Рішення № 33098156, 15.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10368/13 15.08.13За позовом Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 25 348,40 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники :

від позивача: Руденко К.М. (дов. №117 від 13..02.2013)

від відповідача: Герасимчук С.Ю. (дов. №06-5/14 від 02.01.2013)

СУТЬ СПОРУ:

Автопідприємство Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 25 348,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Автопідприємством Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України понесені витрати внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія Комунального підприємства "Київпастранс", а тому до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 порушено провадження у справі №910/10368/13 та призначено її до розгляду на 20.06.2013 року.

19.06.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшли додаткові документи та відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 розгляд справи відкладено на 04.07.2013 року.

За наслідками судового засідання 04.07.2013, у задоволення клопотання сторін продовжено строк вирішення спору у даній справі на п'ятнадцять днів та оголошено перерву у судовому засіданні до 08.08.2013, про що зазначено у відповідній ухвалі.

За наслідками судового засідання 08.08.2013 оголошено перерву у судовому засіданні на 15.08.2013 року.

14.08.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові докази по справі.

У судове засідання 15.08.2013 представники позивача та відповідача з'явились. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив стягнути з відповідача 25 348,40 грн. матеріального збитку.

Представник відповідача надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2012 об 19 год. 10 хв., у місті Києві по проспекту Науки, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки "Volkswagen Phaeton", державний номер AA0100KM, що належить Автопідприємству Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 9) під керуванням водія Короваєнка Олександра Вікторовича, та тролейбуса «МАЗ 103 Т», державний номер 1714, що належить Комунальному підприємству "Київпастранс", під керуванням водія Гриценка Олександра Володимировича.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб марки "Volkswagen Phaeton", державний номер AA0100KM, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, складеною ВДАІ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві (а. с. 7).

Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода відбулася в результаті порушення водієм тролейбуса «МАЗ 103 Т», державний номер 1714, що належить відповідачу, Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.11.2012 у справі №2601/20524/12 (а. с. 8).

Відповідно до вказаної постанови, водія Гриценка Олександра Володимировича, у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Volkswagen Phaeton", державний номер AA0100KM відповідно до Звіту № 778 від 01.11.2012 складеним ФОП Білоус І.А. на замовлення позивача становить 25 348,40 грн. У цьому ж звіті зазначено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 13934,34 грн. (а. с. 10-19).

Як вбачається, для відновлення транспортного засобу марки "Volkswagen Phaeton" державний номер AA0100KM 05.12.2012 між позивачем та ФОП Гуляєвою О.М. укладено договір №183-12, на підставі якого проведено ремонтні роботи по частковому відновленню пошкодженого транспортного засобу на суму 17273,68 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №3 від 14.12.2012 та актом здачі-прийому виконаних робіт (а.с. 85, 86-87).

У грудні 2012 року позивач виплатив ФОП Гуляєвій О.М. - особі, яка надала послуги з ремонту пошкодженого транспортного засобу, 17273,68 грн. що підтверджується платіжним дорученням №1572 від 21.12.2012 року (а.с. 104).

З метою завершення ремонтних робіт по відновленню транспортного засобу марки "Volkswagen Phaeton" державний номер AA0100KM 24.04.2013 між позивачем та ФОП Коллє Д.І. укладено договір №69-13 на підставі якого позивачу наданий рахунок на оплату №370 від 03.07.2013 на суму 10455 грн. (а.с. 93). Позивач зазначає, що дана сума також повинна бути відшкодована відповідачем як витрати, які позивач понесе у майбутньому з вини відповідача.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідач повинен відшкодувати вартість відновлювального ремонту у сумі 25348,40 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Правила ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - тролейбус «МАЗ 103 Т», державний номер 1714, належав Комунальному підприємству "Київпастранс" та знаходився під керуванням Гриценка Олександра Володимировича, вина якого встановлена постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 09.11.2012 у справі №2601/20524/12.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Volkswagen Phaeton", державний номер AA0100KM.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Частиною 1 статті 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Тобто, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини.

У відзиві та під час розгляду справи відповідач не заперечував проти стягнення з нього 13934,34 грн. - вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, що встановлено звітом № 778 від 01.11.2012 року.

В той же час судом встановлено, що рахунком-фактурою №3 від 14.12.2012, актом здачі-прийому виконаних робіт та платіжним дорученням №1572 від 21.12.2012 підтверджується, що позивачем витрачено на ремонтні роботи щодо відновлення транспортного засобу марки "Volkswagen Phaeton", державний номер AA0100KM грошові кошти у сумі 17273,68 грн., що і є фактичним збитком, який повинен бути відшкодований відповідачем.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 11.04.2013 у справі 5011-23/10750-2012.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 10455 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається, вказані збитки є такими, що будуть понесені позивачем у майбутньому у зв'язку з відновлювальним ремонтом транспортного засобу марки "Volkswagen Phaeton" внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача.

В обґрунтування вказаних витрат позивач надає Договір №69-13 від 24.04.2013 укладений між позивачем та ФОП Коллє Д.І. та рахунок на оплату №370 від 03.07.2013 на суму 10455 грн. за ремонт транспортного засобу марки "Volkswagen Phaeton", державний номер AA0100KM (а.с. 93).

Оцінивши подані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення 10455 грн. як витрат, що будуть понесені ним у майбутньому є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Отже загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 27728,68 грн.

Водночас, суд звертає вагу, що у прохальній частині позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 25348,40 грн. - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Volkswagen Phaeton", державний номер AA0100KM, що встановлена Звітом № 778 про визначення вартості матеріального збитку від 01.11.2012 складеним ФОП Білоус І.А. на замовлення позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем сума збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 25348,40 грн. повинна бути відшкодована відповідачем.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Аналізуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що вимоги Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою з Комунального підприємства "Київпастранс" у розмірі 25348,40 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення стягнення 25348,40 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м.Київ, Подільський район, вулиця Набережне Шосе, будинок 2; код ЄДРПОУ 31725604) на користь Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (04053, м.Київ, Шевченківський район, вулиця Некрасівська, будинок 7; код ЄДРПОУ 03538993) 25348,40 (двадцять п'ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок матеріальної шкоди та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та оголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15.08.2013 у присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст рішення складено - 16.08.2013 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова