даний автобус був розташований під кутом до осі дороги, передньою частиною в напрямку лівого краю проїзної частини дороги, а задньою до правої. Потім обійшов автобус та побачив, що на рівні лівої передньої фари лежить невідомий чоловік, при свідомості. Тоді перехожі перенесли потерпілого до тротуару, а потім лікарі швидкої допомоги забрали потерпілого у лікарню.

З показань свідка ОСОБА_7 (т.1 а.с.55-56), оголошених в судовому засіданні, слідує, що 02.12.2011 року вона перебувала на робочому місці в приміщенні аптеки по вул. Галицькій в м. Івано-Франківську. Приблизно о 15.30 год. в аптеку зайшли люди і повідомили, що автобус вчинив наїзд на пішохода, якому потрібна допомога. Коли вибігла на вулицю, то побачила автобус, який знаходився посередині пішохідного переходу вул. Галицької. На правому тротуарі лежав чоловік, у якого з рани на голові та носа текла кров. До приїзду швидкої допомоги надавала потерпілому першу медичну допомогу.

З показань свідка ОСОБА_8 (т.1 а.с.57) та план-схеми (т.1 а.с.58), оголошених в судовому засіданні слідує, що 01.12.2011 року вона працювала у кіоску по вул. Галицькій в м. Івано-Франківську. Того ж дня, 01.12.2011 року приблизно о 15.00 год. почула глухий звук. Тоді побачила, що на пішохідному переході вул. Галицької, що за перехрестям з вул. Пулюя, зупинився автобус. Автобус знаходився ближче до осьової лінії, передньою частиною в напрямку до мікрорайону Пасічна. Під передньою лівою частиною автобуса, біля лівих передніх коліс лежав чоловік.

З показань свідка ОСОБА_9 (т.1 а.с.59) та план-схеми (т.1 а.с.60), оголошених в судовому засіданні слідує, що 02.12.2011 року вона працювала у магазині у приміщенні будинку № 60 по вул. Галицькій в м. Івано-Франківську. Приблизно о 15.00 год. почула шум з вулиці. Коли вийшла з магазину, то побачила, що на правому тротуарі лежав чоловік з раною на голові, якому працівниця аптеки надавала першу медичну допомогу. Також бачила жовтий автобус, який знаходився на пішохідному переході, посередині смуги руху вул. Галицької в напрямку мікрорайону Пасічна. Передня частина автобуса була за пішохідним переходом на відстані 1-1,5 м., а ліва передня частина ближче до осьової лінії.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 02.12.2011 року приблизно о 15.30 год. працюючи в складі бригади СШНМД м. Івано-Франківська виїхав на ДТП по вул.Галицькій в м. Івано-Франківську. Коли приїхали на місце ДТП, то побачив, що потерпілий знаходився на правому тротуарі в напрямку до мікрорайону Пасічна. Автобус знаходився на пішохідному переході, ближче до осьової лінії, передньою частиною в напрямку до мікрорайону Пасічна. Потерпілого спочатку доставили у Івано-Франківську МКЛ № 1, а після обстеження госпіталізували до Івано-Франківської ОКЛ.

Свідок ОСОБА_11 дав суду показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_10

Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується також наступними дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Так, протоколами огляду місця події (т.1 а.с.9,11), план-схемами (т.1 а.с.10,12), та фототаблицею до них (т.1 а.с.13-15), встановлено, оглянуто і описано місце дорожньо-транспортної пригоди - пішоходний перехід на проїзній частині вулиці Галицької в районі перехрестя з вул. Пулюя в м. Івано-Франківську.

Згідно протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю свідків: ОСОБА_8 від 03.03.2012 року (т.1 а.с.69-70) та схемою до нього (т.1 а.с.71), ОСОБА_6 від 03.03.2012 року (т.1 а.с.72-73) та схемою до нього (т.1 а.с.74), свідки підтвердили свої свідчення та детально описали місце розташування на пішохідному переході автобуса після дорожньо-транспортної пригоди та місце знаходження потерпілого - під передньою частиною даного автобуса.

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_9 від 03.03.2012 року (т.1 а.с.75) та схемою до нього (т.1 а.с.76), свідок ОСОБА_9 підтвердила свої свідчення та вказала на місце розташування на пішохідному переході автобуса після дорожньо-транспортної пригоди.

Протоколом огляду від 08.05.2007 року (т.1 а.с.102) та фото таблицею до нього (т.1 а.с.103-107), оглянуто та описано автобус «I-VAN» д.н.з. НОМЕР_2, керуючи яким ОСОБА_2 вчинив вказану дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження від яких помер.

Згідно висновку експертизи № 09/17-56 від 20.02.2012 року (т.1 а.с.146-149), несправностей в гальмівній системі автобуса «I-VAN» д.н.з. НОМЕР_2 - не виявлено.

З протоколу виїмки від 22.12.2011 року (т.1 а.с. 101) слідує, що потерпіла ОСОБА_5 видала працівникам міліції одяг ОСОБА_4 в який той був одягнений під час дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку експертизи № 17 від 03.02.2012 року (т.1 а.с.136-139), на куртці потерпілого ОСОБА_4, в яку той був одягнений під час дорожньо-транспортної пригоди, виявлений розрив правого бокового шва, що утворився від перерозтягнення тканини вказаної ділянки внаслідок її зачеплення тупим твердим предметом.

