Постанова № 3309996, 17.03.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.09

Справа №АС12/315-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючий суддяКостенко Л.А., суддя Левченко П.І., суддя Малафеєва І. В.,

При секретарі судового засідання Бардакової О.М.

За участю представників сторін:

від позивача – Ломака Ю.М.

від відповідача – Іващенко О.М., Циганенко С.В., довіреність № 9686119/10-009 від 19.12.08 ; Стонаєва О.А.

Розглянувши матеріали справи № АС 12/315-08

за позовом - позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради м. Суми

до відповідача – Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Предмет позову: Позивач звернувся з позовом визнати нечинним податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001332305/0/76926 від 14 листопада 2007 року та № 0001332305/3/76926 від 14 травня 2008року.

17.03.2009року позивач надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення прийняті Державною податковою інспекцією в м. Суми № 0004451503/0/66031 від 08 вересня 2008 року; № 0000752305/0/77401 від 15 жовтня 2008 року; № 0006821503/0/84012 від 05 листопада 2008 року; № 0000521503/0/4153 від 23 січня 2009 року; № 0001111503/0/9676 від 17 лютого 2009 року; № 0001871503/0/14764 від 11 березня 2009 року; № 0001861503/0/14763 від 11 березня 2009 року; № 0001851503/0/14762 від 11 березня 2009 року.

Також позивач просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії оскаржуваних ним податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Суми.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до плану-графіку на 1 квартал 2007року Державна податкова інспекція в м. Суми здійснила виїзну планову документальну перевірку Управління майна комунальної власності Сумської міської ради з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.06.2005 р. по 30.09.2006 р. Відповідач встановив при перевірці що позивач не зареєстрований як платник ПДВ і вказаний факт на думку відповідача є порушенням діючого законодавства, оскільки в період з 14.06.2005р. по 30.09.2006р. позивач укладав договори оренди та купівлі-продажу комунального майна

в яких визначалися суми ПДВ з оренди та продажу і відповідні суми ПДВ перераховувалися орендарями та власниками об’єктів нерухомості до Державного бюджету України.

Відповідач пояснив, що відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами і доповненнями об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами і доповненнями база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни...

Відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами і доповненнями, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до п. 9.6. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами і доповненнями заява яро реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом.

На думку відповідача Управління майна комунальної власності повинно було зареєструватися платником податку на додану вартість

Перевіркою встановлено, що, починаючи з серпня 2005р., Управління комунального майна та приватизації мало наступні обсяги операцій без ПДВ:

Серпень 2005 р. - 204079,40 грн.

Вересень 2005 р. - 279459,12 грн.

Жовтень 2005 р. - 893501,33 гри.

Листопад 2005 р. - 1245032,45 грн.

Грудень 2005 р. - 1039930,67 грн.

Січень 2006 р. - 315163,60 грн.

Лютий 2006 р. - 704992,27 грн.

Березень 2006 р. - 2251074,94 грн.

Квітень 2006 р. - 934124,80 грн.

Травень 2006 р. - 327697,33 грн.

Червень 2006 р. - 2036517,53 грн.

Липень 2006 р. - 334841,26 грн.

Серпень 2006 р. - 841369,25 грн.

Вересень 2006 р. - 343059,06 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач встановив, що Управлінням порушено п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами і доповненнями, внаслідок чого донарахував йому ПДВ в сумі 2350168,0 грн., в. т. ч.:

за серпень 2005 р. - 40816,0 грн.,

за вересень 2005 р. - 55892,0 грн.,

за жовтень 2005 р. - 178700,0 грн.,

за листопад 2005 р. - 249006,0 грн.,

за грудень 2005 р. - 207986,0 грн.,

за січень 2006 р. - 63033,0 грн.,

за лютий 2006 р. -140998,0 грн.,

за березень2006р. - 450215,0грн.,

за квітень 2006 р. - 186825,0 грн.,

за травень 2006 р. - 65539,0 грн.,

за червень 2006 р. - 407304,0 грн.,

за липень 2006 р. - 66968,0 грн.,

за серпень 2006 р. -168274,0 грн.,

за вересень 2006 р. - 68612,0 грн.

За результатом перевірки відповідач склав акт від 02.11.2007р. № 7029/235/33525906/106 на підставі якого прийняте Державною податкової інспекцією в м. Суми 14 листопада 2007 р. податкове повідомлення-рішення № 0001332305/0/76926 про визначення позивачу податкового зобов’язання з ПДВ 1333861, 5 грн. в тому числі основного платежу 889241 грн. та штрафних санкцій 444620, 5 грн.

За результатом адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення до ДПА України прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги та податкового повідомлення-рішення від 14.05.2008р. № 0001332305/3/76026 з визначенням сум зобов’язання з ПДВ 1333861, 5 грн. в т.ч. 889241 грн. основного боргу та 4446220, 5 грн. фінансових санкцій.

