Рішення № 33098281, 13.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7413/13 13.08.13

За позовом Прокурора Київського району м.Полтави в інтересах держави в особі

Державного науково-технічного підприємства "Бурова техніка"

До Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Нафтогаз України"

Про стягнення 74962,85 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача Кость О. М. (дов. № 14-326 від 16.03.2012 р.)

Від прокуратури Некрасов О. М. (посв. № 002627)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Київського району м. Полтави в інтересах в особі Державного науково-технічного підприємства «Бурова Техніка» (далі за текстом - позивач) до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення 74 962, 85 грн. за договором № 1-БТ-2011 про закупівлю послуг від 10.01.2011 року, з яких 74 589, 90 грн. основної заборгованості, 372, 95 грн. пені, також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/7413/13, розгляд справи призначено на 13.08.2013 року.

01.08.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

05.08.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представником прокуратури подано заяву про зменшення позовних вимог.

В судове засідання 13.08.2013 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представниками сторін надано усні пояснення по суті заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, прокурор Київського району м. Полтави в інтересах в особі Державного науково-технічного підприємства «Бурова Техніка» просить стягнути з відповідача 372, 95 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором № 1-БТ-2011 про закупівлю послуг від 10.01.2011 року за період з 03.05.2012 року по 05.04.2013 року, але не більше 0, 5 % від несвоєчасно сплаченої суми.

Розглянувши заяву про зменшення позовних вимог суд дійшов висновку про її прийняття в порядку ст. 22 ГПК України, в подальшому позовні вимоги розглядаються судом з врахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2011 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», як замовником та Державним науково-технічним підприємством «Бурова техніка», як виконавцем укладено Договір № 1-БТ-2011 від 10.01.2011 р. про закупівлю послуг (далі за текстом - договір).

Згідно п. 1.1 вказаного договору виконавець зобов'язується у 2010-2011 роках надати послуги з виконання науково-дослідної роботи за темою: «Промислова безпека та охорона праці під час виконання водолазних робіт на об'єктах нафтогазового комплексу». Найменування послуги згідно з ДК 015-97- 1.2.10 "Дослідження та розробки в галузі загально технічних наук» ( п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1 - 3.3 договору ціна договору становить 248 632,99 грн. та складається із суми цін поетапно наданих виконавцем послуг.

За п. 4.1-4.2 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником наданих послуг після отримання звітної документації та підписання сторонами Договору відповідного акту здавання- прийманння наданих послуг. Замовник на підставі акту здавання-приймання наданих послуг та рахунку-фактури проводить оплату вартості наданих послуг з виконання науково-дослідних робіт виконавцем протягом тридцяти банківських днів з дати підписання сторонами без зауважень відповідного акту здавання-приймання наданих послуг з виконання науково-дослідних робіт.

Пунктами 6.1.1 договору закріплено обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги, якому кореспондує встановлене п. 6.4.1 право виконавця своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

В частині проведення розрахунків Договір № 1-БТ-2011 від 10.01.2011 р. про закупівлю послуг діє до повного їх здійснення.

Додатком № 1 до договору про закупівлю послуг з виконання науково- дослідних робіт від 10.01.2011 р. № 1-БТ-2011 встановлені етапи надання послуг з виконання науково-дослідних робіт.

Згідно календарного плану надання послуг з виконання науково- дослідної роботи за темою: «Промислова безпека та охорона праці під час виконання водолазних робіт на об'єктах нафтогазового комплексу», який є додатком № 2 договору про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних робіт від 10.01.2011 р. № 1-БТ-2011, а так само за Калькуляцією кошторисної вартості наданих послуг з виконання науково-дослідної роботи за вказаною темою, яка є додатком № 3 до зазначеного договору розрахункова ціна другого етапу послуг з виконання науково-дослідних робіт складає 74 589,9 грн.

Відповідно до Акту № 2 здавання-приймання послуг з виконання науково-дослідої роботи від 03.04.2012 р., підписаного директором ДНТП «Бурова техніка» Проциком І. С. та заступником голови правління НАК «Нафтобаз України» Чупруном В. П, по другому етапу договору № 1-БТ-2011 від 10.01.2011 р. виконавець здав, а замовник прийняв надані послуги з виконання науково-дослідної роботи по другому етапу договору № 1-БТ-2011 від 10.01.2011 р. за темою: «Промислова безпека та охорона праці під час виконання водолазних робіт на об'єктах нафтогазового комплексу» вартістю 74 589, 90 грн. Вказаним актом засвідчено відповідність наданих послуг умовам договору та відсутність претензій замовника до проведених робіт.

Станом на момент звернення до суду з позовною заявою заборгованість замовника перед виконавцем за договором від 10.01.2011 р. № 1-БТ-2011 в сумі 74 589,90 грн. погашена не була.

23.05.2013 року відповідно до платіжного доручення № 1004321 відповідач сплатив позивачу суму заборгованості за актом № 2 від 03.04.2012 року в розмірі 74 589, 90 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п. 7.3 договору у випадку порушення строку проведення розрахунків за надані послуги з виконання науково-дослідних робіт замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,01 відсотка від розміру несвоєчасно сплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, але не більше 0,5 відсотка від несвоєчасно сплаченої суми.

За розрахунком прокурора період прострочення відповідачем грошового зобов'язання обумовленого договором з 03.05.2012 року по 05.04.2013 року, термін прострочення становить 337 днів, а стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 372, 95 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача, оскільки за умовами договору встановлено максимально можливий розмір пені, який складає не більше 0, 5 % від несвоєчасно сплаченої суми.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір № 1-БТ-2011 про закупівлю послуг від 10.01.2011 року за своєю правовою природою є договором на виконання науково - дослідних робіт, та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Відповідно до ст. 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Як встановлено судом позивачем в порядку та на умовах визначених договором укладеним між сторонами, було виконано роботи на суму 74 589, 90 грн., які були прийняті відповідачем, що підтверджується актом № 2 здавання -приймання надання послуг з виконання науково - дослідної роботи 03.04.2012 року за договором № 1-БТ-2011 від 10.01.2011 року. Відповідно до зазначеного акту надані послуги з виконання науково-дослідної роботи відповідають умовам договору і замовник претензій до робіт не має.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних робіт за договором та актом № 2 здавання -приймання надання послуг з виконання науково - дослідної роботи 03.04.2012 року за договором № 1-БТ-2011 від 10.01.2011 року виконані відповідачем з простроченням строку, встановленого п. 4.2 договору.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 ГК України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (ст. 3).

Пунктом 7.3. договору сторонами погоджено було, що у випадку порушення строку проведення розрахунків за надані послуги з виконання науково-дослідних робіт замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0, 01 відсотка від розміру несвоєчасно сплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, але не більше 0, 5 % від несвоєчасно сплаченої суми.

Враховуючи п. 4.2. договору та дату підписання сторонами акту № 2 за договором, суд дійшов висновку, що зобов'язання по оплаті виконаних робіт в розмірі 74 589, 90 грн. мало бути виконане відповідачем до 18.05.2012 року та як встановлено судом виконано не було.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 21.03.2012 року № 102 з 23.03.2012 року ставка НБУ становила до 10.06.2013 року 7, 5 % річних. Оскільки, подвійна облікова ставка НБУ за кожний день за період прострочення відповідача становила 0, 04 %, відповідно розмір пені визначений сторонами в договорі не суперечить ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», і відповідно підлягає застосуванню при визначенні розміру пені.

Період прострочення відповідача, як встановлено судом з 21.05.2012 року по 23.05.2013 року, проте у відповідності до ст. 232 ГК України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, тобто період нарахування пені відповідачу відповідає наступному з 21.05.2012 року по 21.11.2012 року, що складає 1 379, 91 грн.

Проте, як вірно зазначено прокурором із врахуванням встановленого договором максимально можливого розміру пені, який складає не більше 0, 5 % від несвоєчасно сплаченої суми, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 372, 95 грн. (74 589, 90 * 0, 005 = 372, 95).

Отже враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення грошового зобов'язання за договором ґрунтуються на законі та договорі і відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 передбачено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход Державного бюджету України.

Оскільки підставою звернення до суду з позовною заявою стало невиконання відповідачем його зобов'язань визначених договором укладеним ним же, суд дійшов висновку про покладення судових витрат на відповідача в повному розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720; з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Державного науково-технічного підприємства «Бурова техніка» (36007, м. Полтава, вул. Заводська, 12; код ЄДРПОУ 13957538) 372 (триста сімдесят дві) грн. 95 коп. пені за прострочення грошового зобов'язання.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720; з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримавача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на оплату судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.08.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко