Рішення № 33098287, 15.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10365/13 15.08.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 422,04 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники :

від позивача: Пахолок Т.П, (дов. № 0112-447 від 26.12.2012)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" відшкодування шкоди в порядку регресу 15 422,04 грн.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 порушено провадження у справі №910/10365/13 та призначено її до розгляду на 20.06.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 у задоволення клопотання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 04.07.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2013, зокрема, продовжено строк вирішення спору у даній справі на п'ятнадцять днів. У судовому засіданні оголошено перерву до 15.08.2013 року.

26.07.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли заперечення на відзив відповідача.

У судове засідання 15.08.2013 представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував.

Заслухавши думку представника позивача суд зазначає, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача, враховуючи, що у матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 14790,52 грн. - суму матеріального збитку, встановлену звітом №13/05/10 від 18.05.2010 за вирахуванням 510 грн. - суми франшизи, зазначеної у полісі №ВС/3394513 (а.с. 83).

Суд приймає вказану заяву та зазначає, що подальший розгляд справи відбувається в межах позовних вимог, зазначених у заяві про уточнення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2008 між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (в подальшому перейменованим у Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група») (Страховик) та Підприємством з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» (Страхувальник) укладено Генеральний договір №28-0101-4211-AVIS добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, зазначеними у Додатку 1 до вказаного Договору. (а.с. 40-51).

Так, відповідно до Додатку 1 до вказаного Генерального договору, застрахованим транспортним засобом є, зокрема, автомобіль марки «Ford Focus» державний номер АА4510ТС (а.с. 75, 76 ).

Підпунктом 4.1.1 вказаного Генерального Договору, страховим ризиком визначено пошкодження (знищення) транспортного засобу та/або його додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

07.05.2010 у місті Києві по вул. Південний Шляхопровід сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Ford Focus» державний номер АА4510ТС під керуванням Кравченко Є.К. (подорожній лист №052987 від 07.05.2010 (а.с. 8) та «KIA», державний номер АА9852НО, під керуванням Харченка М.Ю.

У результаті даної ДТП, зазначені вище автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується Довідкою №8614354 про обставини дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 10).

Із зазначеної довідки вбачається, що транспортний засіб марки «Ford Focus» державний номер АА4510ТС належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест Регіон», в той час, як страхувальником вказаного транспортного засобу за Генеральним Договором №28-0101-4211-AVIS від 22.12.2008 є Підприємством з іноземними інвестиціями «Віп-Рент».

Оскільки, зробивши запит до Департаменту ДАІ МВС України, судом встановлено, що Підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» передало транспортний засіб марки «Ford Focus» державний номер АА4510ТС Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест Регіон» згідно з акту прийому-здачі від 22.11.2011 року (а.с. 71), суд вважає, що інформація щодо власника вказаного автомобіля, зазначена у довідці №8614354 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, є помилковою.

Таким чином, на момент скоєння ДТП, 07.05.2010 транспортний засіб марки «Ford Focus» державний номер АА4510ТС належав Підприємству з іноземними інвестиціями «Віп-Рент», який є страхувальником за Генеральним Договором №28-0101-4211-AVIS від 22.12.2008.

Зазначена ДТП сталася з вини водія автомобіля марки - «KIA», державний номер АА9852НО - Харченка Максима Юрійовича, якого постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 26.05.2010 у справі №3-5237/10 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а.с. 11).

Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу марки «Ford Focus» державний номер АА4510ТС, пошкодженого внаслідок ДТП, становить 15300,52 грн., що підтверджується висновком №13/05/10 від 18.05.2010 складеного ФОП Варухою А.В. на замовлення Приватного позивача та ремонтною калькуляцією №13/05/10 від 18.05.2010 (а.с. 13-18).

Як вбачається із матеріалів справи, Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за Генеральним договором №28-0101-4211-AVIS від 22.12.2008 (а. с. 12).

01.06.2010 позивач на підставі Страхового акту № ДКК48199 від 28.05.2010 та розрахунку суми страхового відшкодування від 28.05.2010, здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику у сумі 15422 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 632 від 01.06.2010 (а. с. 26).