Відповідно до висновку експертизи № 527-Е від 15.02.2012 року (т.1 а.с.122-129), смерть ОСОБА_4 настала від закритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, крововиливом під м'яку мозкову оболонку мозочка, яка ускладнилася набряком та набуханням головного мозку. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з переломами кісток склепіння та основи черепа, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, крововиливом під м'яку мозкову оболонку мозочка, яка ускладнилася набряком та набуханням головного мозку, та які знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення; закрита травма грудної клітки та її органів з переломами 5-9 ребер зліва, забоєм лівої легені, яка ускладнилася лівобічним гідротораксом, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень; синці в ділянках грудної клітки, обох верхніх та лівої нижньої кінцівок, садна в ділянках голови та грудної клітки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів. Характер та розташування тілесних ушкоджень, пошкоджень транспорту та одягу свідчить про те, що первинний удар виступаючими частинами автобуса був здійснений в ліву половину тіла, коли ОСОБА_4 знаходився у вертикальному, або близькому до нього положенні з наступним відкиданням, падінням і ударом до дорожнього покриття.

З висновку судово-автотехнічної експертизи № 09/17-105 від 28.03.2012 року (т.1 а.с.166-169), слідує, що водій автобуса «I-VAN» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 в момент виникнення небезпеки для руху (в момент виходу пішохода на проїзну частину дороги) мав технічну можливість попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного екстренного гальмування, а причиною настання даної ДТП було порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України.

Твердження підсудного ОСОБА_2 про те, що він керуючи автобусом «I-VAN» д.н.з. НОМЕР_2 не порушував Правил дорожнього руху України, є необґрунтованим і є способом захисту, який направлений на ухилення від відповідальності. Суд відкидає такі показання підсудного ОСОБА_2, оскільки вони є непослідовними, суперечливими і спростовані послідовними показаннями свідків, які узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні письмовими матеріалами справи, зокрема вищенаведеними висновками експертиз.

Суд, дослідивши всі зібрані по справі докази та оцінивши їх в своїй сукупності, приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який раніше несудимий, злочин вчинив вперше, злочин вчинений з необережності, позитивно характеризується, одружений, працює, відсутність будь-якого каяття у вчиненому, та обставини, які обтяжують і пом'якшують його покарання. Обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 - не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення підсудного неможливе без ізоляції від суспільства і підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом - не має, а тому основне покарання йому слід обрати в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.

Крім того, враховуючи всі наведені обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5, в частині спричинення матеріальної шкоди, завданої злочином, слід задовольнити частково: на суму, витрачену на лікування, поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, підтверджену в судовому засіданні документально - 18909 гривень 40 копійок. У частині решта позовних вимог щодо витрат на придбання ліків на суму 1500 гривень, на придбання одягу на поховання, поминальний обід, оплату священника на суму 1850 гривень - слід відмовити, оскільки в судовому засіданні не представлено жодних доказів понесення таких витрат.

Враховуючи, що між власником джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_3 та страховою компанією "Уніка" було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що посвідчений страховим полісом №АА/4265481, а відповідно до вимог ст. 27.2 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 року "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, то вказану матеріальна шкоду у розмірі 18909 гривень 40 копійок слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_5 з цивільного відповідача - страхової компанії "Уніка".

Суд також вважає, що потерпілій ОСОБА_5 вчиненим злочином спричинено моральну шкоду, оскільки внаслідок даної ДТП загинув її чоловік ОСОБА_4 Таким чином, потерпіла ОСОБА_5 перенесла психологічні страждання з-за втрати звичного нормального способу життя та втрати рідної людини. Тому, враховуючи конкретні обставини справи, характер та глибину моральних страждань потерпілої ОСОБА_5, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок втрати чоловіка, те, що злочин вчинений з необережності, суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити частково та з врахуванням вимог розумності і справедливості розмір відшкодування моральної шкоди визначити у розмірі 40000 гривень.

Оскільки згідно ст. 27.3. Закону України №1961-IV від 01.07.2004 року "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її дружині, і загальний розмір такого страхового відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат, що на той час становило 12048 гривень, то саме цю частину моральної шкоди - 12048 гривень слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_5 з страхової компанії "Уніка". Решта частини з визначених судом 40000 гривень морального відшкодуванння, що становить 27952 гривень, на підставі ст.1187 ЦК України, слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_5 з цивільного відповідача ОСОБА_3, який є власником та володільцем даного джерела підвищеної небезпеки, автобуса «I-VAN» реєстраційний номер НОМЕР_2, і який несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну діями такого джерела.

Цивільний позов Івано-Франківської Обласної клінічної лікарні про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_4 слід задовольнити повністю та стягнути з страхової компанії "Уніка" на користь Івано-Франківської Обласної клінічної лікарні - 4224 гривні 64 копійок.

Також, відповідно до ст. 84 ЦПК України, на користь потерпілої ОСОБА_5 слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, підтверджені в судовому засіданні документально - 500 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту. Взяти ОСОБА_2 під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з 21.08.2013 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути з страхової компанії "Уніка" на користь ОСОБА_5 - 18909 гривень 40 копійок матеріальної шкоди та 12048 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4) на користь ОСОБА_5 - 27952 гривні моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 - 500 гривень витрат на правову допомогу.

Цивільний позов Івано-Франківської обласної клінічної лікарні - задовольнити повністю. Стягнути з страхової компанії "Уніка" на користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні (р/р 35420004001179 УДК в Івано-Франківській області, МФО 836014, код 01993150) - 4224 гривні 64 копійки.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області, код 25574765, МФО 836014, р/р 31255272210165, банк одержувача УДК Івано-Франківської області (т.1 а.с.145,155,165) - 1503 гривні 60 копійок судових витрат по справі за проведення експертиз.

Речові докази по справі: одяг потерпілого ОСОБА_4 (т.1 а.с.114) - повернути за належністю його законному володільцю ОСОБА_5

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Л.Ю. Кишакевич