В період судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 14.11.2007р. та 14.08.2007р. відповідач прийняв ряд податкових повідомлень-рішень:

№ 0004451503/0/66031 від 08 вересня 2008 року;

№ 0000752305/0/77401 від 15 жовтня 2008 року;

№ 0006821503/0/84012 від 05 листопада 2008 року;

№ 0000521503/0/4153 від 23 січня 2009 року;

№ 0001111503/0/9676 від 17 лютого 2009 року;

№ 0001871503/0/14764 від 11 березня 2009 року;

№ 0001861503/0/14763 від 11 березня 2009 року;

№ 0001851503/0/14762 від 11 березня 2009 року., згідно яких застосував штрафні санкції за несвоєчасну оплату донарахованої суми ПДВ в розмірі 889241 грн., по відповідним періодам, яку відповідач вважає узгодженою.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню з огляду на слідуючі обставини:

Управління створене Сумською міською радою відповідно до її рішення від 30 березня 2005 року № 1164-МР діє на підставі Положення про управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 27.04.2005р. № 1184-МР.

Відповідно до рішення Сумської міської ради № 333-МР від 27.12.2006 р. позивачу замінено назву на Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, яке є правонаступником Управління та здійснює свою діяльність відповідно до Положення.

Згідно довідки головного управління статистики у Сумській області від 07.03.2007 р. № 300 позивач є органом місцевого самоврядування, форма власності –комунальна.

Види діяльності позивача за КВЕД: управління на рівні районів, міст районів у містах; організація будівництва об’єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду; здавання в оренду власного нерухомого майна; управління нерухомим майном; оренда будівельних машин та устаткування.

Відповідно до частини 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіаль них громад, права суб'єкта комунальної влас ності здійснюють відповідні ради.

До відання виконавчих органів, зокрема міських рад, належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, май ном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (пункт 1 статті 29 Закону України “Про місцеве само врядування в Україні”).

Частиною 5 статті 60 зазначеного Закону передбачено повноваження органів місцево го самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здавати об'єкти пра ва комунальної власності в оренду відпо відно до закону.

Згідно із статтею 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями, зокрема, є органи, уповно важені Верховною Радою Автономної Рес публіки Крим та органами місцевого само врядування управляти майном, —щодо ці лісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого май на, яке, відповідно, належить Автономній Республіці Крим або перебуває у кому нальній власності.

Положенням про управління майна комунальної власності Сумської міської ради визначено, що позивач є виконавчим органом Сумської міської ради, здійснює управління майном комунальної власності територіальної громади міста Суми в межах визначених міською радою, та цим Положенням, і є її уповноваженим органом з питань управлінням майном комунальної власності.

До повноважень позивача віднесено, зокрема, облік майна комунальної власності, контроль за його використанням. Здійснює приймання майна у комунальну власність, передачу майна з комунальної власності до інших форм власності за рішенням міської ради. Оформлює відповідні акти приймання-передачі, укладає договори користування майном комунальної власності у встановленому порядку, контролює їх виконання.

Позивач згідно з наданими йому повноваженнями здійснював управління комунальним майном, в т. ч. укладаючи договори купівлі-продажу, оренди при відсутності мети здійснення господарської діяльності.

В ході розгляду справи встановлено, що майно яке передавалося в оренду та було відчужено згідно договорів купівлі-продажу, було власністю громади м. Суми та перебувало на балансі інших комунальних підприємств м. Суми. Витрати по утриманню зазначеного майна позивач не здійснював. Воно в будь-якому випадку не перебувало на обліку позивача.

Позивач повністю фінансується з міського бюджету. Для його фінансування відкриті лише два рахунки для фінансування заробітної плати та видатків на утримання установи № 35414001002186, № 35412003002186.

В жодному випадку на вказані рахунки, не надходили кошти від продажу або оренди комунального майна, а відтак позивач не отримав доходу. Кошти від суб’єктів підприємницької діяльності надходили на рахунки міського бюджету, держбюджету, що не заперечує і відповідач.

Методика розрахунку пропорції розподілу орендної плати між відповідним бюджетом та орендодавцем та порядок використання орендної плати визначаються органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Рішеннями сесії Сумської міської ради встановлено, що основною статтею, яка формує доходну частину місцевого бюджету 2005р. та 2006р., є плата за оренду комунального майна та доходи від приватизації.

Договорами оренди комунального майна та договорів купівлі-продажу комунального майна, які були укладені між Управлінням комунального майна та приватизації та орендодавцями, передбачено, що кошти за орендоване майно перераховувались орендодавцями на розрахунковий рахунок місцевого бюджету, а не на рахунок Управління.

Таким чином судом встановлено, що позивач у перевіряємий період відчужував та передавав у оренду майно яке не було об’єктом його власності, договори укладав не з власної ініціативи, а на виконання делегованих повноважень, доходу по угодам або компенсації не отримував, із свого балансу майно нікому не передавав, на свій баланс не приймав.

Встановлені факти не співпадають з визначеним п. 1.4. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” поняття послуг на яку посилається відповідач, за якого поставка послуг це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операцій з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України “Про податок на додану вартість”

а) платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку.

Але ж за операціями купівлі-продажу, та оренди майна які були об’єктом перевірки господарська діяльність позивача відсутня, перевищення загальної суми від здійснення операцій з поставки послуг теж не мало місця, так як надані послуги не підпадають під визначення цього Закону.

За вказаних обставин спірні повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 14.11.2007р. та від 14.08.2007р. прийняті з порушенням чинного законодавства, тому підлягають визнанню нечинними.

Також суд вважає прийнятими з порушенням і податкові повідомлення –рішення: № 0004451503/0/66031 від 08 вересня 2008 року; № 0000752305/0/77401 від 15 жовтня 2008 року; № 0006821503/0/84012 від 05 листопада 2008 року; № 0000521503/0/4153 від 23 січня 2009 року; № 0001111503/0/9676 від 17 лютого 2009 року; № 0001871503/0/14764 від 11 березня 2009 року; № 0001861503/0/14763 від 11 березня 2009 року; № 0001851503/0/14762 від 11 березня 2009 року, згідно яких позивачу донараховані штрафи відповідно 71541, 98 грн.; 55175, 63 грн. 74745, 76 грн.; 136480, 91 грн.; 86108, 02 грн.; 31132, 94 грн.; 34681, 46 грн.; 21627, 55 грн. Як вбачається із матеріалів справи в т. ч. із облікової картки позивача по податку на додану вартість, наданої до суду відповідачем, штрафні санкції нараховані на визначене відповідачем зобов’язання з ПДВ в сумі 889241 грн., яке оскаржувалося позивачем.

23 травня 2008 року позивач отримав податкове повідомлення — рішення № 0001332305/3/76926 від 14 травня 2008 року, а 30 травня 2008 року звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинними зазначених вище податкових повідомлень—рішень. Дана обставина підтверджується відбитком штампу позивача на податковому повідомленні — рішенні № 0001332305/3/76926 від 14 травня 2008 року та датою реєстрації адміністративного позову господарським судом Сумської області 30.05.2008р.

Крім того, 02 червня 2008 року судом було відкрито провадження в справі за вказаним адміністративним позовом.

Таким чином, позивач звернувся до суду в межах 10 денного терміну з часу отримання податкового повідомлення - рішення № 0001332305/3/76926 від 14 травня 2008 року.

Відповідно до п.п. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Враховуючи викладене вище та приймаючи до уваги факт звернення позивача до суду з вказаним вище позовом, їх прийняття до розгляду, то визначені в цих рішеннях податкові зобов'язання є неузгодженими. Неузгодженість суми податкового зобов'язання означає відсутність податного боргу.

Так, відповідно до п.п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим боргом платника податків є узгоджена сума податкового зобов'язання.

Натомість, відповідач, починаючи з 23 травня 2009 року вважав, що сума податкового зобов'язання в розмірі 1 333 861,5 грн., яка була визначена зазначеними податковими повідомленнями — рішеннями є узгодженою і позивач має податковий борг на вказану суму.

Враховуючи викладене вище, позивач, сплачував власні поточні зобов'язання з податку на додану вартість, які були визначені ним в поданих до відповідача податкових деклараціях з даного податку, а відповідач зараховував сплачені суми коштів не в погашення таких зобов'язань, а в рахунок погашення податкового боргу за зазначеними вище податковими повідомленнями — рішеннями.

Внаслідок зазначених вище дій відповідача у позивача виникав податковий борг по зобов'язанням з податку на додану вартість, які були узгоджені, шляхом подання відповідних декларацій.

Так, відповідачем було протиправно винесено наступні податкові повідомлення — рішення на неузгоджене податкове зобов’язання:

№ 0004451503/0/66031 від 08 вересня 2008 року;

№ 0000752305/0/77401 від 15 жовтня 2008 року;

№ 0006821503/0/84012 від 05 листопада 2008 року;

№ 0000521503/0/4153 від 23 січня 2009 року;

№ 0001111503/0/9676 від 17 лютого 2009 року;

№ 0001871503/0/14764 від 11 березня 2009 року;

№ 0001861503/0/14763 від 11 березня 2009 року;

№ 0001851503/0/14762 від 11 березня 2009 року.

Щодо клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дій податкових повідомлень-рішень то суд їх вважає недоцільними, оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання нечинним вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001332305/0/76926 від 14 листопада 2007 року та № 0001332305/3/76926 від 14 травня 2008року.; № 0004451503/0/66031 від 08 вересня 2008 року; № 0000752305/0/77401 від 15 жовтня 2008 року; № 0006821503/0/84012 від 05 листопада 2008 року; № 0000521503/0/4153 від 23 січня 2009 року; № 0001111503/0/9676 від 17 лютого 2009 року; № 0001871503/0/14764 від 11 березня 2009 року; № 0001861503/0/14763 від 11 березня 2009 року; № 0001851503/0/14762 від 11 березня 2009 року.

3. Клопотання Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про забезпечення позову – відхилити.

4. Постанова суду може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області.

5. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

ГЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Л.А. КОСТЕНКО

СУДДЯ П.І. ЛЕВЧЕНКО

СУДДЯ І.В. МАЛАФЕЄВА

Постанова в повному обсязі складена 20 березня 2009 року.