Рішення № 33098368, 20.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 р. Справа № 914/2504/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) «Ферозіт», м. Теребовля,

до відповідача Приватного підприємства (надалі - ПП) «Ренесанс-Стиль», с. Солонка,

про стягнення 32981,72 грн.

За участю представників:

від позивача - Галушка Г.М. - представник,

від відповідача - не з»явився.

Суть спору: ТзОВ «Ферозіт», м. Теребовля, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ПП «Ренесанс-Стиль», с. Солонка, 24784,84 грн. заборгованості, 2489,14 грн. пені, 4956,96 грн. штрафу, 611,24 грн. трьох процентів річних, 49,54 грн. інфляційних. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов Договору поставки № РЕ/ЛВ/0211/12 від 01.09.2012 р. та порушенням вимог ст.ст. 265, 230, 231, 625, 692 ЦК України, глави 54 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач вимог ухвал суду від 25.06.2013 р. та 08.07.2013 р. не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом. Вказане підтверджується повідомленням про вручення відповідачу 04.07.2013 р. рекомендованого поштового відправлення суду. Натомість, відповідачем подано суду клопотання (вих. № 19/08/13 від 19 серпня 2013 р.) про відкладення розгляду справи в зв»язку з відсутністю керівника та юриста підприємства у м. Львові.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі суду від 08.07.2013 р.

Враховуючи, закінчення строку вирішення справи 25.08.2013 р., заперечення представника позивача проти задоволення клопотання відповідача та продовження судом строку вирішення справи, неподання відповідачем суду жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги, беручи до уваги, що розгляд справи в зв»язку з неявкою відповідача уже відкладався, а також те, що клопотання відповідача від 19.08.2013 р. не підтверджене жодними доказами, у суду відсутні підстави для його задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається. Договір є обов"язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між сторонами у справі 01 вересня 2012 р. укладено Договір № РЕ/ЛВ/0211/12 поставки товарів. На виконання умов цього договору позивач відповідно до довіреностей відповідача № 3 від 4 вересня 2012, № 4 від 12 вересня 2012 р., № 5 від 13 вересня 2012 р., № 6 від 2 жовтня 2012 р., № 7 від 9 жовтня 2012 р. по видаткових накладних № ЛВ000008916, № ЛВ000008921, № ЛВ000008922 від 05 вересня 2012 р., № ЛВ000009435, № ЛВ 000009441, № ЛВ000009442, № ЛВ000009459 від 12 вересня 2012 р., № ЛВ000009536, № ЛВ000009539, № ЛВ000009537 від 13 вересня 2012 р., № ЛВ000009583 від 14 вересня 2012 р., № ЛВ000011234 від 28 вересня 2012 р., № ЛВ000010565, № ЛВ000010567, № ЛВ000010568 від 02 жовтня 2012 р., № ЛВ000010946, №ЛВ000010948, № ЛВ000010949 від 09 жовтня 2012 р. поставив відповідачу продукцію на суму 70849,47 грн. За отриману продукцію відповідач розрахувався з порушенням строків оплати, встановлених п. 4.2. Договору, частково сплативши згідно з поданими позивачем банківськими виписками 46064,63 грн. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимоги ухвал суду не подані докази. які б спростовували позовні вимоги в частині стягнення 24784,84 грн. основного боргу або свідчили про його добровільну сплату. Наявність 24784,84 грн. заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений по вищезгаданих накладних товар також підтверджена сторонами при підписанні Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2012 р. по 27.06.2013 р. У цьому акті вказуються дати поставок продукції, вартість поставленої продукції, дати її часткової оплати відповідачем та суми часткових оплат. Вказаний акт звірки підписаний керівниками сторін та скріплений їхніми печатками. За наведених обставин, 24784,84 грн. заборгованості підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, позивачем на підставі п.п. 5.2., 5.3 договору та ст. 625 ЦК України обґрунтовано заявлено до стягнення 2489,14 грн. пені за період прострочення оплати продукції з 14.10.2012 р. по 15.04.2013 р., при цьому позивачем при обчисленні пені враховано, що заборгованість, яка виникла на 14.10.2012 р., погашена відповідачем 03.12.2012 р. та 28.12.2012 р., а також 4956,96 грн. штрафу, 49,54 грн. інфляційних за період прострочення з січня по травень 2013 р. та 610,48 грн. трьох процентів річних за період з 14.10.2012 р. по 09.06.2013 р. Позовні вимоги в частині стягнення решти трьох процентів річних задоволенню не підлягають, оскільки позивач помилково виходив з того, що у 2012 р. було 365 днів, а не 366 календарних днів.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Ренесанс-Стиль» (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Івасюка, 30, код ЄДРПОУ 34571419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» (Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Шевченка, 171, код ЄДРПОУ 37961273) 24784,84 грн. заборгованості, 2489,14 грн. пені, 4956,96 грн. штрафу, 49,54 грн. інфляційних, 610,48 грн. трьох процентів річних та 1720,46 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.