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія - Харченка М.Ю., який на законних підставах керував транспортним засобом марки «KIA», державний номер АА9852НО на момент скоєння ДТП, застрахована за полісом № ВС/3394513 відповідачем (а. с. 29).

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 07.09.2012 звернувся до відповідача із заявою № 2005/1112УСГ на виплату страхового відшкодування у порядку регресу однак коштів станом на день розгляду справи так і не отримав (а.с. 27).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «KIA», державний номер АА9852НО, знаходився під керуванням Харченка М.Ю., вина якого підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 26.05.2010 у справі №3-5237/10, (а. с. 11).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «KIA», державний номер АА9852НО була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/3394513) (а. с. 29).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Ford Focus» державний номер АА4510ТС.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по Генеральний договір №28-0101-4211-AVIS від 22.12.2008, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Харченка М.Ю. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у своєму відзиві та під час розгляду справи у попередніх засіданнях посилався на п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначаючи, що дорожньо-транспортна пригода мала місце 07.05.2010, у той час, як заяву про виплату страхового відшкодування у порядку регресу позивачем подано лише 07.09.2012, тобто з пропуском строку, встановленим п. 37.1.4 ст. 37 зазначеного Закону.

Однак, суд критично оцінює дані заперечення відповідача.

Відповідно до п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, зазначена стаття регулює відносини що виникають між страховиком та його страхувальником при вирішенні питання щодо виплати страхового відшкодування (регламентної виплати).

Предметом даного позову є відшкодування шкоди в порядку регресу. Отже це правовідносини, що виникають між страховиком, який вже виплатив страхове відшкодування та особою, яка відповідальна за заподіяний збиток та регулюються іншими положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статтями нормативно-правових актів.

Крім того, відповідач зазначає, що при вирахуванні суми матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу марки «Ford Focus» державний номер АА4510ТС у висновку №13/05/10 від 18.05.2010 наданому позивачем неправомірно зазначено, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0, оскільки зазначений транспортний засіб вже приймав участь у двох інших ДТП.

У підтвердження зазначеного відповідач надає результати пошуку по картках обліку ДТП, які не можуть бути використані як доказ у суді (а.с. 62).

Пунктом 7.38 "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" значення коефіцієнта фізичного приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Відповідно до п. 7.39. зазначеної Методики, винятком стосовно використання зазначених вимог є, зокрема якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого транспортного засобу марки «Ford Focus» державний номер АА4510ТС, рік його випуску 2007, а дата реєстрації - 30.10.2007 і на момент скоєння ДТП (07.05.2010) строк його експлуатації не перевищував 7 років. Тобто знос в даному випадку нараховуватись не може, а тому коефіцієнт фізичного зносу, що характеризує втрату вартості транспортного засобу (окремих його складових), дорівнює "0" (а.с. 7).

Стосовно участі транспортного засобу марки «Ford Focus» державний номер АА4510ТС в інших дорожньо-транспортних пригодах та характеру пошкоджень, які ймовірно були у них отримані, суд зазначає, що відповідачем не доведено, що вони підпадають під винятки, передбачені п. 7.39 Методики.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Якщо відповідач не має можливості самостійно подати докази на підтвердження своїх заперечень, він може скористатись правом, передбаченим ст. 38 ГПК України та подати клопотання про витребування доказів. Однак відповідач наданим правом не скористався.

Таким чином, вказані заперечення відповідача суд вважає необґрунтованими та не приймає до уваги.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Згідно із умовами полісу № ВС/3394513 (а. с. 29), розмір франшизи становить 510 грн., у зв'язку із чим позивач правомірно просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 14790,52 грн.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу 14790,52 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м.Київ, Голосіївський район, вулиця Саксаганського, будинок 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м.Київ, Солом'янський район, вулиця Федорова Івана, будинок 32 літ.А, код ЄДРПОУ 30859524) 14790 (чотирнадцять тисяч сімсот дев'яносто) гривень, 52 копійки страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень, 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15.08.2013 у присутності представника позивача.

Повний текст складено - 16.08.2013 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова