Рішення № 33100754, 22.08.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі

суддів: Хилевича С.В.,Малько О.С., Оніпко О.В.

секретар судового засідання Приходько Л.В.

за участю представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міського суду від 24 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Рівненського міського суду від 24 грудня 2012 року зазначений позов задоволено: стягнуто солідарно з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (далі - ПАТ „Дельта Банк" або Банк) (МФО 382236, ЄДРПОУ 34047020, р\р 373980009) 68 175, 82 гривень заборгованості за кредитним договором та 681, 75 гривень судового збору.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликався на невідповідність висновків суду обставинам справи та на незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню.

На її обґрунтування зазначає про відсутність доказів щодо передачі позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк" (далі - ТОВ „Укрпромбанк") прав і обов'язків кредитора за зобов'язаннями, що випливають з договорів поруки. Окремі договори з цього приводу сторонами не укладалися, а відповідні зміни до договорів поруки не вносилися. В силу ст.ст. 651, 654, 514 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторони, якщо інше не встановлено договором або законом. Жодним нормативним актом не передбачена можливість зміни кредитора без згоди поручителя.

Вважав, що зобов'язання за порукою припинилися, тому просив скасувати заочне рішення Рівненського міського суду від 24 грудня 2012 року, ухваливши нове, яким в позові відмовити.

Заслухавши думку доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи ОСОБА_1, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з порушення позичальником кредитних зобов'язань перед позивачем, а оскільки їх забезпечено поруками ОСОБА_1 і ОСОБА_4, тому заборгованість стягнуто зі всіх трьох відповідачів солідарно.

Проте висновки щодо солідарної відповідальності суперечать вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 13 квітня 2007 року ОСОБА_3 уклав кредитний договір №71\ФКВ-07 з ТОВ „Укрпромбанк", за умовами якого одержав 11 891 доларів США з кінцевим терміном повернення до 12 квітня 2014 року зі сплатою 12, 5% річних за користування коштами (а.с. 6-12 ). Зобов'язання позичальника забезпечені порукою ОСОБА_4 і ОСОБА_1, що підтверджено окремими договорами з ТОВ „Укрпромбанк" від 13 квітня 2007 року №71.2фпор-07 та 71.1фпор-07 (а.с. 13, 14).

13 червня 2010 року кредитодавець відступив своє право вимоги до ОСОБА_3 на користь позивача, про що укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань (а.с. 32-37).

Вважаючи, що суб'єктивні цивільні права Банку порушені невиконанням ОСОБА_3 своїх кредитних зобов'язань, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 68 175, 82 гривень заборгованості з боржника та двох поручителів солідарно.

Наявність порушень умов кредитного договору позичальником та розмір заборгованості сторонами не оспорюються. ОСОБА_1 заперечується обґрунтованість його цивільно-правової відповідальності як поручителя.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Норми ч. 1 ст. 554 цього Кодексу вказують про солідарну відповідальність боржника та поручителя перед кредитором у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Правильними є висновки суду про стягнення 68 175, 82 гривень заборгованості, однак не можна погодитися із солідарним стягненням спірних коштів одночасно з боржника та двох поручителів на підставі спільної поруки.

Зі змісту ст. 554 ЦК України вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Така порука виникає лише на підставі її спільного надання в формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України). Лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання одного і того самого зобов'язання, але в цьому випадку правило ч. 3 ст. 554 ЦК України застосоване бути не може. Поручителі не несуть в цьому разі солідарної відповідальності між собою, оскільки не можна вважати поруку їхньою спільною. Тому стягуючи одночасно з позичальника і двох поручителів в солідарному порядку суму заборгованості за кредитом, суд не врахував неможливість застосування до спірних відносин норми ч. 3 ст. 554 ЦК України. Поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, позаяк відсутня їх спільна порука і укладено два окремі договори поруки.

Як убачається, ОСОБА_3 не виконав своїх зобов'язань за кредитом, а ОСОБА_4 та ОСОБА_1, окремо один від одного, поручилися солідарно відповідати кожен з позичальником за зобов'язаннями останнього, уклавши з кредитодавцем договір поруки, тому їхня відповідальність наступає відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України.

Вимоги ст. 119 ЦПК України передбачають обов'язок суду в разі посилання позивача не на ту норму закону уточнити підстави позову й застосувати норму закону, яка їм відповідає, незалежно від згоди на це позивача.

Доводи апеляційної скарги про припинення поруки внаслідок заміни кредитора в зобов'язанні - з ТОВ „Укрпромбанк" на ПАТ „Дельта Банк" є необґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 512-518 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Припинення поруки з наведених ОСОБА_1 підстав не передбачене ні ст. 559 ЦК України, ні іншим нормативно-правовим актом.

Будь-яких обставин, які свідчили б про порушення цивільних прав поручителя унаслідок відступлення права вимоги, не встановлено.

Щодо судових витрат, то їх розмір і порядок солідарного стягнення одночасно з трьох відповідачів правильно встановлений судом на підставі ст. 88 ЦПК України.

Незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є мотивом для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі ст.ст. 526, 541, ч. 1 ст. 543, ст. 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Рівненського міського суду від 24 грудня 2012 року частково скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р\р 373980009) 68 175 (шістдесят вісім тисяч сто сімдесят п'ять) гривень 82 копійки заборгованості за кредитним договором.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р\р 373980009) 68 175 (шістдесят вісім тисяч сто сімдесят п'ять) гривень 82 копійки заборгованості за кредитним договором.

В решті рішення суду першої інстанції (про стягнення 681, 75 гривень судового збору) залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Судді: