Рішення № 33098440, 19.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2013 р.Справа № 916/2045/13

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі Чебан К.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Удовіченко О.А. (довіреність б/н від 08.10.2012р.),

відповідач - ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно - промислова група „Майстер"

до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 64 514,52 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно - промислова група „Майстер" (ТОВ „ІПГ „Майстер") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2) 64 514,52 грн., з яких: 43 772,40 грн. - сума основної заборгованості за договором поставки № 133/013 від 24.05.2013 р., 20 573,03 грн. - неустойка, 169,09 грн. - 3% річних, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.08.2013 р. порушено провадження по справі № 916/2045/13 за даним позовом, розгляд справи призначено на 19.08.2013 р.

В судовому засіданні 19.08.2013р. представником позивача підтримано позовні вимоги, відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.08.2013 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.

24 травня 2013р. між ТОВ „ІПГ „Майстер" (Постачальником) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір поставки № 133/013 (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність Покупцю продукцію (товар), а Покупець - прийняти у власність та оплатити таку продукцію (товар) на умовах даного Договору.

П. 1.2 Договору встановлено, що асортимент, кількість та ціна продукції вказуються в накладних на поставку продукції.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка продукції здійснюється на умовах EXW відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів „ІНКОТЕРМС-2000".

П. 2.4 Договору сторони узгодили, що Покупець зобов'язується здійснити оплату продукції на протязі 14 календарних днів з моменту поставки продукції. Моментом поставки продукції є дата видаткової накладної.

Приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється у відповідності з діючим законодавством України (п.2.7 Договору).

Згідно п. 3.1. Договору передбачено, що кожна сторона за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань за поставкою або оплатою продукції сплачує іншій стороні за її вимогою неустойку в розмірі 1% за кожний день та за весь період прострочення, а також, незалежно від сплачених штрафних санкцій, компенсує будь - які прямі або непрямі збитки, викликані таким простроченням. Для Постачальника неустойка розраховується від вартості той частини партії продукції, поставка якої прострочена, а для Покупця - від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 4.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 р.

На виконання умов Договору ТОВ „ІПГ „Майстер" поставило, а ФОП ОСОБА_2 прийняла (особисто) 1 620 шт. піни Master-Standart (по 750 мл.) на загальну суму 43 772,40 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 4681 від 29.05.2013р., належним чином засвідчена копія якої містяться в матеріалах справи.

Відповідач в порушення п. 2.4 Договору не виконав вчасно свої грошові зобов'язання, у зв'язку з чим - в порядку досудового врегулювання спору - товариство звернулось до ФОП ОСОБА_2 з претензією № 1993 від 27.06.2013р. щодо погашення існуючої заборгованості в розмірі 43 772,40 грн., яку відповідач отримав 28.06.2013р.

Однак, зазначена претензія залишилась без відповіді, а сума заборгованості - несплаченою, що і стало підставою для звернення ТОВ „ІПГ „Майстер" до господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача суми основної заборгованості - 43 772,40 грн., позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 20 573,03 грн. - неустойки та 169,09 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України, договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Згідно з умовами договору поставки № 133/013 від 24.02.2013 р. відповідач зобов'язаний оплатити вартість поставленої продукції на підставі видаткових накладних позивача. Остаточний термін оплати отриманої відповідачем продукції складає 14 календарних днів з моменту одержання останньої.

На підставі наявних у справі документів судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 43 772,40 грн., але в узгоджені сторонами строки не оплачено.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на перелічені норми законодавства, встановлення судом факту здійснення позивачем поставки товару відповідачу, підтвердження факту існування заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 43 772,40 грн. та визнання відповідачем факту наявності цієї заборгованості, господарський суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами п.3.1 укладеного між сторонами договору поставки передбачено відповідальність сторін у вигляді сплати неустойки в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання своїх зобов'язань

Розрахунок неустойки, здійснений позивачем, згідно з яким сума нарахованої відповідачу з 13.06.2013р. по 29.07.2013р. неустойки становить 20 573,03 грн., перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних, здійснений за період: з 13.06.2013р. по 29.07.2013р. у розмірі 169,09 грн., також встановив його відповідність обставинам справи та умовам чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „ІПГ „Майстер" в повному обсязі зі стягненням з ФОП ОСОБА_2 43 772,40грн. - основної заборгованості, 20 573,40 грн. - неустойки та 169,09 грн. - 3% річних.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно - промислова група „Майстер" (65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 4, код ЄДРПОУ 33658179) 43 772 (сорок три тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 40 коп. - основного боргу, 20 573 (двадцять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 03 коп. - неустойки, 169 (сто шістдесят девять) грн. 09 коп. - 3% річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 22.08.2013 р.

Суддя Мостепаненко Ю.І.