Рішення № 3309833, 18.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши матеріали справи

№ 42/136-14/16

за позовом

Дочірнього підприємства «Білоколодязький елеватор»Державної акціонерної компанії «Хліб України»

до

Державного комітету України з державного матеріального резерву

про

стягнення 138687,03 грн.

за участю представників сторін

від позивача

Горбова О.М., Гончаров Н.П.

від відповідача

Глузманова М.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В березні 2008 року Дочірнє підприємство «Білоколодязький елеватор»Державної акціонерної компанії «Хліб України»(надалі –ДП ДАК «Хліб України»«Білоколодязький елеватор») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву (надалі - Комітет) про стягнення 138687,03 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладений договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/307-2004 від 12.08.2004 р. Позивачем виконано в повному обсязі умови вказаного договору та понесені витрати на зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву у розмірі 138687,03 грн. Однак, всупереч умов договору відповідач не відшкодував понесені ним протягом 01.05.2006 –31.03.2007 років витрати на зберігання матеріальних цінностей, заборгувавши, при цьому, 138687,03 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі судові витати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2008 р. позов ДП ДАК «Хліб України»«Білоколодязький елеватор»задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2008 р. рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2008 р. у справі № 42/136 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2008 р. суддя Нарольський М.М. прийняв справу до свого провадження, присвоїв справі № 42/136-14/16, з викликом представників сторін, яких зобов’язав виконати певні дії.

В судовому засіданні 04.02.2009 р. була оголошена перерва до 18.02.2009 р. в порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 26.12.2008 р. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

Відповідач в судове засідання з’явився, проти позову заперечує в повному обсязі, проте відзиву на позовну заяву в порядку ст. 59 ГПК України не подав.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2004 р. між ДП ДАК «Хліб України»«Білоколодязький елеватор» та Комітетом укладено Договір № юр-2зб/307-2004 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву –зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей без надання права користування цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Згідно пункту 1.2 Договору відповідальний зберігай здійснює зберігання на своїх площах матеріальних цінностей державного резерву в кількості та за вартістю згідно з актом за формою Р -16.

Також у Договорі зазначено, що Комітет відшкодовує витрати відповідального зберігача по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву виходячи із розрахунку 2,50 грн. за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву.

Строк оплати за договором встановлений не був.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву, врегульовані главою 36 Цивільного кодексу УРСР, главою 66 ЦК України, Законом України «Про державний матеріальний резерв».

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 417 ЦК УРСР, ч. 3. ст. 947 ЦК України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв»відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. № 532 «Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву»передбачено Державному комітетові з державного матеріального резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей.

У п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Таким чином, фінансування витрат підприємств-зберігачів здійснюється як з державного бюджету, так і з інших джерел.

Строк дії договору відповідно до умов п. 7.3 договору встановлений з моменту його підписання протягом всього строку зберігання цінностей.

Відповідно до умов Договору позивач протягом 01.05.2006 –31.03.2007 років зберігав у себе матеріальні цінності державного матеріального резерву та поніс витрати на їх зберігання в розмірі 138687,03 грн.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору; актами перевірки наявності зерна державного резерву на відповідальному зберіганні ДП ДАК «Хліб України»«Білоколодязький елеватор»станом на 19.01.2005 р. та станом на 29.09.2006 р.; рахунками-фактур за період травня 2006–березня 2007 років, приймальними актів № 1 від 26.08.2004 р., № № 2, 3 від 30.08.2004 р., № 4 від 11.09.2004 р., № 5 від 15.09.2004 р., №№ 6, 7 від 20.09.2004 р., № 8 від 04.10.2004 р., № 9 від 19.10.2004 р., № 10 від 27.10.2004 р.; нарядами на відпуск зерна матеріального резерву № 100/6-4 від 23.03.2006 р., № 33/6-4 від 06.02.2006 р., № 377/6-4 від 01.06.2006 р., № 936/6-4 від 07.09.2006 р., № 154/6-4 від 03.04.2007 р.; надісланими на адресу відповідача для погодження рахунками та актами виконаних робіт про надані послуги по зберіганню зерна за період з травня 2006 р. по березень 2007 р., що підтверджується повідомленнями Укрпошти.

Доказів, які б спростовували розмір понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей, а також несення ним витрат у більшому розмірі, суду не надано.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що ДП ДАК «Хліб України»«Білоколодязький елеватор»на адресу Державного комітету України з державного матеріального резерву було направлено лист від 06.04.2007 р. № 279 з вимогою перерахувати суму боргу за послуги по зберіганню зерна відповідно до умов договору.

Комітетом було надіслано відповідь від 27.04.2007 № 4-2/2/2449, в якому зазначено, Комітет не відмовляється від розрахунків з ДП ДАК «Хліб України» «Білоколодязький елеватор»щодо відшкодуванням витрат понесених Позивачем та протягом 2007 року проведе відповідні заходи для погашення заборгованості (копія листа в матеріалах справи). При цьому, Комітетом відповідних розрахунків проведено не було.

Крім того, позивачем було направлено на адресу відповідачу претензію № 723 від 20.09.2007 р. про сплату витрат по відповідальному зберіганню зерна державного резерву.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2008 р. на виконання вказівок Постанови Вищого господарського суду України від 30.09.2008 р. та ст. 111-12 ГПК України господарський суд міста Києва зобов’язав позивача надати суду акти на виконання нарядів № 100/6-4 від 23.03.2006 р., № 33/6-4 від 06.02.2006 р., № 377/6-4 від 01.06.2006 р., № 936/6-4 від 07.09.2006 р., № 154/6-4 від 03.04.2007 р. на відпуск матеріальних цінностей з Державного матеріального резерву.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надано: копії нарядів на переміщення матеріальних цінностей № 100/6-4 від 23.03.2006 р., № 33/6-4 від 06.02.2006 р., № 377/6-4 від 01.06.2006 р., № 936/6-4 від 07.09.2006 р., № 154/6-4 від 03.04.2007 р.; відомості на відвантаження хлібопродуктів за період з 17.02.2006 р. по 11.04.2007 р., акт б/н від 29.09.2006 р.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, акти на виконання нарядів на відпуск продукції в порядку переміщення № 100/6-4 від 23.03.2006 р., № 33/6-4 від 06.02.2006 р., № 377/6-4 від 01.06.2006 р., № 936/6-4 від 07.09.2006 р., № 154/6-4 від 03.04.2007 р. сторонами не складались, проте складались відповідні відомості про відвантаження хлібопродуктів на виконання нарядів Державного комітету України з державного матеріального резерву, що містять відповідні підписи директора Департаменту зберігання державного резерву, а відомості підписані відповідальними особами відправника та одержувача.

Обставини щодо відпуску зерна в порядку переміщення підтверджуються також Актом б/н від 29.09.2006 р. на підставі службового завдання, припис від 26.09.2006 р. № 338/п про перевірку наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності зерна держрезерву, що знаходиться на відповідальному зберіганні на ДП ДАК «Хліб України»«Білоколодязький елеватор». Вказаний акт підписаний Головним спеціалістом сектору аналізу стану ефективності контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України Бараковим В.Ф., директором, головним бухгалтером, відповідальним за роботу з держрезервом.

За таких обставин, враховуючи положення чинного законодавства, та те, що відповідач у семиденний строк з дня пред’явлення йому вимоги не оплатив витрати позивача на відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, з нього на користь позивача підлягає стягненню 138687,03 грн. боргу.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) на користь Дочірнього підприємства «Білоколодязький елеватор»Державної акціонерної компанії «Хліб України»Харківської області (62540, Харківська область, Вовчанський район, сел. Білий Колодязь, вул. Хлібороба, 2, код 00956325) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 138687,03 грн. боргу, 1386,87 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 18.03.2009 р.