Рішення № 33098158, 13.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13589/13 13.08.13

За позовом Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація -

Центральна служба Української державної будівельної експертизи»

До Комунального підприємства «Позняки - Інвест - УКБ Дарницького району

м. Києва»

про стягнення 4329, 42 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Краченко І. В. (дов. б/н від 09.01.2013 р.)

Від відповідача Бублієв Д. О. (дов. № 378 від 12.08.2013 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» (далі за текстом - позивач) до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства «Позняки - Інвест - УБК Дарницького району м. Києва» про стягнення 4 329, 42 грн. за договором № 00-1580-11/ІЗ на виконання експертизи проекту будівництва від 28.09.2011 року, з яких 4139, 24 грн. основної заборгованості, 190, 18 грн. 3% річних, а також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/13589/13, розгляд справи призначено на 13.08.2013 року.

06.08.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано уточнення позовних вимог, повідомлення та документи по справі, заяву про виправлення помилки в заяві про уточнення позовних вимог.

13.08.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

В судове засідання 13.08.2013 року представники сторін з'явились.

Подана позивачем заява про уточнення позовних вимог, з врахуванням заяви про виправлення помилки в заяві про уточнення позовних вимог розцінено судом, як заяву про зменшення позовних вимог. Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від суми простроченої заборгованості за весь період прострочення, що становить 190, 18 грн. та покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Позовна заява про зменшення позовних вимог прийнята судом в порядку ст. 22 ГПК України, в подальшому позовні вимоги розглядаються з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача за договором № 00-1580-11/ІЗ на виконання експертизи проекту будівництва від 28.09.2011 року в частині оплати виконаної роботи.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки повністю оплатив заборгованість за договором до звернення позивача з позовною заявою до господарського суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2011 року між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено Договір № 00-1580-11/ІЗ (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає виконавцю провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення (охорони праці, енергозбереження та енергоефективності, безпек, кошторисної частини) по проекту будівництва: Будівництво мереж зовнішнього освітлення вулиці Колекторної в мікрорайоні Осокорки м. Києва.

Згідно з умовами договору позивач виконав експертизу проекту «Будівництво мереж зовнішнього освітлення вулиці Колекторної в мікрорайоні Осокорки м.Києва».

Пунктом 1.2. договору передбачено, що результати робіт надаються замовнику у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи. Так, за результатами експертизи проекту «Будівництво мереж зовнішнього освітлення вулиці Колекторної в мікрорайоні Осокорки м.Києва» відповідачу був виданий відповідний експертний звіт від 23.12.2011 року № 00-1580-11/13, копія якого наявна в матеріалах справи, що підтверджується актом приймання- передачі виконаних робіт від 28.12.2011 року (копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.2. договору та Протоколу погодження договірної ціни (копія наявна в матеріалах справи) позивач та відповідач погодили вартість виконаних робіт у розмірі 4139,24 грн. (чотири тисячі сто тридцять дев'ять гривень 24 копійки).

Згідно з п. 2.4. договору замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором.

Відповідно до пп. 3.1.4. п. 3.1. договору відповідач зобов'язаний оплатити роботи в порядку та строки, передбачені даним договором.

Оплату робіт по виконанню експертизи за договором відповідач в строк обумовлений договором не здійснив, чим порушив п. 2.4. та пп. 3.1.4. п. 3.1. зазначеного договору. Оплата по договору була здійснена в повному об'ємі на користь позивача 15.07.2013 року, що підтверджується наявною у справі копією платіжного доручення № 34 від 09.07.2013 року.

З метою уникнення судового розгляду спору та мирного врегулювання ситуації, що склалася між сторонами, виконуючи вимоги п. 6.2. договору позивач направляв на адресу відповідача претензії від 22.03.2012 року № 815 та від 26.03.2013 року № 594 з вимогою сплатити заборгованість перед позивачем, які були отримані відповідачем.

За твердженням позивача, відповіді на вище вказані претензії відповідач не надав та матеріали справи доказів іншого не містять.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як встановлено судом, відповідачем було допущено порушення умов договору щодо строків оплати виконаних робіт, так відповідно до умов договору здійснити оплату відповідач був зобов'язаний у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, тобто до 03.01.2012 року, в той час як оплата по договору була внесена відповідачем 09.07.2013 року.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 190, 18 грн. за період з 04.01.2012 року по 15.07.2013 року ґрунтується на законі, і відповідно є обґрунтованою. Проте, враховуючи, що оплата по договору була здійснена 09.07.2013 року, то період прострочення виконання грошового зобов'язання за договором відповідачем інший ніж зазначений позивачем, і розраховується від дати коли оплата повинна була бути здійсненої до дати фактичної оплати, тобто з 04.01.2012 року по 08.07.2013 року.

За розрахунком суду, 3 % річних нарахованих на суму боргу - 4 139,24 грн. за період з 04.01.2012 року по 08.07.2013 року становить 187, 79 грн.

Відповідно позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, відповідно до п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 передбачено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Враховуючи, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, що кошти в розмірі 4139, 24 грн. за договором зараховані на рахунок позивача 16.07.2013 року (що підтверджується матеріалами справи) та одночасно приймаючи до уваги, що кошти в розмірі 4139, 24 грн. за договором знято з рахунку відповідача 15.07.2013 року (тобто до моменту звернення позивачем до суду), суд дійшов висновку про покладення витрат на оплату судового збору порівну.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Позняки - Інвест - УБК Дарницького району міста Києва» (02096, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 14; код ЄДРПОУ 31723240; з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 35691621) 187 (сто вісімдесят сім) грн. 79 коп. 3 % річних за прострочення грошового зобов'язання та 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.08.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко